«Щодо дійсності умови корпоративного договору про повідомлення щодо зміни складу учасників товариства Умова корпоративного договору, за якою сторона зобов’язується повідомляти про зміну або можливу зміну складу учасників товариства, стосується управління спільним бізнесом, відповідає межам…»
«Про належний розгляд заперечення до акта ревізії органом контролю У разі незгоди із актом ревізії об'єкт контролю надає органу контролю заперечення (зауваження), які мають бути проаналізовані органом державного фінансового контролю. При цьому Порядком проведення інспектування Державною аудиторською…»
«Про умови правомірного внесення змін до договору, укладеного з переможцем публічних торгів Внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання…»
«Позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС щодо немайнового характеру позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя, визначивши, що позов про визнання права іпотекодержателя необхідно…»
«Про обрання неефективного способу захисту шляхом оскарження акціонером рішень, які стали підставою для виникнення в нього права на обовʼязковий викуп належних йому акцій У разі наявності спору між акціонером та акціонерним товариством щодо ціни викупу акцій у разі відсутності спору щодо…»
«Про умови проведення повторної закупівлі у відповідності до затвердженого річного плану Приписи частини десятої статті 3 Закону №922-VIII містять заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Тому, питання щодо проведення повторної…»
«Про одну з підстав для проведення органом державного фінансового контролю моніторингу процедури закупівлі Належним підтвердженням виконання сторонами умов договору про закупівлю при закінчення строку його дії можна вважати опублікований замовником в електронній системі закупівель звіт про виконання…»
«Про умови договору, які не підпадають під законодавчі заборони з приводу внесення до них змін, визначені частиною четвертою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Аналіз положень частин четвертої, п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII дає підстави для висновку, що встановлені частиною…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо перегляду ціни контракту Перегляд ціни контракту є правом замовника, а не його обов`язком, не означає відмови позивача як виконавця від права на відшкодування фактичних витрат у зв`язку з виконанням договору (виконанням робіт, наданням послуг) та не позбавляє його права вимагати…»
«Непідписання постанови всім складом суду як підстава для скасування рішення та нового розгляду справи Відповідно до ч. 3 ст. 281 ГПК України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і…»
«Щодо застосування постанови КМУ від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» Дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками…»
«Недоведеність передбаченого частиною другою статті 651 ЦК України істотного порушення договору оренди земельної ділянки як підстави для його розірвання З огляду на критерій «пропорційності», який відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод…»
«Стягнення винагороди за користування кредитом, яку боржник зобов'язався сплатити кредитору за умовами кредитного договору Незгода позичальника з умовою договору про нарахування та сплату винагороди на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання додаткових угод до договору, не є підставою для визначення умов договору такими,що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4339»
«Співвласник акцій не вправі одноосібно реалізовувати корпоративні права, посвідчені акцією, що перебуває у спільній власності Акція товариства може перебувати у спільній власності декількох осіб, кожна із яких визнається співвласником такого майна. Реалізація корпоративних прав, що посвідчуються такою акцією, може здійснюватися лише за згодою співвласників, зокрема, шляхом укладення відповідного договору. Співвласник не має право реалізовувати корпоративні права одноосібно та визнається співвласником, а не окремим власником акцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14480»
«Про випробувальний термін державного службовця Висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим, а для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3806»
«Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону Спонукання підприємства до виконання зобов'язання за договором після закінчення строку його дії, після закінчення того періоду, коли відповідач міг реалізувати право на розміщення замовлення, тобто визначити кількість одиниць товару в конкретній партії та строку її (партії) поставки, проте в межах строку дії договору, не є зміною істотних умов договору про закупівлю після його підписання, як помилково вважає скаржник, безпідставно посилаючись на те, що суди зобов'язали сторону за договором здійснювати свої права поза її волею (не враховуючи встановлених обставин, що відповідні зобов'язання відповідач за власною волею взяв на себе, уклавши договір). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6305»
«Можливість надання судового захисту за позовною вимогою про зобов’язання укласти договір у поданій редакції з посиланням на статтю 187 ГК України Якщо позивач просить суд зобов’язати відповідача укласти договір у поданій ним редакції з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини — про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України і не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача згідно з статтею 5 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1207»
