«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації,…»
«Неможливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови Можливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови не передбачена кримінальним процесуальним законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Щодо заборони використання імені особи у публікації про кримінальне провадження до набрання законної сили обвинувальним вироком Використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили…»
«Обов’язкові підстави для призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України Частина 1 ст. 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшує покарання, з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу; б)…»
«Про неналежне виконання ухвали суду про розгляд адміністративної справи у відкритому судовому засіданні Приписи статті 264 КАС України чітко вказують на необхідність публікації оголошення про розгляд судової справи саме у виданні (офіційному друкованому чи електронному засобі масової інформації).…»
«Про необхідність вручення копії судового рішення представникові учасника справи У статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, якими є сторони й треті особи. Водночас Кодекс адміністративного судочинства України…»
«Щодо розрахунку заборгованості за аліментами під час воєнного стану Під час воєнного стану заборгованість за аліментами непрацюючого платника розраховується за останніми оприлюдненими показниками середньої заробітної плати для місцевості, оскільки порядок визначення заборгованості законодавчо не…»
«Про витрати, пов’язані з набуттям транспортного засобу за межами України, які враховуються при оцінці фінансового стану домогосподарства при призначенні субсидії Об'єктивна оцінка фінансового стану домогосподарства потребує врахування сукупності фактичних витрат, пов'язаних із набуттям…»
«Про неможливість касаційного оскарження судових рішень у справах про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення Вищого антикорупційного суду (рішення та ухвали), ухвалені (постановлені) у справах про застосування санкції щодо…»
«Застосування ст. 290, ч. 5 ст.301 КПК Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією…»
«Про відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі Поновлення працівника на роботі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу…»
«Застосування положень частини четвертої статті 36 ЗУ «Про іпотеку» щодо недійсності наступних вимог кредитора (в редакції, чинній до внесення змін ЗУ від 03 липня 2018 року № 2478-VIII) УТОЧНЕНО!Буквальне застосування положень частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII) щодо недійсності наступних вимог кредитора можливе виключно в тих випадках, коли належне та повне виконання основного зобов`язання було забезпечене лише одним способом забезпечення, і вказаний спосіб було реалізовано у повному обсязі в позасудовому порядку. Частина четверта статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII) передбачає недійсність наступних вимог кредитора, заявлених не до основного боржника, а щодо виконання боржником основного зобов`язання, що в цьому контексті слід розуміти як недійсність вимог, заявлених до усіх сторін як основного договору, так і забезпечувальних зобов`язань, закріплених в акцесорних договорах. У випадку забезпечення виконання основного зобов`язання двома і більше предметами застави, основне зобов`язання не припиняється після звернення стягнення на всі предмети застави або на будь-який з них на вибір заставодержателя, якщо це не потягло повного задоволення його вимог та не закінчився строк на реалізацію права звернення стягнення на інші забезпечувальні зобов`язання. Пункт 123 правової позиції уточнено у постанові ВП ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6801»
«Критерії фраудаторності правочину у процедурі банкрутства Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (див. висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7391 Способи захисту інтересів боржника та кредиторів за наявності ознак фраудаторності правочину Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним у порядку позовного провадження в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9762»
«Отримання грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі отримання такого ж виду соціальної допомоги, як одноразова грошова допомога відповідно до інших законів Особа. яка скористалася правом на отриманням одноразової грошової допомоги, зокрема, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позбавлена можливості у майбутньому повторно претендувати на отримання такого ж виду соціальної допомоги, як одноразова грошова допомога відповідно до інших законів, зокрема, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6556»
«Про право органу державного архітектурно-будівельного контролю скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації без проведення перевірки Факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом державного архітектурно-будівельного контролю не лише за результатом проведеної перевірки. При цьому достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом; закон не зобов`язує органи державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6608 Скасування декларації про початок будівельних робіт/про готовність об'єкта до експлуатації у разі невірного зазначення суб’єкта авторського та технічного нагляду під час будівництва Підставою скасування реєстрації декларації є подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Саме лише невірне зазначення осіб, що здійснювали авторський та технічний нагляд під час будівництва, не є обставиною, що свідчить про те, що об’єкт є самочинним будівництвом. Ця обставина, навіть у разі її доведення, не є підставою для скасування декларацій як про початок будівельних робіт, так і про їх готовність до експлуатації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6609»
«Критерії встановлення подібності правовідносин Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду України щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6674»
«Про вичерпний перелік підстав для відмови у включенні об`єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру Перелік підстав для відмови у включенні об`єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6214 Про можливість вчинення дії щодо подання заяви про включення об`єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру об`єктів інтелектуальної власності, одним із власників такого об’єкту Вчинення дії щодо подання заяви про включення об`єкта до митного реєстру об`єктів інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону не є його використанням. При цьому, ані вимоги статті 398 Митного Кодексу України, ані положення Порядку реєстрації у митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 648, не містять обов`язку щодо отримання спільної згоди, у разі використання знаку, свідоцтво на який належить кільком особам, на включення об`єкта до митного реєстру об`єктів інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6215»
«Про правову природу податкового боргу, нарахованого боржнику в період після визнання його банкрутом, та введення стосовно нього ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Подання до контролюючого органу декларацій не є підставою виникнення у боржника, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, зобов’язання сплатити податки і збори (обов’язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, з огляду на положення статті 38 Закону про банкрутство (в редакції від 22.12.2011) має право на легітимне очікування, що його буде звільнено від податкового обов’язку сплатити податки і збори (обов’язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Звільнення від податкового обов’язку щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство). Таке звільнення зумовлює раціональне сподівання боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникає додаткових зобов’язань. УВАГА! Правовий висновок, викладений у постанові, слід враховувати у разі застосування абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ, яким передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14859»
«Позовна давність, ознаки, умови обмеження права на судовий захист у справі про банкрутство Позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи – носія порушеного права. Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками: 1) має юридичний склад; 2) позначає сплив строку; 3) має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову); 4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи; 5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом; 6) застосовується лише за ініціативою сторони спору. Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови: 1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, щоб зводити нанівець саму сутність цього права; 2) таке обмеження повинно мати легітимну мету; 3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою, а саме: – строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким; – застосування позовної давності має бути передбачуваним; – механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб’єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3792 Щодо застосування позовної давності під час розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство Під час розгляду кредиторських грошових вимог до боржника у справі про банкрутство застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 «Позовна давність» ЦК України. Стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14852»
«Про суддівську винагороду суддів Вищих спеціалізованих судів, призначених у ці суди за процедурою за Законом № 2453-VI Питання урівняння статусу суддів Верховного Суду, призначених до цього суду за процедурою, визначеною Законом № 1402-VIII, та суддів Вищих спеціалізованих судів, призначених у ці суди за процедурою за Законом № 2453-VI, зокрема у питанні виплати суддівської винагороди, лежить у площині законодавчого вирішення та не може бути вирішено у межах цього спору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6383»
«Про погодження перевірки за зверненням особи центральним органом виконавчої влади У випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки має бути погоджене центральним органом виконавчої влади. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6040»
«Про генеральний план населеного пункту, як нормативно-правовий акт Генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію, а саме - генеральний план населеного пункту, сільська рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6092»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?