«Щодо відповідальності туроператора перед споживачем за невиконання договору на туристичне обслуговування, укладеного через посередників Правовідносини з надання туристичних послуг виникають безпосередньо між туристом і туроператором, незалежно від того, чи укладався договір на туристичне…»
«Щодо вимог ініціюючого кредитора в частині інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, нарахованих за період перебування боржника в процедурі банкрутства, відкриття якого в подальшому було скасовано Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство, скасована апеляційним судом із…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Невирішення судом клопотання належним чином повідомленого учасника справи про відкладення розгляду справи як підстава для скасування судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 411 ЦПК України Якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але суд не розглянув її…»
«Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків,…»
«Щодо характеру правовідносин між постачальником «останньої надії» та споживачем природного газу, якщо договір між ними не було припинено до закінчення граничного строку, постачальник не припинив постачання, а споживач продовжує споживати природний газ Якщо договір із постачальником «останньої…»
«Умови припинення зобов'язання переданням відступного за статтею 600 ЦК України Для припинення зобов'язання переданням відступного необхідна сукупність умов: згода сторін на таке припинення, узгодження розміру, строків і порядку передання відступного, а також фактичне передання боржником кредиторові…»
«Правові наслідки визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, для повернення майна Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є підставою для виникнення…»
«Наслідки систематичної повної несплати орендної плати та часткової несплати Несплата орендної плати в розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати…»
«Визначення розміру субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника Розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абзацу першого частини…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК…»
«Перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу Перебіг позовної давності у справі про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, комісіями, а також втрат від інфляції за кредитом і відсотками стосовно кожного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право банку вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту платежів у межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду періодичні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2120»
«Перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу Перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову (у спірних правовідносинах – неприйняття вагонів вантажовласником), а не з дня підписання відповідачем накопичувальних карток із зауваженнями. При цьому затримка вагонів на станції призначення є єдиною подію, яка фіксується як порушення одноразово та водночас триває певний проміжок часу і щодо якої як єдиної події й розпочинається перебіг позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2137»
«Поширення приписів частини другої статті 625 ЦК України на позадоговірні грошові зобов’язання щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов’язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов’язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов’язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1628 Умови відступлення права нарахування (вимоги) інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму коштів, розміщених на депозитному рахунку цедента за договором банківського депозиту, укладеним між цедентом та банком (боржником) У разі коли умови договору відступлення є чітко визначеними та унеможливлюють нерозуміння або виникнення сумнівів щодо предмета відступлення (зокрема, зазначено, що предметом відступлення є право вимоги сплатити три проценти річних від простроченої суми та інфляційних втрат), а законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, то цедентом відступлено цесіонарію дійсне право на нарахування за майбутній період і стягнення з банку (боржника) трьох процентів річних та інфляційних втрат. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1630»
«Щодо права на захист шляхом стягнення заборгованості у судовому порядку за наявності виконавчого напису на борговому документі за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання Здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитися у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Наявність виконавчого напису на векселі не позбавляє векселедержателя права звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за таким векселем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2762»
«Щодо права на захист шляхом стягнення заборгованості у судовому порядку за наявності виконавчого напису на борговому документі за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання Здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитися у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Наявність виконавчого напису на векселі не позбавляє векселедержателя права звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за таким векселем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2762»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Можливість застосування положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» у разі вирішення спору про стягнення процентів річних, нарахованих на суму боргу Стягнення процентів річних не є предметом регулювання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», оскільки в ньому йдеться лише про застосування відповідальності у вигляді пені. Тому застосування положень цього Закону, зокрема статті 3, до правовідносин, пов’язаних зі стягненням процентів річних від простроченої суми, є помилковим. Сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають, на відміну від пені, характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1637»
«Щодо неможливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин Частина перша статті 261 ЦК України не встановлює можливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин, зокрема у зв’язку з визнанням недійсним правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Подібна зміна початку перебігу позовної давності породжує режим юридичної невизначеності стосовно строку від моменту виникнення боргу до укладення правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2115»
«Припинення іпотеки у випадку за наявності самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором Наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/71»