«Щодо істотної умови договору страхування. Питання набрання чинності договору страхування Однією з істотних умов договору страхування є строк його дії, а досягнення сторонами згоди стосовно цієї умови є необхідним для визнання такого договору укладеним. Однак укладення договору страхування саме по собі не призводить до набрання ним чинності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5357»
«Щодо необхідності укладення договору та сплата коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста у разі проведення реконструкції вбудованих приміщень Відповідно до статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови. Відповідно до положень ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Зі змісту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" випливає, що в наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника. Тому укладення в такому випадку договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов'язковим на підставі закону. Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору про пайову участь, - протягом 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов'язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов'язку замовника та не звільняє замовника від обов'язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18. Оскільки передача судом касаційної інстанції справи на новий розгляд ще не означає остаточного вирішення цієї справи, а, отже й остаточного формування правових висновків Верховного Суду, немає підстав для відступу від правового висновку Верховного Суду у справі № 922/3628/18 про відсутність підстав застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (укладення договору та сплата коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста) у разі проведення реконструкції вбудованих приміщень без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4485»
«Припинення не виконаного належним чином зобов’язання за договором у разі закінчення строку дії договору Зобов'язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1209»
«Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором Правовий аналіз частини другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням частини першої статті 512 ЦК України, яка передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3231»
«Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання має здійснюватися у системному взаємозв’язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1768»
«Невиконання відповідачем обов’язку передати документи не є істотним порушенням умов договору поруки Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Саме лише невиконання первісним кредитором обов’язку з передачі документів, що підтверджують обов’язки боржника за кредитним договором, не свідчить про відсутність у нового кредитора права вимоги до боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3232 Про ефективності способу захисту щодо розірвання договору поруки Обраний позивачем спосіб захисту – розірвання договору поруки з дати, до якої, за доводами позивача, банк мав передати поручителю належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, неефективний: якби договір поруки було розірвано, поручитель не мав б можливості ні повернути сплачені ним банку кошти (в силу положення частини четвертої статті 653 ЦК України), ні вимагати у банку надіслання відповідних документів (оскільки таке зобов'язання банку за договором поруки припинилося б з розірванням цього договору), а, відповідно, не могло б і вимагати сплати йому коштів боржником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3390»
«Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання має здійснюватися у системному взаємозв’язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1768»
«Стягнення штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання, якщо сторони не погодили їх розмір у договорі, але зазначили про їх нарахування відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України У випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання у договорі, а лише зазначили про їх нарахування відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції стягненню не підлягають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/333»
«Умови пункту договору транспортування природного газу не можуть регулюватися нечинною постановою КМУ Здійснивши правовий аналіз положень статей 179-181, 187 ГК України, пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, ОП КГС ВС дійшла висновку, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого КМУ, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Нормативно-правовий документ після втрати ним чинності перестає бути джерелом права, а його норми втрачають обов'язкову силу і не підлягають подальшому застосуванню. У разі встановлення судом, що запропонована редакція одного з пунктів типового договору, зокрема пункту 9.3, містить посилання на порядок, встановлений нечинною постановою КМУ від 11.01.2005 № 20, то висновок про відсутність підстав для визнання укладеним договору на запропонованих позивачем умовах є правильним. Разом з тим суд не наділений повноваженнями для самостійного внесення змін до Типової форми договору транспортування природного газу шляхом зазначення інших пунктів ніж тих, що затверджені уповноваженим на це органом. