«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв'язку з недоведеністю підстав неплатоспроможності та поданням доказів іноземною мовою без нотаріального перекладу Боржник — фізична особа зобов'язаний разом із заявою про неплатоспроможність подати конкретизований…»
«Ефективний спосіб захисту права власності на земельну ділянку, яка використовується без дозвільних документів і на якій збудовано тимчасову споруду Якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що…»
«Підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності Несформована земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту, належить до комунальної власності відповідної територіальної громади з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х…»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та…»
«Перевищення органом управління юридичної особи своїх повноважень при укладанні правочину як підстава для визнання його недійсним У разі, якщо третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень органу управління юридичної особи, правочин, вчинений…»
«Вимоги до повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів та розподіл обов'язків доказування Особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб…»
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як…»
«Недопустимість використання в господарській справі матеріалів досудового розслідування без письмового дозволу на розголошення відомостей Матеріали досудового розслідування, використані без письмового дозволу слідчого або прокурора, є недопустимими доказами у господарській справі (ст. 222 КПК…»
«Щодо вимог до перевірки судом електронних доказів з різними типами електронного підпису Електронні документи з кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом перевіряються судом програмними засобами. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткової перевірки цілісності шляхом…»
«Вихід учасника, якому належить 50 і більше відсотків та здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу З аналізу норм частини 2 – 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та частина 5 статті17…»
«Про достатність фактів для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем Стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для…»
«Докази поширення недостовірної інформації по телебаченню Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо належності доказів поширення недостовірної інформації по телебаченню, визначивши, що позивач має право надати або відеозапис, отриманий у порядку статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», або відеозапис з електронного інтернет-джерела (електронної платформи), на якому (якій) розміщено відеоролик. Якщо особа не має такого запису і надає копію, отриману з інших джерел, відповідно до частини п`ятої статті 96 ГПК України суд може витребувати відеозапис за наявності сумніву у відповідності поданого відеозапису оригіналу. Якщо відеозапис не зберігся взагалі, то сторони мають право доводити факти порушеного права у справі будь-якими доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6672 Звернення громадянина або юридичної особи до телерадіоорганізації зі скаргою в порядку статті 64 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» Звернення громадянина або юридичної особи до телерадіоорганізації зі скаргою в порядку статті 64 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» не є обов`язковою передумовою звернення до суду за захистом недоторканості ділової репутації Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6673»
«Надання інформації про діяльність товариства як спосіб захисту корпоративних прав Способом захисту права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій – надання певної інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14416»
«Щодо неможливості звернення стягнення на частину предмета іпотеки (частину нерухомого майна) як складника предмета іпотеки (об'єкт незавершеного будівництва) У разі передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва (нежитлового приміщення) частина такого нежитлового приміщення не може бути відокремленим предметом іпотеки, на який можна звернути стягнення як на самостійний об'єкт нерухомого майна Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6482»
«Відсутність або неможливість встановлення кворуму є безумовною підставою для недійсності рішень загальних зборів Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників, членів) юридичної особи у зв’язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14509»
«Заборона вчинення дій щодо присвоєння товариству статусу «Переддефолтний» як належний захід забезпечення позову Заходи забезпечення позову у вигляді заборони ПАТ «Укренерго» застосовувати до ТОВ заходи щодо присвоєння ТОВ статусу «Переддефолтний», передбачені у розділі 1.7 Правил ринку (затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307), через заборгованість за електричну енергію для врегулювання небалансів перед ПАТ "Укренерго", спрямовані виключно на збереження балансу інтересів ТОВ, що відповідає меті забезпечувальних заходів, критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника та узгоджується зі ст.ст. 136, 137 ГПК України. Вжиття заявлених заходів забезпечення спрямоване виключно на збереження існуючого статусу заявника на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків (як-то усунення учасника з ринку) до вирішення спору у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14282»
«Щодо можливості забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису У разі оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. Захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним із позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в цьому випадку до вирішення спору по суті про відповідність / невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6288»
«Щодо субсидіарної відповідальності До засновника (учасника) товариства може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв’язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6337»
«Щодо способу захисту порушеного права у випадку поділу майна боржника, яке вибуло з його власності не з його волі, а саме на підставі недійсного правочину Оскільки стосовно права власності боржника існують сумніви та претензії з боку третіх осіб – теперішніх формальних власників складових частин колишнього єдиного майнового комплексу та наявність у боржника відповідного права власності не визнається відповідачами, то права боржника підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України. У цьому випадку правильним способом захисту порушеного права боржника є саме заявлення вимоги про визнання права власності на складові частини єдиного майнового комплексу, на які він фактично поділений, та витребування цих чотирьох об'єктів нерухомості від кінцевих формальних власників. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6324 Застосування приписів статті 388 ЦК України у разі визнання правочину недійсним з підстав, визначених статтею 20 Закону про банкрутство Закон про банкрутство є частиною цивільного / господарського законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон (у цьому випадку стаття 20), норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника. Установлення у статті 20 Закону про банкрутство спеціальних наслідків визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій боржника не перешкоджає застосуванню приписів статті 388 ЦК України. Можливість звернення до суду в порядку статті 388 ЦК України належить ліквідатору банкрута відповідно до статті 41 Закону про банкрутство. Застосувати приписи статті 388 ЦК України як наслідки визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій за статтею 20 Закону про банкрутство можна за умови: 1) наявності (доведеності) обставин, які вказують на неможливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 20 Закону про банкрутство (відсутність майна, коштів у кредитора, наявність інших обставин); 2) вибуття спірного майна з володіння боржника (банкрута у справі) поза його волею; 3) доведеності обставин, які дають підстави для застосування в межах справи про банкрутство (як наслідок застосування приписів статті 20 Закону про банкрутство) положень статті 388 ЦК України; 4) наявності доведеного статусу власника спірного майна; 5) якщо такий спосіб захисту буде визнаний судом найбільш ефективним у конкретному випадку за наявності відповідних доказів у справі. УВАГА! Правовий висновок, викладений у зазначеній постанові, слід враховувати в разі застосування статті 42 КУзПБ, якою передбачено підстави визнання недійсними правочинів боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14818»
«Застосування судом категорій стандартів доказування під час вирішення питання щодо фіктивності договору Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості при оскарженні заінтересованими особами угод боржника в порядку спеціальних норм КУзПБ або за правилами ЦК України суду слід розглядати відповідні заяви, пов’язані з недійсністю правочинів, із застосуванням засад змагальності сторін у поєднанні з детальною перевіркою реальності проведення господарських операцій та наміру створення саме тих правових наслідків, що притаманні певним видам господарських правочинів. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише «про людське око», знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину. Основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників, свідомий намір невиконання зобов’язань договору, приховування справжніх намірів учасників правочину. У разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованими на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав. Вирішуючи питання щодо фіктивності договору, укладеного всупереч інтересам позивача, суд має з’ясувати дійсні наміри сторін, тобто чи була мета укладення договору іншою, ніж це випливає зі змісту договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5317»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?