Будинок купили в шлюбі за позичені гроші: ВС визнав його спільним

Верховний Суд 23 жовтня 2026 року розглянув спір колишнього подружжя про дачний будинок. Його купили за час шлюбу, 17 квітня 2021 року, за 747 000 грн і зареєстрували на дружину. Після розлучення дружина доводила, що будинок — її особиста власність: гроші на нього вона позичила сама і сама повернула борг. Чоловік вимагав визнати за ним половину.

Суд першої інстанції став на бік дружини. Апеляційний суд це рішення скасував і визнав за чоловіком право власності на 1/2 будинку. Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін.

Суд виходив з трьох речей:

• майно, набуте за час шлюбу, вважається спільним (статті 60, 70 Сімейного кодексу, стаття 368 Цивільного кодексу). Доводити протилежне має той, хто з цим не згоден;
• реєстрація будинку лише на одного з подружжя цю презумпцію не спростовує;
• чоловік дав письмову згоду на купівлю, справжність його підпису засвідчив нотаріус, і це записано в договорі. Така згода, за висновком суду, підтверджує купівлю за спільні кошти.

Апеляційний суд не визнав розписку про позику та договір позики доказами, що спростовують спільність майна, і Верховний Суд із цим погодився. За висновком ВС, будинок, купований за позичені гроші, є спільною власністю і підлягає поділу так само, як і обов'язок повернути позику. Те, що дружина погасила борг сама, не робить будинок її особистим. Апеляційний суд вказав, що вона має право вимагати від колишнього чоловіка відшкодувати половину погашеної позики. Верховний Суд навів цей висновок, відхиляючи доводи скарги, і залишив постанову без змін.

• подружжя та колишнього подружжя, які купили житло в шлюбі за позичені гроші;
• тих, на кого майно зареєстроване одноосібно і хто вважає його особистим;
• тих, хто після розлучення сам повертає спільний борг.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2026 року, справа № 367/8949/24, провадження № 61-8727св26 — текст на PravoPro, ЄДРСР.

Норми: статті 57, 60, 63, 70, 71 Сімейного кодексу України; частина третя статті 368 Цивільного кодексу України.