«Про належний розгляд заперечення до акта ревізії органом контролю У разі незгоди із актом ревізії об'єкт контролю надає органу контролю заперечення (зауваження), які мають бути проаналізовані органом державного фінансового контролю. При цьому Порядком проведення інспектування Державною аудиторською…»
«Про сутність такого явища як приватний інтерес у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та…»
«Початок перебігу позовної давності у справах про банкрутство При тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є…»
«Належність доведення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов'язання в умовах воєнного стану Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі…»
«Обов'язковість доведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія…»
«Щодо можливості зменшення судом неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України Санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі. Неустойка, передбачена ч.…»
«Правонаступництво прав орендодавця при переході земельної ділянки з державної в комунальну власність У разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку з державної в комунальну власність орган місцевого самоврядування, уповноважений представляти інтереси територіальної громади,…»
«Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за…»
«Види додаткових судових рішень та їх особливості за ГПК України Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Від виду прийнятого судом…»
«Особливості розрахунку обсягів споживання електроенергії споживачами, об’єкти яких розташовані на територіях, де ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях Визначення обсягів споживання електричної енергії на об`єктах споживачів на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на…»
«Відсутність обов'язку оплати послуг перевезення вантажу, вилученого для потреб ЗСУ Перевізник, який здійснив перевезення вантажу, вилученого військовим командуванням для потреб Збройних Сил України в умовах воєнного стану, не має права вимагати оплату послуг від особи, яка прийняла такий вантаж на…»
«Щодо доведення порушення податкового зобов`язання Обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має…»
«Стягнення штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання, якщо сторони не погодили їх розмір у договорі, але зазначили про їх нарахування відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України У випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання у договорі, а лише зазначили про їх нарахування відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції стягненню не підлягають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/333»
«Умови чинності гарантії, які не можуть бути погоджені в договорі банківської гарантії Погодження в договорі банківської гарантії таких умов чинності гарантії, що залежать від дій боржника (тому об`єктивно можуть не наступити), суперечить правовій природі гарантії, сутність якої полягає в тому, що банк гарант приймає на себе зобов`язання зі сплати обумовленої договором суми у разі настання гарантійного випадку незалежно від сплати таких сум боржником. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, водночас порядок покриття боржником вказаних сум встановлений в ст. 569 ЦК України, яка передбачає право гаранта на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3395»
«Орендодавець, який вчинив правопорушення у вигляді недопуску орендаря до об’єкта оренди, якщо фактів такого порушення зафіксовано два (або більше), не може бути притягнутим до юридичної відповідальності двічі (або більше) Вирішуючи питання про стягнення штрафу та його розмір за невиконання умов договору оренди майна, слід враховувати безперервність вчиненого орендодавцем порушення у вигляді перешкоджання орендарю у доступі на робоче місце незалежно від кількості фіксацій такого порушення. Так, кількість фіксацій факту порушення права орендаря на користування орендованим майном залежить лише від волі самого орендаря і не є свідченням наявності відповідної кількості порушень з боку орендодавця, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього і полягає в протиправному вчиненні орендодавцем перешкод орендарю у реалізації ним права користування орендованим майном. Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Отже, у такому випадку не може бути підставою для притягнення орендодавця до юридичної відповідальності двічі (або більше) вчинення єдиного триваючого порушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1592 Триваюче порушення в господарській справі Триваючим порушенням є порушення, яке почалося з протиправної дії чи бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом цього діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли особа не виконує конкретного обов’язку (в розглядуваному випадку обов’язку, передбаченого умовами договору) або виконує його неповністю чи неналежним чином. Таке порушення припиняється виконанням регламентованих обов’язків добровільно або у примусовому порядку, залученням винної особи до відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1593»
«Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1594»
