«Щодо обчислення річного строку для отримання додаткової охорони прав на винахід Якщо річний строк, встановлений абзацом четвертим ч. 1 ст. 27-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», розпочався та закінчився до набрання чинності цією нормою, то вона не застосовується до…»
«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Про відсутність у ОСББ права на стягнення пені за несвоєчасну сплату обов'язкових внесків на утримання багатоквартирного будинку Чинне законодавство не передбачає штрафних санкцій (штраф, пеню) за несвоєчасну сплату співвласником багатоквартирного будинку обов'язкових внесків на його утримання та…»
«Щодо характеру правовідносин між постачальником «останньої надії» та споживачем природного газу, якщо договір між ними не було припинено до закінчення граничного строку, постачальник не припинив постачання, а споживач продовжує споживати природний газ Якщо договір із постачальником «останньої…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Встановлення факту виходу зі складу учасників товариства Вимога про встановлення факту виходу зі складу учасників товариства не підлягає судовому розгляду, оскільки законом передбачено спеціальний порядок підтвердження набуття та припинення корпоративних прав. Учасник товариства може звернутися до…»
«Обсяг судового перегляду (контролю) у справах про оскарження указів Президента України про введення в дію рішень РНБО про застосування персональних санкцій Судовий перегляд не може обмежуватися винятково формальною перевіркою дотримання процедури ухвалення рішення та наявності повноважень у…»
«Відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання (ч. 1 ст. 162 СК України) у випадку, якщо після визначення місця проживання дитини з одним із батьків дитина з ним не проживала Положення частини першої статті 162 СК України, які передбачають відібрання дитини й повернення її за…»
«Заява (скарга) учасника виконавчого провадження як єдина підстава перевірки законності виконавчого провадження Посадові особи органів державної виконавчої служби (зокрема й директор Департаменту ДВС та начальники вищого рівня) не мають права з власної ініціативи перевіряти законність виконавчого…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Критерії розмежування трудових та цивільно-правових відносин Встановлення факту трудових відносин вимагає доведення виконання працівником трудових функцій, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, забезпечення умов праці та виплати винагороди. Цивільно-правовий договір спрямований на…»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та…»
«Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК. Висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв’язку із приписами статей 170 – 174 КПК: Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, статей 124, 129 Конституції України. Висновок щодо застосування норми, передбаченої ч. 9 ст. 100 КПК, у взаємозв’язку із нормами, передбаченими статтями 171–174 КПК: Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як у апеляційному, так і у касаційному порядку. Постановлена слідчим суддею в порядку ч. 9 ст. 100 КПК ухвала про вирішення питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, як така, що не передбачена КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10400»
«Представництво прокурором інтересів держави в особі Національної академії наук України ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС, викладеного у постановах від 07 червня 2022 року в справі № 909/835/18, від 13 грудня 2022 року в справі№ 927/682/20, від 30 травня 2023 року в справі № 914/4127/21, щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Національної академії наук України, визначивши, що оскільки Національна академія наук України наділена повноваженнями щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює управлінські функції, то прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі НАН України, що відповідає приписам частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». ВП ВС у постанові к Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10332 Ефективний спосіб захисту права власності держави на нерухоме майно, що входило до майнового комплексу НАН України, але було відчужено на користь фізичної особи особою, яка не мала на це права Належним та ефективним способом захисту права власності держави на нерухоме майно, що входило до майнового комплексу НАН України та належало їй на праві повного господарського відання, але було відчужено на користь фізичної особи особою, яка не мала на це права, є позов про витребування майна із чужого незаконного володіння на підставі статті 387 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10333»
«Поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме вартості частки члена подружжя у статутному капіталі ТОВ ВП ВС відступила від правового висновку ВСУ, викладеного у постановах від 3 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 3 червня 2015 року у справі № 6-38цс15 та КЦС ВС від 7 травня 2019 року у справі № 490/1408/15-ц, щодо виплати половини внеску у статутний капітал товариства під час поділу спільного майна подружжя, визначивши, що У разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Суд виходить з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10335»
«Про величину оцінки одного року страхового стажу при перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України № 168 При перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-ІV станом на дату проведення такого перерахунку. Зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10253»
«Про охоронювані законом інтереси благодійної організації у спорі про визнання недійсним патенту на винахід Благодійна організація, звертаючись з позовом про визнання недійсним патенту на винахід та вказуючи, що її діяльність і пред'явлення позову спрямовані на задоволення колективних потреб та суспільних інтересів і становлять той охоронюваний законом інтерес, який узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, зобов’язана зазначити про те, які колективні потреби нею будуть забезпечені у випадку задоволення цього позову, надати належні докази на підтвердження наявності запиту суспільства щодо вирішення таких потреб та на підтвердження активного прагнення позивача до користування немайновим благом, яке є предметом позову, – правами на винахід за оспорюваним патентом та докази того, що дія оспорюваного патенту перешкоджає чи унеможливлює здійснення позивачем благодійної діяльності, а також навести, як саме реєстрація і дія оскаржуваного патенту перешкоджає здійсненню благодійної діяльності позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11699»
«Власник майна, переданого державою до статутного капіталу акціонерного товариства ВП ВС відступила від висновку КАС ВС, сформульованого в постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 826/11262/15, щодо власника майна, переданого державою до статутного капіталу акціонерного товариства, визначивши, що Закон України «Про приватизацію державного майна» не відносить до способів приватизації передання державного майна до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства, а тому державне майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю. Належним способом захисту права власності держави на нерухоме майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства і надалі відчужене на користь суб’єкта права приватної власності за відсутності рішення КМУ про зміну правового режиму цього майна та відповідно зміни форми власності з державної на приватну, є витребування майна з чужого незаконного володіння Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10327»
«Щодо неможливості розгляду Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно у випадку, коли стосовно цього нерухомого майна наявний судовий спір З урахуванням системного аналізу змісту частин 2, 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 No 1128, у випадку, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір, можливість розгляду Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав стосовно цього нерухомого майна виключається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10321 Повноваження Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС, викладеного в постановах від 06 червня 2018 року у справі № 804/2296/17, від 22 лютого 2023 року у справі № 640/28931/20, від 27 червня 2023 року у справі № 640/26706/20, щодо наявності в Міністерства юстиції України повноважень розглядати скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір, визначивши, що у випадку, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір (спір про право), ця обставина відповідно до пункту 1 частини другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» унеможливлює розгляд Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо цього нерухомого майна. Міністерство юстиції України та його територіальні органи відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 37 Закону відмовляє в задоволенні скарги на рішення, дії або бездіяльність у будь-якій сфері державної реєстрації прав у тому випадку, якщо наявна інформація про судове провадження між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав. За наявності підстав для застосування пункту 1 частини другої статті 37 Закону відсутня необхідність здійснювати аналіз інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10322 Розмежування наслідків розгляду скарг Міністерством юстиції України на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» В пункті 1 частини другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у Міністерства юстиції України відсутні повноваження на розгляд скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав за наявності будь-якого судового спору щодо нерухомого майна. Натомість відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв`язку зі спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав. Тобто треба розмежовувати наслідки, передбачені частинами першою та восьмою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Адже частиною першою статті 37 цього Закону визначено межі повноважень Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, тому наявність судового спору щодо нерухомого майна унеможливлює розгляд скарги Міністерством юстиції України. Водночас частиною восьмою статті 37 цього Закону передбачені підстави для відмови у задоволенні скарг у сфері державної реєстрації (у разі наявності повноважень для її розгляду). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10346»
«Щодо призначення остаточного покарання за приписами ч. 4 ст. 70 КК, якщо за одним із вироків особі призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК Якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10393»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?