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених судових рішеннях КГС ВС від 18.06.2019 у справі № 924/853/18, від 25.06.2019 у справі № 922/2528/18, від 25.06.2019 у справі № 909/774/18, від 02.07.2019 у справі № 904/4073/18, від 02.07.2019 у справі № 918/591/18 про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог щодо визнання укладеним в редакції позивача договору транспортування природного газу, що відповідає типовій формі такого договору, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, з огляду на те, що умови пункту 9.3 договору не можуть регулюватися нечинною постановою КМУ від 11.01.2005 № 20. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4404 Про предмет спору у випадку наявності розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону Предметом судового спору у випадку наявності розбіжностей щодо умов договору можуть бути розбіжності у договорі, а не сам договір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4405»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Оцінка паперових копій електронних доказів у справі (зокрема електронного листування) У разі подання учасником справи паперових копій електронних документів (зокрема електронного листування) суд повинен оцінити надані докази стосовно їх належності, допустимості та достовірності в контексті відповідних норм законодавства, зокрема ст. 96 ГПК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3098»
«Відсутність проектної документації свідчить про неможливість відшкодування витрат за проведені орендарем поліпшення стану земельної ділянки Якщо у договорі оренди землі буде передбачено, що необхідною умовою для укладення такої угоди (щодо відшкодування витрат на поліпшення) є, наприклад, узгодження між сторонами та затвердження у встановленому порядку проектної документації щодо будівництва певних споруд, без чого неможливе визначення умов, обсягів та строків відшкодування орендарю відповідних витрат, то відповідно, відсутність такої проектної документації свідчитиме про неможливість відшкодування витрат за проведені орендарем поліпшення стану земельної ділянки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2130»
«Умови визнання ФОПа кінцевим споживачем наданої йому послуги з опалення та укладення з постачальником житлово-комунальних послуг договір про надання житлово-комунальних послуг Якщо спірне нежитлове приміщення, яке належить ФОП, розташоване в житловому багатоквартирному будинку, який приєднаний до системи централізованого опалення, та опалюється за рахунок приєднання до відповідних внутрішньобудинкових систем, а ФОП не використовує отриману від постачальника теплову енергію для виробничих потреб, а є кінцевим споживачем наданої йому послуги з опалення, то у такого ФОПа виникає обов’язок укласти з постачальником житлово-комунальних послуг договір про надання житлово-комунальних послуг, який повинен відповідати формі та змісту (умовам) типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/487 Юрисдикція спору між ФОП та постачальником комунальних послуг про визнання договору на постачання теплової енергії укладеним Спір між ФОП та постачальником комунальних послуг про визнання договору на постачання теплової енергії укладеним, умови якого (щодо тарифу та обсягу постачання теплової енергії) визначені саме у зв'язку з використанням нерухомого майна для здійснення підприємницької діяльності, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/488»
«Припинення зобов’язань у випадку закінчення строку дії договору Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, які залишились невиконаними, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/329 Застосування статті 1212 ЦК України у договірних відносинах Якщо між сторонами існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/330 Витребування на підставі ст. 1212 ЦК України невикористаного авансу після закінчення строку дії договору Після закінчення строку дії договору, укладеного між сторонами, невикористаний аванс, переданий на виконання такого договору, не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2522»
«Належний спосіб захисту прав сторони у разі невизнання договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, іншою стороною У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7500 Підстави передачі переддоговірного спору на розгляд суду та дата укладення попереднього договору при вирішенні такого спору судом Переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов'язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7505 Визнання неузгодженою ціни договору поставки природного газу, у разі визначення її на підставі постанови НКРЕ України, яку було скасовано в судовому порядку Оскільки запропонована в проєкті договору ціна поставки природного газу, визначена на підставі постанови НКРЕ України, яку було визнано в судовому порядку незаконною та скасовано саме з дати її прийняття, то ціна як істотна умова такого правочину є неузгодженою. Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу", яким закріплювалась обов'язковість укладення договору поставки природного газу, є матеріальним, а не процедурним/процесуальним, а тому наслідком втрати ним чинності є неможливість подальшого набуття прав за ним, а не припинення прав, які вже були набуті у спосіб та у визначений ним строк, або прав, які могли б набуватись особою в разі належного виконання кореспондуючих обов'язків її контрагентом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7506»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?