Дитина за кордоном, один із батьків в Україні: як суд визначає спілкування
Верховний Суд 3 листопада оприлюднив огляд практики про спілкування з дітьми за кордоном. Висновки: відеозв'язок за графіком, без відстрочення всього рішення «до кінця воєнного стану», а тривале приховування адреси дитини може порушувати договір між батьками.
Верховний Суд 3 листопада 2026 року оприлюднив огляд практики Касаційного цивільного суду (КЦС ВС) про спілкування з дітьми, які тимчасово живуть за кордоном. В огляді зібрано постанови, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) з 2024 року до серпня 2026 року. Нової норми огляд не створює, але показує, як КЦС ВС вирішує такі спори.
Головні висновки:
- Виїзд дитини за кордон не є способом обмежити іншого з батьків. Особисті зустрічі в Україні можна відкласти до кінця воєнного стану, якщо зв'язок не обривається: у цій справі апеляційний суд зобов'язав матір організувати щоденний відеозв'язок, і ВС з цим погодився (справа № 487/2960/23, постанова від 12 березня 2025 року).
- Відкласти виконання всього рішення на невизначений строк не можна. В іншій справі апеляційний суд відстрочив увесь визначений порядок участі батька на час воєнного стану, і ВС це скасував: таке відстрочення робить право на спілкування ілюзорним, а відстрочення виконання рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення (в огляді названо ч. 6 ст. 435 ЦПК України, у чинній редакції кодексу це ч. 5). Батько в цій справі — полковник ЗСУ, який з березня 2022 року бере участь у бойових діях (справа № 285/7632/23, постанова від 22 січня 2025 року).
- Батьки живуть у різних країнах — не підстава для відмови. Батько в Грузії, мати з сином у Новій Зеландії: ВС погодився з графіком відеодзвінків щовівторка й щочетверга по 30 хвилин між 18:00 і 19:30 за місцевим часом дитини (справа № 761/23073/22, постанова від 4 лютого 2026 року).
- Графік має враховувати школу. ВС змінив рішення, за яким 8-річна дівчинка мала б спілкуватися з батьком о 09:30, коли вона на уроках (справа № 754/8151/23, постанова від 30 квітня 2025 року).
- Назвати лише країну замало. Якщо мати тривалий час не повідомляє батькові точного місця проживання дитини, це може бути істотним порушенням договору про місце проживання дитини. Сам воєнний стан від виконання договору не звільняє (справа № 753/13774/22, постанова від 3 квітня 2024 року).
- Без висновку органу опіки спір усе одно вирішують, якщо висновок неможливо дати через перебування дитини за кордоном. Так ВС визначив порядок спілкування баби з онукою, яка живе з батьком у Чехії (справа № 450/1844/24, постанова від 8 квітня 2026 року).
Судова практика Верховного Суду
- Батьків, чия дитина після 24 лютого 2022 року виїхала за кордон з іншим із батьків.
- Батьків-військовослужбовців і тих, хто не може виїхати з України.
- Тих, хто уклав договір про місце проживання дитини, а інший з батьків приховує адресу.
- Баб і дідів, яким не дають спілкуватися з онуками за кордоном.
Огляд складено для орієнтиру: перед позовом варто прочитати повний текст постанови, найближчої до вашої ситуації, в ЄДРСР.
Огляд судової практики КЦС ВС щодо участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, які тимчасово проживають за межами України (рішення, внесені до ЄДРСР за 2024 рік — серпень 2026 року), оприлюднений на сайті Верховного Суду 3 листопада 2026 року. Ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України.
Обговорення
Фахівці з каталогу публікуються одразу
Без телефонів і пошти в тексті — ваші контакти показуються у профілі. Не пишіть імен, адрес і номерів справ: це чужі персональні дані.
Коментарі — це думки авторів за загальних обставин, а не консультація у вашій справі: обставини вирішують. Щоб отримати відповідь по своїй ситуації, зверніться до фахівця.