«Про належний розгляд заперечення до акта ревізії органом контролю У разі незгоди із актом ревізії об'єкт контролю надає органу контролю заперечення (зауваження), які мають бути проаналізовані органом державного фінансового контролю. При цьому Порядком проведення інспектування Державною аудиторською…»
«Про сутність такого явища як приватний інтерес у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та…»
«Початок перебігу позовної давності у справах про банкрутство При тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є…»
«Належність доведення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов'язання в умовах воєнного стану Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі…»
«Обов'язковість доведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія…»
«Щодо можливості зменшення судом неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України Санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі. Неустойка, передбачена ч.…»
«Правонаступництво прав орендодавця при переході земельної ділянки з державної в комунальну власність У разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку з державної в комунальну власність орган місцевого самоврядування, уповноважений представляти інтереси територіальної громади,…»
«Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за…»
«Види додаткових судових рішень та їх особливості за ГПК України Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Від виду прийнятого судом…»
«Особливості розрахунку обсягів споживання електроенергії споживачами, об’єкти яких розташовані на територіях, де ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях Визначення обсягів споживання електричної енергії на об`єктах споживачів на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на…»
«Відсутність обов'язку оплати послуг перевезення вантажу, вилученого для потреб ЗСУ Перевізник, який здійснив перевезення вантажу, вилученого військовим командуванням для потреб Збройних Сил України в умовах воєнного стану, не має права вимагати оплату послуг від особи, яка прийняла такий вантаж на…»
«Щодо доведення порушення податкового зобов`язання Обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має…»
«Цільова спрямованість вимоги органу державного фінансового контролю Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. За таких обставин у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8380»
«Щодо оплатності надання послуг транспортування природного газу та неможливості повернення вартості наданих послуг транспортування природного газу Надання послуг транспортування природного газу, зокрема і послуги замовленої (гарантованої) потужності, здійснюється на умовах їх оплатності, що визначаються відповідними нормами та умовами договору. Водночас повернення вартості наданих послуг транспортування природного газу не передбачено ні відповідними нормами законодавства України, ні умовами договору транспортування природного газу. Повернення вартості наданої послуги замовленої (гарантованої) потужності не передбачено умовами договору транспортування природного газу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного КГС ВС в постанові від 27.11.2020 у справі № 910/13174/19, щодо обов'язку оператора газотранспортної системи повернути замовнику вартість замовленої потужності на вимогу замовника послуг транспортування, як такої, що сформульована на підставі положень абзацу 13 пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, які не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, однак без урахування умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу (Типового договору) щодо обов'язку замовника сплатити оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11475»
«Визначення характеру позовних вимог про повернення земельної ділянки у зв’язку з припиненням дії договору оренди Позовна вимога прокурора про зобов’язання повернути земельну ділянку у зв’язку з припиненням дії договору оренди має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1394 Судовий збір за розгляд позовної заяви про зобов’язання повернути земельну ділянку, надану в оренду Позовна вимога про зобов’язання повернути земельну ділянку, надану відповідачу в оренду, має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовну заяву немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12270 Ставка судового збору за позовні вимоги про визнання припиненим права користування орендованою земельною ділянкою, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку для сплати судового збору За результатами вирішення спору шляхом задоволення позову про визнання припиненим права користування земельною ділянкою, наданою в оренду, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов’язально-правовій формі, а саме у формі обов’язку орендаря повернути об’єкт оренди після розірвання договору. Тобто відповідний позов є немайновим, оскільки за своєю суттю позовна вимога не спрямована на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12271»
«Про можливість застосування у податкових правовідносинах приписів цивільного законодавства щодо солідарної відповідальності учасників договору про спільну діяльність і, як наслідок, стягнення з них податкового боргу солідарно Учасники податкових правовідносин спільно несуть обов’язок та відповідальність за погашення податкового боргу. Спільне виконання податкових зобов’язань всіма учасниками договору про спільну діяльність є подібним до принципу солідарної відповідальності, але метою такого забезпечення є виконання податкових зобов’язань, а не відповідальність за їх порушення. Здійснено частковий відступ від висновку, викладеного колегією суддів ПП КАС ВС у постанові від 17.11.2020 у справі № 820/6620/16, щодо можливості стягнення податкового боргу солідарно, зокрема про можливість застосування положень Цивільного кодексу України у даних правовідносинах, оскільки солідарна відповідальність передбачена умовами укладеного договору відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8794»