«Щодо відсутності права на обмеження або припинення енергопостачання підприємству, яке є суб'єктом природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у разі несплати ним своєчасно за спожиту електроенергію ОП КГС ВС встановлено, що за змістом положень статті 6 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах, в тому числі й заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення. Відтак, заборону відключення електроенергії об'єктів питного водопостачання та водовідведення прямо передбачено законодавством. Змістовний аналіз положень Законів України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та "Про охорону навколишнього природного середовища" свідчить про наявність суперечностей між умовами договору на електрозабезпечення, згідно яких електропостачальник вправі обмежити або припинити електропостачання споживачу внаслідок несплати останнім вартості спожитої електроенергії, та положеннями зазначених актів цивільного законодавства. Оскільки принципи державної політики у сфері питної води та питного водопостачання підлягають обов'язковому застосуванню для підприємств, що забезпечують питною водою певний населений регіон, з метою гарантованого, першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, приймаючи постанову у цій справі ОП КГС ВС вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 913/257/18, за яким у відповідача (постачальника електричної енергії) наявне право, передбачене договором та чинним законодавством на обмеження або припинення енергопостачання позивачеві (споживачу) у разі несплати ним своєчасно за спожиту електроенергію, без урахування вимог статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4381»
«Оскарження у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції в частині затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі в зв'язку з цим Закриття провадження у справі, зокрема, є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв'язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв'язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 ГПК України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/1113/15 та від 18.06.2019 у справі № 911/617/15 щодо неможливості оскарження у касаційному порядку ухвали в частині затвердження мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі, оскільки у справах №№ 911/1113/15, 911/617/15 КГС ВС не було висловлено однозначну позицію про неможливість оскарження у касаційному порядку ухвали в частині затвердження мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4420 Інформація про відкриття кримінального провадження не може вважатись єдиним належним доказом у справі Досудове розслідування кримінального провадження не є остаточним рішенням (вироком), яким завершено кримінальне провадження, а лише відображає проведення досудового розслідування за заявою особи для встановлення обставин, на які посилається така особа. Крім того, в процесі проведення досудового розслідування дії, за якими було порушено кримінальне провадження, можуть бути перекваліфіковані, а тому відкриття кримінального провадження не може вважатись єдиним належним доказом у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4421»
«Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1594»
«Стягнення з боржника в судовому порядку суми інфляційних нарахувань, пені та процентів річних, якщо судове рішення про стягнення основної суми боргу фактично не виконано Регламентоване законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор має право вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних до повного виконання грошового зобов’язання Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1735»
«Юрисдикція спору за позовом ФОПа щодо неналежного виконання укладеного з ним договору, предметом якого є надання послуг з централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем тривожної і охоронної сигналізації Спір за позовом фізичної особи-підприємця щодо неналежного виконання укладеного з позивачем договору, предметом якого є надання послуг з централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем тривожної і охоронної сигналізації, встановлених на об`єкті позивача, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2673»
«Щодо неналежного способу захисту у частині позовних вимоги про зобов'язання відповідача виконувати умови договору на послуги з передачі електричної енергії, передбачені пунктом 3.1.14 Позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача належним чином і в повному обсязі виконувати обов'язки, передбачені у пункті 3.1.14 Договору, а саме: при видачі технічних умов на приєднання до мереж електропередавальної організації нових споживачів постачальника на ступені напруги 0,4 кВ зобов'язувати їх узгоджувати технічні умови з постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ узгоджувати технічні умови з постачальником у частині приєднання та організації обліку електричної енергії, дублюють пункт 3.1.14 договору, який є обов'язковим для сторін у силу закону (стаття 629 ЦК України). Тобто позивачем у цій частині позовних вимог обрано неналежний спосіб захисту, враховуючи, що таке погодження передбачено договором. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права, оскільки у пунктах 19, 21, 22 постанови Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 916/1001/18 колегією суддів викладено висновки щодо іншої правової оцінки умов пункту 3.1.14 договору, а не застосування норм права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4320»
«Застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, у випадку розстрочення або відстрочення виконання судового рішення Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2720 Припинення зобов`язання за наявності судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2721»
«Встановлення преюдиційного факту спливу позовної давності про стягнення пені за тим самим зобов`язанням в іншій справі не може мати наслідком відновлення строку позовної давності щодо стягнення пені в інший період Встановлення обставин спливу позовної давності про стягнення пені за попереднім судовим рішенням про стягнення грошових сум за одним і тим же договором є преюдиційною обставиною, яка унеможливлює стягнення пені за інший, подальший період відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2142»
