Дитина за кордоном під час війни: 46 справ Верховного Суду про місце проживання та спілкування
Після 24 лютого 2022 року тисячі дітей виїхали за кордон з одним із батьків, а другий лишився в Україні. Ми проаналізували 47 постанов Верховного Суду у 46 таких справах: з ким житиме дитина, як спілкуватися з тим, хто в Україні, і що буває, коли дитину вивозять або утримують за кордоном без згоди. Війна не вирішує спір автоматично ні на користь того, хто виїхав, ні проти нього. Один із найпомітніших чинників — те, як дитина опинилася за кордоном.
- Джерело:
- постанови Верховного Суду
- Період:
- 2023 — вересень 2026
- Метод:
- ручне кодування кожної постанови
справ (47 постанов) проаналізовано вручну
виїзд за згодою чи від війни — дитина лишилася з тим, хто за кордоном
виїзд чи неповернення без згоди — на користь того, хто в Україні; ще 2 — новий розгляд
справ — про спілкування з дитиною, яка за кордоном
29 спорів про те, з ким житиме дитина: виїзд за згодою і без згоди
Виїзд за згодою чи рятуючись від війни · 21 справ
- З тим, хто за кордоном12
- З тим, хто в Україні5
- Новий розгляд2
- Процесуальне рішення1
- Почергове проживання1
Виїзд чи неповернення без згоди · 8 справ
- На користь того, хто в Україні5
- Новий розгляд2
- Дитина лишилася за кордоном1
Це результат нашого аналізу постанов, а не офіційна статистика ВС. Підсумок — для того з батьків, хто перебуває з дитиною за кордоном. Вибірка невелика, і статистика не є прогнозом результату конкретної справи.
Два принципи, які ВС тримає одночасно
Перший — безпека:
«З огляду на введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя»
Другий — сам факт воєнного стану не визначає результат спору:
«Сам факт запровадження на території України воєнного стану не є достатньою підставою для визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Водночас обставини, пов'язані із безпекою дитини та наслідками бойових дій є істотними, підлягають встановленню та оцінці судом»
І третє, процесуальне
Сам факт перебування дитини за кордоном не позбавляє український суд можливості розглянути спір. Об'єднана палата Касаційного цивільного суду: «Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним з батьків в Україні» (№ 607/20787/19, 11 грудня 2023 року). Водночас у справах з іноземним елементом окремо оцінюється юрисдикція за міжнародними договорами, зокрема з урахуванням того, де звичайне місце проживання дитини.
Коли дитина лишається з тим, хто за кордоном
У 12 із 21 справи, де дитина виїхала за згодою або рятуючись від обстрілів, суди залишили її з тим з батьків, хто за кордоном. Що переконувало:
Безпека й стабільність
Мати з сином у Франції під тимчасовим захистом: дитині «безпечніше залишатись з матір'ю у Франції у стійкому та безпечному середовищі» (№ 760/31518/21). Так само — Велика Британія за програмою «Дім для України» (№ 757/52853/21-ц), Польща, Чехія, Німеччина.
Немає акта обстеження житла — ще не відмова
Апеляційний суд скасував рішення на користь матері, бо не встановив умов проживання дитини в Німеччині. ВС: такий висновок, коли мати вивезла доньку у зв'язку з війною, «є помилковим» — і залишив у силі рішення першої інстанції (№ 756/12509/21). Умови життя за кордоном суд оцінює разом з іншими доказами, але неможливість отримати український акт обстеження чи висновок органу опіки сама по собі не є підставою для відмови.
Не треба чекати повернення дитини
Орган опіки вважав, що питання можна розглянути лише після повернення дитини в Україну чи закінчення воєнного стану; апеляція на цій підставі відмовила. ВС скасував постанову апеляції й залишив у силі рішення на користь матері (№ 755/9769/21).
Коли ні
П'ять справ із виїздом за згодою чи від війни закінчилися на користь того, хто в Україні. Типові причини:
Дитина повернулася і сама обрала
Син виїхав з матір'ю до Австрії за згодою батьків, але повернувся і живе з батьком; суди врахували думку дитини (№ 552/1858/22).
