«Щодо належності повідомлення боржника при визнанні рішення іноземного суду При розгляді клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду належність повідомлення боржника про розгляд справи оцінюється виключно за законодавством держави, на території якої…»
«Про стягнення основної винагороди приватним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження Винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди разом із постановою про відкриття виконавчого провадження є обов'язком, а не правом приватного виконавця, що…»
«Про повноваження державного виконавця під час примусового виконання рішення Державний виконавець не наділений повноваженнями перевірки факту оскарження постанови про накладення штрафу (виконавчого документу) в судовому порядку на момент пред'явлення такого до примусового виконання. Обов'язок…»
«Правомірність використання умовного коду замість ЄДРПОУ для органів прокуратури у виконавчому провадженні Вимоги до змісту виконавчого документа визначені у ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Ця норма Закону є імперативною. Закон чітко пов’язує ідентифікацію стягувача — юридичної…»
«Щодо порядку задоволення забезпечених вимог кредиторів після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном боржника Якщо після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном не було винесено постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про введення…»
«Щодо компетенція державного виконавця щодо вилучення та передачі майна боржника Обов’язок щодо вилучення майна у боржника та його передачі стягувачу є виключною процесуальною компетенцією державного виконавця як суб’єкта примусового виконання судового рішення. Неможливість ідентифікації майна не…»
«Щодо наслідків сплати боржником коштів на користь нового кредитора за договором факторингу, який не набув статусу стягувача у виконавчому провадженні Сплата боржником коштів на користь нового кредитора за договором факторингу, який не набув статусу стягувача у виконавчому провадженні шляхом…»
«Про поняття "виконавчий збір" За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12842»
«Про право стягувача на оскарження постанов виконавця у провадженні немайнового характеру За процедурою виконання виконавчого документу немайнового характеру виконавець, за наслідками перевірки стану його виконання у випадку встановлення його невиконання у передбачені законом строки, накладає…»
«Повернення виконавчого документа стягувачу не є остаточним закінченням виконавчого провадження Повернення стягувачу виконавчого документа за його письмовою заявою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України від 02.06.2016 № 1404–VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон) не є тотожним…»
«Про оцінку судом обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності,…»
«Про порядок розрахунку виконавчого збору Частина друга статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом діяла…»
«Правове регулювання процедури стягнення з боржників виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа Застосування частини восьмої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин дає Верховному Суду підстави зробити такий висновок: у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається. Застосування аналогії закону дозволяє Суду також зробити висновок, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, здатний відновити й захистити права боржника, полягає у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору. Правовою основою для закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у подібному випадку слід розглядати як загальні підстави, перелік яких наведений у частині першій статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», так і частину восьму статті 27 цього Закону, яка у таких обставинах має характер спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження. Зважаючи на вжиті у частині восьмій статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» часові маркери для її застосування: , , то застосування аналогії закону до правовідносин дозволяє виснувати, що право на захист виникає з дня відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання того самого документа, який раніше був на виконанні у державного виконавця. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8237»
«Застосування заходів забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці про накладення штрафу Суд при розгляді заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці про накладення штрафу має оцінювати всі обставини у сукупності. Суди мають враховувати суму штрафу, майновий стан позивача, чи було пред`явлено постанову Держпраці до виконання, чи відкрито виконавче провадження тощо. Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8421»
«Забезпечення позову судом шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Зупинення вчинення виконавчих дій не є тотожним забезпеченню позову судом шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення до набрання законної сили рішенням суду у відповідній справі. При розгляді спорів про оскарження постанов органів Держпраці про накладення штрафів, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України може бути виправданим забезпечення позову за певних умов. Суд при розгляді заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці про накладення штрафу має оцінювати всі обставини у сукупності. Суди мають враховувати суму штрафу, майновий стан позивача, чи було пред`явлено постанову Держпраці до виконання, чи відкрито виконавче провадження тощо. Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7249»
«Переважне право співвласників на придбання частки у спільній частковій власності у разі відчуження частки шляхом внесення вкладу до статутного капіталу товариства Верховний Суд вважає, що положення ч. 4 ст. 362 ЦК України регулюють відносини виключно з переведення прав та обов’язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним із порушенням переважного права, а в разі відчуження частки спільної часткової власності шляхом укладення договору міни, дарування, ренти, довічного утримання, спадкового договору або складання заповіту, а також внесення вкладу до статутного капіталу інші співвласники не мають переважного права на придбання такої частки. Верховний Суд також виходить із того, що не підлягає задоволенню позов про переведення прав покупця у зв’язку із внесенням учасником вкладу у вигляді майна до статутного капіталу товариства, оскільки положення статті 362 ЦК України на ці правовідносини не поширюються. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7434 Переважне право на придбання частки в разі звернення стягнення на частку учасника товариства За загальним правилом належний спосіб захисту в разі порушення переважного права купівлі майна – це переведення прав і обов’язків покупця на привілейовану особу. Водночас таке переведення можна здійснити лише якщо майно залишилось у володінні первісного покупця. Якщо ж останній уже передав належну йому частку іншій особі, то переведення прав не можливе, оскільки такий спосіб не захистить (не відновить) порушеного переважного права учасника на придбання частки, не забезпечить йому можливості придбати у власність частку, відчужену з порушенням його переважного права на її придбання. Таке рішення не буде підставою для припинення права власності на частку в статутному капіталі ТОВ останнього покупця (власників частки). Захист переважного права на придбання частки ТОВ у такому разі може бути реалізовано шляхом переведення прав за останнім договором купівлі-продажу, оскільки позивачі залишаються учасниками товариства кожного. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14402»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?