«Юрисдикція спору щодо стягнення спадкоємцем акціонера невиплачених товариством дивідендів, втрат від інфляції та 3 % річних Спір про стягнення спадкоємцем акціонера невиплачених товариством дивідендів, втрат від інфляції та 3 % річних підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/994»
«Про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, передбаченої підпунктом 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Системне тлумачення підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та статей 258, 268 ЦК України дозволяє зробити висновок, що: - серед переліку вимог, на які позовна давність не поширюється (стаття 268 ЦК України) відсутня вимога про стягнення пені, передбаченої підпунктом 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; - не можливо стверджувати про опосередковане виключення застосування позовної давності до пені, передбаченої підпунктом 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; - до пені, передбаченої підпунктом 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» має застосовуватися скорочена позовна давність в один рік, встановлена пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5704»
«Факт завдання шкоди особі може бути підставою виникнення грошового зобов’язання між сторонами Приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов’язань. Вказане свідчить, що грошове зобов’язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема з факту завдання шкоди особі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/285»
«Правова природа погодженої сторонами штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення. Наслідки зазначення у мировій угоді неустойки (пені) як штрафу. Розмір погодженої сторонами у мировій угоді штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення, відповідає поняттю «пеня». Зазначення в мировій угоді неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф і не є підставою для відмови у стягненні неустойки (пені) у разі прострочення виконання зобов'язання (сплати коштів). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1620»
«Щодо підстав застосування статті 1212 ЦК України Стаття 1212 ЦК України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору щодо набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов’язання повернути майно потерпілому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7922»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про дострокове задоволення вимог кредитора, визначивши, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а є підставою виникнення права на отримання гарантій належного виконання зобов’язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/618 Стягнення заборгованості за основним зобов’язанням у разі задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження не в повному обсязі В разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3429»
«Стягнення курсової різниці, якщо кредитор, звертаючись із позовом до суду, сам визначив заборгованість у валюті гривні України Якщо кредитор, звертаючись із позовом до суду, сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, а боржником сплачено таку заборгованість у повному обсязі, то кредитор не має права на стягнення курсової різниці Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/511»
«Солідарний обов'язок страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого Законодавство України не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/163 Докази вини особи у завданні шкоди майну потерпілого для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів За змістом пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та примітки до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3796 Застосування статті 625 ЦК України до договору страхування Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (див. висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 6-927цс16). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3797»
«Припинення поруки у випадку розірвання кредитного договору Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду щодо наслідків розірвання кредитного договору, визначивши, що розірвання кредитного договору має наслідком припинення на майбутнє зобов'язання кредитодавця та позичальника, а також припинення на майбутнє поруки і застави (іпотеки) за обов'язками позичальника, які можуть виникнути, зокрема, за статтею 625 ЦК України після такого розірвання. Порука та застава (іпотека) не припиняються за обов'язками позичальника щодо заборгованості за кредитом, процентів і неустойки, які існували на момент розірвання кредитного договору. Тобто, розірвання кредитного договору не є підставою для припинення поруки та застави (іпотеки), які можуть забезпечувати виконання зобов'язання, що виникло до моменту такого розірвання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/62 Нарахування, передбачених кредитним договором процентів та неустойки, після розірвання кредитного договору Велика Палата Верховного суду відступила від правового висновку Верховного Суду України, визначивши, що з моменту розірвання кредитного договору у позичальника залишається обов'язок повернути кредитодавцеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4114 Юрисдикція спору за позовом кредитора (юридична особа) про звернення стягнення на предмет іпотеки внаслідок невиконання рішення суду про розірвання кредитного договору і стягнення заборгованості за ним з поручителя, який має статус ФОП Спір за позовом кредитора (юридична особа) про звернення стягнення на предмет іпотеки внаслідок невиконання рішення суду про розірвання кредитного договору і стягнення заборгованості за ним з поручителя, який має статус ФОП, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, якщо поручитель укладав договори на забезпечення виконання кредитного договору як фізична особа. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4183»
«Щодо необхідності документального доведення стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі, встановленому у договорі про надання правової допомоги Встановлений у договорі про надання правової допомоги у господарському процесі фіксований розмір адвокатських послуг у вигляді прогресивної процентної ставки у розмірі від загальної суми позовних вимог не є безумовною підставою для стягнення судом з іншої сторони витрат на послуги адвоката саме у такому розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований і відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4401»
«Стягнення курсової різниці, якщо кредитор, звертаючись із позовом до суду, сам визначив заборгованість у валюті гривні України Якщо кредитор, звертаючись із позовом до суду, сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, а боржником сплачено таку заборгованість у повному обсязі, то кредитор не має права на стягнення курсової різниці Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/511»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?