Виїзд став постійним, а не рятувальним
Мати вийшла заміж і переїхала до Великої Британії; суди врахували, що Дніпро, де живе батько, «не є прифронтовим містом», а ВС погодився, що сам воєнний стан і місце для проживання за кордоном не можуть бути достатньою підставою (№ 204/5036/24). Схоже — нова сім'я в Німеччині (№ 149/3886/23).
Батьки домовилися самі
Донька повернулася до батька в Україну за домовленістю, мати лишилася в Португалії (№ 127/7621/25).
Коли дитину перемістили чи утримують без згоди
У цьому дослідженні «без згоди» означає ситуації, які суди оцінили як самовільне переміщення, неповернення після спливу погодженого строку або порушення судового рішення. Це не те саме, що відсутність нотаріальної згоди на перетин кордону: правила виїзду під час воєнного стану й сімейно-правова оцінка переміщення дитини — різні речі. Коли батьки виїжджали, рятуючи дитину від обстрілів, і суди оцінили виїзд саме так, справа належить до попередньої групи, навіть якщо другий з батьків стверджував, що згоди не давав.
- Батько вивіз сина до Німеччини без відома матері — місце проживання з матір'ю (№ 359/10024/21).
- Батько вивіз дитину вже після відкриття провадження, без згоди матері — те саме (№ 336/3860/23).
- Батько вивіз доньку до Польщі всупереч рішенню про її проживання з матір'ю; польський суд відмовив у поверненні за Гаазькою конвенцією (рішення ще не набрало законної сили), але український суд зобов'язав повернути дитину матері, і ВС це підтримав (№ 532/374/23).
- Батько не повернув дитину з Фінляндії після закінчення строку згоди матері — місце проживання з матір'ю (№ 563/947/23).
- Мати виїхала з дітьми до Німеччини всупереч рішенню про повернення дітей батькові — відмова: «сам по собі факт введення в Україні воєнного стану та наявність місця для проживання дітей за межами України разом з матір'ю не може бути достатньою підставою» (№ 751/4058/24).
- Мати вивезла дитину й приховала місцезнаходження — новий розгляд (№ 203/731/21).
- Мати виїхала з чотирма дітьми під час розгляду, не повідомивши батька, — новий розгляд (№ 521/20479/23).
на користь того, хто в Україніновий розгляд
Виняток: неповернення зі Швеції. Батько не повернув сина після спливу згоди матері на поїздку. Суди визнали утримання неправомірним, але у відібранні дитини матері відмовили: на момент рішення син майже рік жив у Швеції й фактично втратив зв'язок з Україною, а шведський суд у справі за Гаазькою конвенцією раніше відмовив у поверненні — зокрема тому, що мати не довела стабільного місця проживання у Швейцарії, куди хотіла забрати сина. ВС залишив відмову в силі й зазначив, що мати може знову порушити питання, якщо обставини зміняться (№ 753/197/23).
Висновок тут не про стать: у п'яти справах дитину вивіз чи утримував батько, у трьох — мати. У дослідженій вибірці самовільне переміщення, неповернення після погодженого строку або порушення судового рішення суттєво погіршували позицію того з батьків, хто перебував з дитиною за кордоном; посилання лише на безпеку не було достатнім. Але справа зі Швецією показує межу: що довше дитина живе в новій країні, то важче її повернути через український суд.
Спілкування з дитиною за кордоном
Шістнадцять справ — про те, як той із батьків, хто лишився в Україні, спілкуватиметься з дитиною.
«тимчасовий виїзд дитини за кордон не може обмежувати право батька на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися задля підтримання родинних відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком»
У досліджених справах суди, залежно від обставин, встановлювали:
Відеозв'язок за графіком
Щовівторка й щочетверга по 30 хвилин (№ 761/23073/22) або двічі на тиждень по годині. В останньому випадку апеляція прив'язала дзвінки до конкретної години за часовим поясом дітей, а ВС залишив лише частоту й тривалість, а час — за погодженням між батьками (№ 509/7128/21).