«Набуття статутусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство кредитором, майнові (грошові) вимоги якого задоволено рішенням суду у справі позовного провадження Рішення про задоволення вимог кредитора у справі позовного провадження, що набрало законної сили в порядку ГПК України, саме по собі не є підставою для набуття статусу конкурсного кредитора та внесення відповідних відомостей до реєстру вимог кредиторів, а отже, і задоволення таких вимог у процедурах банкрутства, адже не є результатом визначеного законодавцем процесуального порядку визнання і задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство - ухвалою суду за результатами розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника в порядку реалізації норм спеціального закону - статей 39, 45 КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7173 Особливості розгляду справи за позовом кредитора з майновими (грошовими) вимогами до боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство В ухвалах про передачу/прийняття справи до провадження за підсудністю згідно з пунктом 8 частини першої статті 20, частиною тринадцятою статті 30 ГПК України, статтею 7 КУзПБ господарські суди мають повідомити сторони про порядок її розгляду в межах справи про банкрутство, а якщо предметом позову є майнові (грошові) вимоги до боржника - роз`яснити позивачу обов`язок (право) заявлення та порядок задоволення таких вимог у справі про банкрутство, а також наслідки пропуску строку, встановленого для їх подання за змістом статей 39, 45 КУзПБ. Приймаючи справу за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з`ясовує питання щодо заявлення позивачем кредиторських вимог в порядку частини першої статті 45 КУзПБ та, якщо таке право ним не реалізоване, призначає справу позовного провадження до розгляду за правилами ГПК України в межах справи про банкрутство відповідача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7392 Момент набуття статусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство Лише з набуттям особою статусу конкурсного кредитора на підставі ухвали господарського суду про визнання його грошових вимог до боржника відповідно до частини шостої статті 45 КУзПБ така особа наділяється повним обсягом процесуальної дієздатності як учасник (сторона) справи про банкрутство, у тому числі щодо оскарження судових рішень у такій справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7393 Набуття статусу поточного кредитора в ліквідаційній процедурі боржника у разі задоволення його поточних вимог у справі позовного провадження Судове рішення про задоволення поточних вимог кредитора у справі позовного провадження, що набрало законної сили в порядку ГПК України, само по собі не є підставою для набуття стягувачем за цим рішенням правомочностей поточного кредитора в ліквідаційній процедурі боржника та внесення відповідних відомостей до реєстру вимог кредиторів і, як наслідок, для задоволення таких вимог у ліквідаційній процедурі, адже не є результатом визначеного законодавцем процесуального порядку визнання і задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство - ухвалою суду за результатами розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника в порядку реалізації норм спеціального закону - статей 39, 60 КУзПБ. Саме тому позивач у справі за позовом з поточними майновими (грошовими) вимогами до боржника, незалежно від стану (стадії) розгляду його позову, або стягувач за судовим рішенням у такій справі для задоволення поточних вимог після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури повинен подати письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, в порядку, визначеному статтею 60 КУзПБ, тобто за власною волею трансформувати позовну вимогу у вимогу поточного кредитора до боржника, що може бути задоволена в ліквідаційній процедурі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7394 Наслідки подання або неподання забезпеченим кредитором заяви про визнання його грошових вимог до боржника Законодавець не встановив обов`язку забезпеченого кредитора подати заяву про визнання грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника, задля їх задоволення у справі про банкрутство, проте передбачив для забезпеченого кредитора можливість подати таку заяву стосовно забезпечених вимог, а також право на заявлення грошових вимог до боржника, які незабезпечені заставою або за відмови від забезпечення, що у цих двох випадках мають бути заявлені кредитором та розглянуті судом за загальними правилами для конкурсних або поточних вимог до боржника. Тому сам факт подання або неподання забезпеченим кредитором заяви про визнання його грошових вимог до боржника не може вважатися відмовою позивача від розгляду таких вимог у позовному провадженні чи бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами заставного кредитора до боржника, що за загальним правилом має бути розглянутий в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7395 Закриття касаційним судом провадження у справі у разі смерті або припинення сторони без правонаступництва За приписами п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Частини 1, 3 ст. 313 ГПК України диференціюють наслідки касаційного провадження у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, залежно від висновків касаційного суду стосовно законності й обґрунтованості оскаржуваних судових рішень. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, то смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення ч. 1 цієї статті. Отже, питання про закриття провадження у справі через смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, підлягає вирішенню за результатами касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15299»
«Переривання перебігу позовної давності у разі пред’явлення позову, який судом було залишено без розгляду Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо переривання перебігу позовної давності, визначивши, що пред’явлення позову, який судом було залишено без розгляду, не перериває перебігу позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5731 Переривання перебігу позовної давності у у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач Велика Палата Верховного Суду відступила від власних правових висновків щодо переривання перебігу позовної давності, визначивши, що перебіг позовної давності переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5732»