«Підстава для нарахування за договором купівлі-продажу природного газу пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, у випадку підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків Підставою для нарахування за договором пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат згідно зі статтею 625 ЦК України може бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і несвоєчасно сплачена боржником за рахунок власних коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1719»
«Закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань. Стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2140 Питання, які можна ставити судовим експертам у разі призначення судової експертизи Винесення на розгляд судових експертів питань правового характеру порушує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 98 і п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України. Крім того, винесення на розгляд судових експертів питань, що виходять за межі предмета доказування у справі, суперечить вимогам п. 1 ч. 2 ст. 98 ГПК України. Тобто якщо запропоновані учасником справи питання для судової експертизи не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, вони входять до предмета доказування у справі, такі питання підлягають дослідженню судом Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3150»
«Коригування орендної плати за земельну ділянку у випадках, зокрема, зміни або індексації грошової оцінки землі Якщо умовами укладеного між сторонами договору встановлено обов’язок суборендаря коригувати орендну плату за земельну ділянку у випадках, зокрема, зміни або індексації грошової оцінки землі, при цьому коригування мало здійснюватися пропорційно зміні або індексації, без внесення будь-яких змін до спірного договору, то відповідно, підставою для зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути не тільки відповідне рішення ради, але також приведення фактичного використання земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, що зумовило зміну коефіцієнту, який характеризує функціональне використання ділянки та, відповідно, і зміну грошової оцінки земельної ділянки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2126»
«Право кредитора на звернення до суду з майновими вимоги до боржника, які виникли до порушення справи про його банкрутство, щодо повернення майна в натурі Кредитор – селянське фермерське господарство з майновими вимоги до боржника, які виникли до порушення справи про його банкрутство, щодо повернення майна в натурі має право або вимагати від боржника виконання зобов'язання в натурі, або звернутися як конкурсний кредитор із заявою у справі про банкрутство, трансформувавши свої майнові вимоги в грошові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3218»
«Звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язання у сфері теплопостачання, зокрема щодо нарахування неустойки Частина третя статті 7 названого Закону є нормою прямої дії, якою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання шляхом ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, процентів річних на початкову заборгованість або списання таких нарахувань. При цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону не залежить від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності цим Законом. Зокрема, виконання зазначеної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1849»
«Щодо допустимості електронного документа як доказу у справі Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом. Якщо позивач визнавав приналежність йому, як юридичній особі, електронної адреси, а відповідач не заперечував здійснення ним електронної переписки з позивачем по даному договору та приналежність йoму електронних адрес для листування, отже, висновки судів з посиланням на те, що роздруківка електронного листування, на яку посилається апелянт, є неналежним та недопустимим доказом у даній справі, оскільки не підтверджує факту надсилання апелянтом відповідачу за первісним позовом "техніко-економічного обґрунтування" саме 19.12.2016 є такими, що не відповідають приписам статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оскільки сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму та не підтверджується додатково показами свідків (учасників переписки). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4469»
«Поважна причина пропуску позовної давності у справі про банкрутство Визнаючи причини пропуску строку позовної давності поважними, місцевим господарським судом врахував вчинення ліквідатором дій не в інтересах позивача та його кредиторів, тобто, обставини, які робили своєчасне пред'явлення позову утрудненим. Зважаючи на викладене, аналізуючи питання поважності причин пропуску строку позовної давності через призму Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок господарського суду апеляційної інстанції стосовно їх відсутності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3864»
«Перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу Перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову (у спірних правовідносинах – неприйняття вагонів вантажовласником), а не з дня підписання відповідачем накопичувальних карток із зауваженнями. При цьому затримка вагонів на станції призначення є єдиною подію, яка фіксується як порушення одноразово та водночас триває певний проміжок часу і щодо якої як єдиної події й розпочинається перебіг позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2137»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?