Відстрочення очних зустрічей
На час воєнного стану й перебування дітей за кордоном — з обов'язком матері організувати відеозв'язок на цей час (№ 569/14585/21).
Графік з урахуванням того, чи може батько виїхати
І зустрічей, коли діти приїздять (№ 363/5573/23, № 345/4020/24).
І зворотне. Коли мати з дітьми виїхала через повномасштабне вторгнення, не повідомивши батька заздалегідь, суди не визнали це порушенням договору між батьками — за обставин воєнного стану й за можливості спілкуватися телефоном і відеозв'язком (№ 355/1159/22).
Що з цього випливає для адвоката
- 1
Спосіб виїзду — один із найпомітніших чинників
Згода другого з батьків, строк у ній, причина (безпека) — те, що суди з'ясовують насамперед. Але це не єдиний тест: ВС вимагає оцінювати всі обставини в сукупності й виходити з найкращих інтересів дитини — тому навіть при виїзді за згодою лише 12 із 21 справи закінчилися на користь того, хто за кордоном.
- 2
Безпеку треба показати, а не лише назвати
Суди оцінюють конкретні обставини: чи прифронтове місто, чи дитина під тимчасовим захистом, чи стабільне середовище. Загальне «в Україні війна» не спрацьовує.
- 3
Неможливого не вимагають, але докази потрібні
Відсутність українського акта обстеження житла чи висновку органу опіки щодо умов за кордоном сама по собі не є підставою відмовити. Водночас фактичні умови життя, навчання, стабільність середовища суд оцінює — і відсутність доказів стабільного місця проживання може зіграти проти (№ 753/197/23).
- 4
Спілкування не зупиняється разом із виїздом
Той, хто в Україні, може просити конкретний графік відеозв'язку: суди встановлюють дні й тривалість, а час — інколи за погодженням батьків.
- 5
Якщо дитину вивезли чи не повернули без згоди — діяти швидко
У справі зі Швецією суди визнали утримання неправомірним, але за рік за кордоном дитина фактично втратила зв'язок з Україною, і матері відмовили. Окремий інструмент — повернення за Гаазькою конвенцією; про нього — в наступному матеріалі.
Простими словами
Суд не залишить дитину з тим, хто за кордоном, лише тому, що в Україні війна, — і не забере її лише тому, що вона за кордоном. Він дивиться на всі обставини, і одна з найважливіших — як дитина туди потрапила. Якщо батьки домовилися або родина рятувалася від обстрілів, дитину частіше залишають там, де вона вже влаштувалася, а тому, хто в Україні, забезпечують регулярний відеозв'язок. У нашій вибірці справи із самовільним переміщенням, неповерненням після погодженого строку або порушенням судового рішення в п'яти з восьми випадків закінчилися на користь другого з батьків, ще дві направили на новий розгляд. І що довше триває невизначеність, то складніше: в одній справі дитина лишилася за кордоном, хоча її утримання визнали неправомірним.
Коротко про головне
Чи визначить суд місце проживання з тим, хто виїхав за кордон через війну?
Може, якщо це відповідає інтересам дитини: у нашій вибірці так вирішено в 12 із 21 справи, де виїзд був за згодою чи рятуючись від бойових дій. Але сам воєнний стан не є достатньою підставою. (№ 202/14959/23)
Чи може український суд вирішити спір, якщо дитина вже за кордоном?
Так. Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові. Водночас у справах з іноземним елементом юрисдикцію оцінюють з урахуванням звичайного місця проживання дитини, а тривале перебування в іншій державі суди враховують. (№ 607/20787/19, № 753/197/23)
Чи треба доводити умови життя дитини за кордоном?