«Про обов’язок гаранта сплатити кошти за гарантією Гарант не має права робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов’язку принципала, а зобов’язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. ОП КГС ВС відступила від висновку, наведеного в постанові ОП КГС ВС від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, про те, що при вирішенні спору про існування обов’язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11477»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Визначення ставки судового збору за подання заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника Ставка судового збору за подання заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначається у фіксованому розмірі відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а не пропорційно до визнаних судом вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12232»
«Щодо застосування частини четвертої статті 653 ЦК України при вирішенні спорів про розірвання договору підряду Частину четверту статті 653 ЦК України слід розуміти так, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано обома сторонами до моменту розірвання договору, тобто якщо обидві сторони отримали зустрічне задоволення одна від одної. На це вказує використання множини у зазначеній нормі. При цьому якщо договором було передбачено інші зобов'язання сторін, наприклад щодо передання іншого майна, сплати коштів, які не було виконано, то в разі розірвання договору такі зобов'язання припиняються на майбутнє. Якщо зобов'язання з договору було виконано лише однією стороною, то в разі розірвання договору підлягають застосуванню правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або з підстави, яка згодом відпала (глава 83 ЦК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6307»
«Обчислення суми судового збору, що підлягає сплаті позивачем, який звертається з позовною заявою до відповідача, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Таке розмежування є цілком виправданим, оскільки справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство. Такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника відповідно до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4803 Ставки судового збору за розгляд спору в позовному провадженні в межах справи про банкрутство боржника Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні в межах основної справи про банкрутство боржника за правилами ГПК України. За розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону). Ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені підпунктами 8-10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5644»
«Щодо переважного права орендаря на придбання (викуп) об'єкта оренди Під час дії договору оренди та у разі продажу речі, переданої в оренду, орендар має переважне право перед іншими особами на придбання (викуп) об'єкта оренди за наявності належного виконання орендарем своїх обов'язків за договором оренди та наявності у договорі оренди такого права (придбання (викупу) об'єкта оренди) в орендаря. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1953»
«Щодо заборони відступати від змісту типового договору, затвердженого органом державної влади (органом місцевого самоврядування) Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6306»
«Про відкриття провадження у справі про банкрутство підприємств – об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації Ні положення Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони, за наявності підстав, щодо відкриття провадження у справі про банкрутство підприємств – об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та введення судової процедури розпорядження майном боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3971 Про застосування судом загальних процесуальних норм при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для закриття провадження у справі У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для закриття провадження у справі, може застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5354»
«Право замовника на застосування до підрядника відповідальності за договором будівельного підряду Відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє замовника права на застосування до підрядника відповідальності, передбаченої договором, виходячи із загальної вартості невиконаних робіт з урахуванням загального терміну їх виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1217»
«Припинення права кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом у разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України У разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1325 Перерахування стягувачеві вказаної у резолютивній частині судового рішення суми в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1326 Відповідальність боржника за період до прострочення і після прострочення виконання умов договору позики (кредиту) За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1328 Ненарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті Не можна нараховувати інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1329 Застосування положень частини першої статті 1048 ЦК України і частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих банком після настання строку погашення кредиту за кредитним договором Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) згідно з умовами договору та частиною першою статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1734»
«Коригування та оформлення повторних актів про використану електричну енергію для виставлення коригуючого рахунку не передбачено чинним законодавством Враховуючи, що вимогами чинного законодавства та умовами договору жодного коригування та оформлення повторних актів про використану електричну енергію для виставлення коригуючого рахунку не передбачено, то у постачальника електричної енергії не має обов’язку складати повторні акти про використану електричну енергію, і відповідно він не є кредитором, що прострочив. У такому разі відсутні підстави для застосування до цих правовідносин положень частини четвертої статті 612, частини першої статті 613 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1537»
«Визначення розміру вимог кредитора, забезпечених заставою майна боржника Вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються відповідно до вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4036»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?