«Щодо обчислення річного строку для отримання додаткової охорони прав на винахід Якщо річний строк, встановлений абзацом четвертим ч. 1 ст. 27-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», розпочався та закінчився до набрання чинності цією нормою, то вона не застосовується до…»
«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Про відсутність у ОСББ права на стягнення пені за несвоєчасну сплату обов'язкових внесків на утримання багатоквартирного будинку Чинне законодавство не передбачає штрафних санкцій (штраф, пеню) за несвоєчасну сплату співвласником багатоквартирного будинку обов'язкових внесків на його утримання та…»
«Щодо характеру правовідносин між постачальником «останньої надії» та споживачем природного газу, якщо договір між ними не було припинено до закінчення граничного строку, постачальник не припинив постачання, а споживач продовжує споживати природний газ Якщо договір із постачальником «останньої…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Встановлення факту виходу зі складу учасників товариства Вимога про встановлення факту виходу зі складу учасників товариства не підлягає судовому розгляду, оскільки законом передбачено спеціальний порядок підтвердження набуття та припинення корпоративних прав. Учасник товариства може звернутися до…»
«Обсяг судового перегляду (контролю) у справах про оскарження указів Президента України про введення в дію рішень РНБО про застосування персональних санкцій Судовий перегляд не може обмежуватися винятково формальною перевіркою дотримання процедури ухвалення рішення та наявності повноважень у…»
«Відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання (ч. 1 ст. 162 СК України) у випадку, якщо після визначення місця проживання дитини з одним із батьків дитина з ним не проживала Положення частини першої статті 162 СК України, які передбачають відібрання дитини й повернення її за…»
«Заява (скарга) учасника виконавчого провадження як єдина підстава перевірки законності виконавчого провадження Посадові особи органів державної виконавчої служби (зокрема й директор Департаменту ДВС та начальники вищого рівня) не мають права з власної ініціативи перевіряти законність виконавчого…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Критерії розмежування трудових та цивільно-правових відносин Встановлення факту трудових відносин вимагає доведення виконання працівником трудових функцій, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, забезпечення умов праці та виплати винагороди. Цивільно-правовий договір спрямований на…»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та…»
«Правомірність використання умовного коду замість ЄДРПОУ для органів прокуратури у виконавчому провадженні Вимоги до змісту виконавчого документа визначені у ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Ця норма Закону є імперативною. Закон чітко пов’язує ідентифікацію стягувача — юридичної особи лише з кодом ЄДРПОУ (п. 4 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону). Оскільки згідно зі ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» окружні прокуратури діють без статусу юридичної особи, належним ідентифікатором стягувача у виконавчому провадженні є код ЄДРПОУ відповідної обласної прокуратури. Наявність у структурного підрозділу умовного коду в системі ЄСІКС не спростовує вимог законодавства щодо ідентифікації сторін виконавчого провадження. Примусове виконання рішення здійснюється на підставі виконавчого документа, реквізити якого мають відповідати вимогам закону. Отже, використання технічного коду ЄСІКС замість коду ЄДРПОУ юридичної особи (обласної прокуратури) є порушенням вимог закону, що перешкоджає ідентифікації стягувача як належного суб’єкта правовідносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14580 Співвідношення кодів ЄДРПОУ та ЄСІКС у контексті цивільної дієздатності прокуратури Згідно зі ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» систему прокуратури України становлять Офіс Генерального прокурора, обласні та окружні прокуратури. Статус юридичної особи, а отже, і відповідний код ЄДРПОУ, мають лише Офіс Генерального прокурора та обласні прокуратури. Окружні прокуратури функціонують як структурні одиниці без статусу окремої юридичної особи. Обов’язковість реєстрації електронних кабінетів органів прокуратури в підсистемі «Електронний кабінет» ЄСІКС, а також подання через неї процесуальних та інших документів, пов’язаних із розглядом судових справ, установлено п. 1 Порядку електронної інформаційної взаємодії Державної судової адміністрації України та Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом ДСА України від 02.05.2024 № 189/98. Додатком до зазначеного Порядку є встановлений перелік умовних ідентифікаційних кодів окружних та спеціалізованих на правах окружних прокуратур. Такий код має лише технічне призначення для забезпечення маршрутизації документів та автоматизованого обміну даними в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС. Цей код не є ідентифікатором юридичної особи в розумінні цивільного та господарського законодавства, не вноситься до ЄДРПОУ та не наділяє структурний підрозділ прокуратури статусом окремого суб’єкта господарювання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14583»
«Щодо зловживання стороною процесуальними правами Якщо суд установить, зокрема, що скаржник, оскаржуючи рішення в апеляційному порядку, неодноразово (більше трьох разів) звертався до суду з апеляційною скаргою, при цьому щоразу змінював межі оскарження рішення (оскаржував рішення то повністю, то частково), допускав інші недоліки в оформленні апеляційної скарги, внаслідок чого суддя-доповідач щоразу залишав скаргу без руху, а скаржникові надавав строк для усунення недоліків, такі дії скаржника визнаються зловживанням процесуальними правами, які призводять до затягування апеляційного провадження, та є підставою для застосування до цієї особи за невиконання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України заходів процесуального примусу у вигляді штрафу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2702 Право суду накладати штраф за невиконання процесуальних ухвал На підставі ч. 2 ст. 135 ГПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п’яти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зі змісту зазначеної статті Кодексу випливає, що штраф – це захід процесуального примусу, який суд застосовує до учасників процесу за невиконання ними процесуальних обов’язків або зловживання правами насамперед з метою забезпечення належного виконання судочинства, а не як покарання (санкцію) за порушення основного права чи обов’язку в господарських відносинах. Суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов’язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України). Системний аналіз положень ст. 135, ч. 1 ст. 232 ГПК України свідчить, що ухвала суду, якою зобов’язано учасника справи вчинити відповідні процесуальні дії, є одним із видів судових рішень, невиконання якого передбачає наявність у суду повноважень присудити відповідний штраф. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14640»
«Про відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі Поновлення працівника на роботі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 КЗпП України, вказує на відсутність права на виплату вихідної допомоги при звільненні, передбачену статтею 44 КЗпП України, оскільки відсутній факт остаточного припинення трудових відносин та досягнута ключова мета вихідної допомоги - компенсація втрати доходу у зв’язку зі звільненням не з вини працівника. Також за таких обставин не підлягає задоволенню і вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, як похідна від вимоги про виплату вихідної допомоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14021»
«Форма рішення суду апеляційної інстанції, зокрема, у випадку зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання Апеляційний суд зобов`язаний постановити свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 420 КПК. У інших випадках рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у тому числі в частині зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, може бути постановлено у формі ухвали. Об'єднана палата ККС ВС відступила від висновку, висловленого у постанові об'єднаної палати ККС ВС від 03.04.2023 у справі № 930/2622/20. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11804»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?