Умови проживання можуть мати значення, але відсутність формального акта їх обстеження або висновку українського органу опіки не означає автоматичної відмови. ВС визнав помилковим формальний підхід апеляції, яка вимагала встановити умови проживання дитини в Німеччині, куди її вивезли через війну. Суд має оцінювати всю доступну сукупність доказів. (№ 756/12509/21)
Що буде, якщо вивезти чи не повернути дитину без згоди другого з батьків?
З восьми таких справ п'ять закінчилися на користь того з батьків, хто в Україні, дві направлено на новий розгляд. В одній дитина лишилася за кордоном: вона майже рік жила там, і суди відмовили у відібранні, хоча визнали утримання неправомірним. (№ 359/10024/21, № 532/374/23, № 753/197/23)
Як спілкуватися з дитиною, якщо вона за кордоном, а я не можу виїхати?
У досліджених справах суди встановлювали графік відеозв'язку з конкретними днями й тривалістю, а очні зустрічі в окремих справах відкладали на час воєнного стану. (№ 509/7128/21, № 569/14585/21)
Чи порушила мати домовленість, виїхавши з дітьми без попередження?
В умовах повномасштабного вторгнення суди не визнали це порушенням, зважаючи на безпеку дітей і можливість спілкування дистанційно. (№ 355/1159/22)
Методика й межі дослідження
- Джерело — постанови Верховного Суду з Єдиного державного реєстру судових рішень (відкриті дані на data.gov.ua): усі постанови ВС 2022–2026 років, стан на 26 вересня 2026 року, з рубриками ЄДРСР «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин» та «про визначення місця проживання дитини».
- Відібрано постанови про місце проживання дитини та участь у вихованні, у фабулі яких є і війна (повномасштабне вторгнення, воєнний стан, обстріли), і виїзд дитини чи одного з батьків за кордон — 70 постанов. Кожну прочитано вручну; 23 виключено, бо закордон у них другорядний (виїзд до війни, намір виїхати, процесуальні питання). Лишилося 47 постанов у 46 справах.
- Для 29 спорів про місце проживання дитини, яка за кордоном з одним із батьків, зафіксовано, хто з батьків за кордоном, чи був виїзд за згодою (або рятуючись від бойових дій) чи суди оцінили його як самовільний, неповернення або порушення рішення суду, і підсумок для того, хто за кордоном. Якщо сторони описували виїзд по-різному, ми йшли за тим, як його оцінили суди.
- У базі лише постанови; ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження не враховано. Справи, які не оскаржували до ВС, сюди не потрапили.
- Вибірка невелика: частки — опис практики ВС, а не прогноз результату конкретної справи. Цифри — результат нашого аналізу, а не офіційна статистика Верховного Суду.
- Спори про повернення дитини за Гаазькою конвенцією й дозвіл на виїзд без згоди другого з батьків — окремий матеріал.
Ключові рішення Верховного Суду
- № 607/20787/19, 11.12.2023 — Об'єднана палата КЦС: проживання за кордоном не підстава для відмови
- № 753/572/20, 09.02.2023 — безпека і право на життя як першочергове завдання
- № 202/14959/23, 22.10.2025 — сам воєнний стан недостатній, безпека — істотна обставина
- № 756/12509/21, 14.02.2024 — відсутність доказів умов за кордоном при виїзді через війну
- № 755/9769/21, 26.06.2024 — не треба чекати повернення дитини
- № 751/4058/24, 02.04.2025 — виїзд всупереч рішенню суду
- № 532/374/23, 04.09.2024 — вивіз до Польщі всупереч рішенню суду
- № 753/197/23, 06.11.2024 — неправомірне утримання в Швеції, у відібранні відмовлено
- № 381/1881/21, 10.04.2024 — тимчасовий виїзд не обмежує права на спілкування
- № 569/14585/21, 07.12.2023 — відстрочення очного графіка на час воєнного стану
Цитуючи цифри, посилайтеся на цю сторінку. Матеріал має аналітичний характер і не є юридичною консультацією у конкретній справі. Попередній матеріал серії — факт самостійного виховання дитини: аналіз 76 справ ВС.