«Про належний розгляд заперечення до акта ревізії органом контролю У разі незгоди із актом ревізії об'єкт контролю надає органу контролю заперечення (зауваження), які мають бути проаналізовані органом державного фінансового контролю. При цьому Порядком проведення інспектування Державною аудиторською…»
«Про сутність такого явища як приватний інтерес у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та…»
«Початок перебігу позовної давності у справах про банкрутство При тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є…»
«Належність доведення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов'язання в умовах воєнного стану Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі…»
«Обов'язковість доведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія…»
«Щодо можливості зменшення судом неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України Санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі. Неустойка, передбачена ч.…»
«Правонаступництво прав орендодавця при переході земельної ділянки з державної в комунальну власність У разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку з державної в комунальну власність орган місцевого самоврядування, уповноважений представляти інтереси територіальної громади,…»
«Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за…»
«Види додаткових судових рішень та їх особливості за ГПК України Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Від виду прийнятого судом…»
«Особливості розрахунку обсягів споживання електроенергії споживачами, об’єкти яких розташовані на територіях, де ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях Визначення обсягів споживання електричної енергії на об`єктах споживачів на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на…»
«Відсутність обов'язку оплати послуг перевезення вантажу, вилученого для потреб ЗСУ Перевізник, який здійснив перевезення вантажу, вилученого військовим командуванням для потреб Збройних Сил України в умовах воєнного стану, не має права вимагати оплату послуг від особи, яка прийняла такий вантаж на…»
«Щодо доведення порушення податкового зобов`язання Обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має…»
«Про пріоритетність застосування законодавства щодо вимог приймання стічних вод населеного пункту у випадку, якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил У випадку, якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил щодо вимог приймання стічних вод населеного пункту, застосовуються Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508. За наявності затверджених місцевих правил приймання стічних вод на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (21.06.2017), на період розроблення їх нової редакції з урахуванням вимог статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" діють місцеві правила в частині, що не суперечить Правилам № 316. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4470»
«Щодо перевірки при відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора обставин можливості виконання майнових зобов’язань боржником Системний аналіз положень ст. ст. 34, 36, 39 КУПБ та ст. 13 ГПК України, дозволяє дійти до таких висновків: - при відкритті провадження у справі про банкрутство господарський суд, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов’язання, строк яких настав; - положення КУПБ не встановлюють обов’язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов’язання, строк яких настав; - доведення обставин можливості виконати майнові зобов’язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов’язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 КУПБ); - відсутність відзиву боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також відсутність підтвердження боржником спроможності виконати свої зобов’язання та погасити заборгованість не перешкоджає провадженню у справі; - покладення на ініціюючого кредитора обов’язку доведення обставин можливості виконання боржником майнових зобов’язань, строк яких настав, суперечить засадам змагальності сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3959»
«Умова застосування заборони на нарахування неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість за природний газ, використаний споживачами для виробництва теплової енергії, яку погашено до 30.11.2016 Частина третя статті 7 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, а, відтак, її застосування до споживачів не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов поряд з їх обов'язком щодо погашення заборгованості за спожитий природний газ у строк до набрання чинності 30.11.2016 цим Законом. При цьому, виконання даної норми не залежить від факту включення підприємства-споживача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1396»
«Щодо відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах Під поняття "відтворення" у розумінні статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" підпадає кожна (окрема) із зазначених у відповідній нормі цього Закону дій, тобто як виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, так і їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній, оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер, а також обидві ці дії, вчинені разом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3062»
«Припинення не виконаного належним чином зобов’язання за договором у разі закінчення строку дії договору Зобов'язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1209»
«Можливість зменшення розміру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. ВП ВС конкретизувала такий висновок у постанові 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 визначивши, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/443»
«Підтвердження нововиявлених обставин Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1561»
«Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання має здійснюватися у системному взаємозв’язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1768»
«Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1590»
«Висновок експерта як рівноцінний засіб доказування у справі Згідно з частинами 1,2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує на явних у експерта спеціальних знань. Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, разом з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4473»
«Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання має здійснюватися у системному взаємозв’язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1768»
«Особливості застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) Положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням приписів частини шостої статті 232 ГК України, а тому: 1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. При цьому право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права; 2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266 та частини другої статті 258 ЦК України про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду в межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1829»
«Відповідальність за прострочення виконання робіт за договором будівельного підряду, якщо в договорі окремо не погоджено строків виконання та вартості кожного з видів робіт (етапів) Відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє позивача права на застосування до боржника відповідальності, передбаченої договором, зважаючи на загальну вартість невиконаних робіт та загальний термін їх виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1774»
«Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1590»
«Юрисдикція спору за позовом ОСББ до замовника та підрядника будівництва житлового комплексу про зобов’язання підключити житловий будинок до мереж газопостачання, водовідведення та водопостачання Спір за позовом ОСББ до замовника та підрядника будівництва житлового комплексу про зобов’язання підключити житловий будинок до мереж газопостачання, водовідведення та водопостачання підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4623»
«Спосіб захисту прав суб’єкта господарювання у випадку нарахування постачальником електроенергії вартості недоврахованої спожитої електроенергії Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо способу захисту прав суб’єкта господарювання у відносинах із постачальником електроенергії, визначивши, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, має розглядатися судом як вимога про визнання недійсним акта постачальника електричної енергії. Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є належним способом захисту прав та інтересів відповідного суб’єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/458»
«Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1590»
«Обставини, з огляду на які позовні вимоги про стягнення збитків за неналежне збереження вантажу за договором перевезення не підлягають задоволенню Якщо позивачем не доведено факту існування між сторонами договірних відносин перевезення та факту приймання відповідачем будь-якого вантажу до перевезення, то немає підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1738»
«Припинення основного зобов’язання фермерського господарства за домовленістю сторін у зв’язку з новацією Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки в результаті укладення угоди відбулася заміна первісного зобов’язання з поставки усіх видів зернових культур, визначених у контракті, новим зобов’язанням зі сплати товариству грошових коштів, тому зобов’язання фермерського господарства з поставки спірних зернових культур припинилося за домовленістю сторін у зв’язку з новацією. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3372»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?