«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК обвинуваченої, яка перебуває на службі в ЗСУ Перебування на службі в ЗСУ обвинуваченої, яка має дитину віком до семи років, унеможливлює здійснення нею постійного догляду за дитиною та виключає можливість її…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Застосування конфіскації майна при призначенні покарання за ст. 332 КК у разі вчинення злочину з корисливих мотивів. Обставини, які свідчать, що це покарання не становитиме надмірний тягар Застосування конфіскації майна за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, є…»
«Тривалість кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК, є триваючим, оскільки починається з моменту самовільного залишення військової частини чи місця служби або ж нез’явлення вчасно без поважних причин на службу, і триває безперервно аж…»
«Право суду та підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов'язком суду. Для…»
«Зарахування до загального строку відбування покарання часу тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію Час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Про особливості права прокурора на оскарження вироку суду першої інстанції, ухваленого на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим Прокурор має право оскаржити вирок суду першої інстанції, ухвалений на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим, якщо в апеляційній скарзі стверджується про неможливість укладення такої угоди в конкретному кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК. Відмова у відкритті апеляційного провадження за таких обставин є необґрунтованою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12057»
«Щодо апеляційного оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження, постановленої лише щодо частини пред’явленого обвинувачення Ухвала про закриття кримінального провадження, яка постановлена лише щодо частини пред’явленого обвинувачення, підлягає оскарженню в апеляційному порядку, до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК, щодо іншої частини інкримінованих особі діянь. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9873 Щодо дії у часі Закону №3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП. Врахування розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установленого на час вчинення правопорушення при визначенні вартості викраденого майна Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12265»
«Щодо відповідальності військовослужбовця військової служби за контрактом за ч. 5 ст. 407 КК. Щодо необхідності підтвердження факту зникнення з місця несення служби матеріалами службового розслідування Для військовослужбовця військової служби за контрактом відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, настає в разі нез’явлення вчасно на службу без поважних причин після будь-якого перебування поза межами частини або навіть коли останній повернувся до частини, але не доповів про прибуття відповідному командиру (начальнику), не приступив до виконання обов’язків військової служби. При цьому не потребується підтвердження факту зникнення з місця несення служби матеріалами службового розслідування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12000»
«Щодо кваліфікації дій підлеглого як відкриту відмову виконати наказ начальника при непокорі (ст. 402 КК) При непокорі (ст. 402 КК) відкрита відмова від виконання наказу характеризується усною чи письмовою категоричною заявою підлеглого про невиконання наказу командира (начальника) або мовчазною демонстрацією дії, які свідчать про те, що наказ виконуватися не буде. Відкрита відмова від виконання наказу з посиланням на проблеми зі здоров’ям не виключає наявності складу злочину в діях підлеглого, оскільки мотиви дії винного можуть буть різними і не впливають на кваліфікацію. Непокору (ст. 402 КК) слід вважати закінченим злочином з моменту відкритої відмови виконати наказ або з моменту навмисного його невиконання незалежно від настання наслідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12554»
«Факти, що свідчать про наявність щирого каяття, як обставини, що пом’якшує покарання Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом’якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4549»
«Невручення обвинуваченому пам’ятки та нероз’яснення прав та обов’язків як порушення права на захист Невручення обвинуваченому пам’ятки про права та обов’язки, нез’ясування у нього зрозумілості цих прав та обов’язків та нероз’яснення їх у разі необхідності є порушенням права на захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12553»
«Щодо відсутності щирого каяття як обставини, яка пом'якшує покарання (ст. 66 КК) Відсутність активних дій засудженого щодо відшкодування шкоди потерпілим, спричиненої їм унаслідок ДТП, свідчить про відсутність щирого каяття, навіть якщо потерпілі не заявляли цивільного позову, оскільки обов'язок відшкодування шкоди виникає з факту її заподіяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11898»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?