«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв'язку з недоведеністю підстав неплатоспроможності та поданням доказів іноземною мовою без нотаріального перекладу Боржник — фізична особа зобов'язаний разом із заявою про неплатоспроможність подати конкретизований…»
«Ефективний спосіб захисту права власності на земельну ділянку, яка використовується без дозвільних документів і на якій збудовано тимчасову споруду Якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що…»
«Підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності Несформована земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту, належить до комунальної власності відповідної територіальної громади з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х…»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та…»
«Перевищення органом управління юридичної особи своїх повноважень при укладанні правочину як підстава для визнання його недійсним У разі, якщо третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень органу управління юридичної особи, правочин, вчинений…»
«Вимоги до повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів та розподіл обов'язків доказування Особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб…»
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як…»
«Недопустимість використання в господарській справі матеріалів досудового розслідування без письмового дозволу на розголошення відомостей Матеріали досудового розслідування, використані без письмового дозволу слідчого або прокурора, є недопустимими доказами у господарській справі (ст. 222 КПК…»
«Щодо вимог до перевірки судом електронних доказів з різними типами електронного підпису Електронні документи з кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом перевіряються судом програмними засобами. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткової перевірки цілісності шляхом…»
«Вихід учасника, якому належить 50 і більше відсотків та здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу З аналізу норм частини 2 – 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та частина 5 статті17…»
«Про достатність фактів для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем Стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для…»
«Підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит, визначивши, що податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5734»
«Щодо стягнення збитків, завданих забрудненням земельної ділянки нафтою Проведення рекультивації на забруднених земельних ділянках унеможливлює визначення точної кількості вмісту нафтопродуктів у забрудненому ґрунті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6243»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та власних висновків у кожній справі. Рішення АМК з інших справ безпосередньо не містять фактичних даних щодо певних та конкретних обставин справи і мають похідний характер від первісних доказів, а тому й не можуть замінити їх. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5105»
«Про перевірку керуючим реструктуризацією виправленої боржником декларації Аналіз пункту першого частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить про те, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації, надані боржником, та виявляє, чи наявна у цих деклараціях неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень. У разі виявлення керуючим реструктуризацією неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника і членів його сім'ї боржник має право виправити декларацію у строк, встановлений законом. Якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути недоліки поданих ним декларацій виявлені за наслідками їх перевірки арбітражним керуючим, настають наслідки, визначені пунктом першим частини сьомої статті 123 КУзПБ. Тож закон не передбачає перевірки керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5341»
«Визначення ставки судового збору за подання заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника Ставка судового збору за подання заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначається у фіксованому розмірі відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а не пропорційно до визнаних судом вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12232»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо прав осіб, які беруть (брали) участь у справі, надати суду докази, що раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Правовий аналіз приписів пунктів 23 та 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р), свідчить про те, що рішення АМК має містити усі докази, якими обґрунтовуються його висновки. Водночас положення статті 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 16 названих Правил стосовно прав осіб, які беруть (брали) участь у справі, (зокрема, щодо наведення доказів) не обмежують цих осіб у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. ІП КГС ВС конкретизувала висновок КГС ВС, викладений у постановах від 19.08.2019 у справі № 910/12487/18 та від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18, щодо неможливості дослідження та оцінки судом додаткових доказів, які стосуються кваліфікації встановленого органом АМК порушення конкурентного законодавства і не надавались у межах розгляду справи про порушення конкурентного законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5108»
«Момент виникнення права власності на частку у статутному капіталі товариства у третьої особи Право власності на частку в статутному капіталі товариства у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. У разі відступлення частки, особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4531»
«Належний спосіб захисту суб’єкта права постійного користування земельною ділянкою у випадку незаконного заволодіння майном, збудованим на такій земельній ділянці, іншою особою У випадку незаконного заволодіння майном, збудованим на земельній ділянці, яка належить особі на праві постійного користування, особою, яка відповідно до інвестиційного договору здійснювала будівництво такій земельній ділянці, належним способом захисту суб’єкта права постійного користування земельною ділянкою є віндикаційний позов. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4719 Набуття права власності на майно, збудоване на земельній ділянці, яка належить особі на праві постійного користування Суб’єкт права постійного користування земельною ділянкою набуває права власності на збудовані на такій земельній ділянці об’єкти нерухомого майна Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4720»
«Застосування господарським судом заходів забезпечення вимог кредиторів боржника КУзПБ як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Водночас загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності вжитих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України. Господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за власної ініціативи вжити заходів забезпечення у справі про банкрутство шляхом накладення арешту, залежно від встановлених фактичних обставин справи, керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності згідно зі статтями 2, 14, 15 ГПК України, з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство. Такі процесуальні дії господарського суду відповідають функції господарського суду як учасника справи про банкрутство щодо забезпечення справедливого балансу між кредиторами і боржником та контролю за правильністю і черговістю здійснення арбітражним керуючим дій у відповідній судовій процедурі банкрутства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4814»
«Щодо права учасника вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства Учасник товариства до прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на підставі положень ЦК України був наділений правами вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства, учасником якого він є. До того ж стаття 41 зазначеного Закону, на підставі якої товариство звернулося із запитом про проведення перевірки, не містить жодних застережень та обмежень періоду проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6304»
«Підстави для застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру Підставою для застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2483»
«Рішення апеляційної інстанції з питань вжиття заходів забезпечення позову, які можуть бути предметом касаційного оскарження У касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову. Водночас ухвала, згідно з якою апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, касаційному оскарженню не підлягає. Постанова апеляційного господарського суду про залишення без змін ухвали місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову може бути предметом касаційного оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1574»
«Наявність в особи статусу іпотекодержателя у разі відсутності запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою У разі нездійснення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою (або вилучення такого запису) договір іпотеки є дійсним, але це не свідчить про наявність в особи статусу іпотекодержателя. Вимога такої особи не має пріоритету щодо зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1226 Зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на 10.07.2007) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету щодо зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2355»
«Порядок визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства Державний або приватний виконавець під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, може звернутися із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, у порядку, передбаченому статтею 335 ГПК України, виключно за відсутності спору про право. В такому разі подання розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від суб’єктного складу боржника та інших співвласників. За наявності спору про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими співвласниками, стаття 335 ГПК України не застосовується, державний або приватний виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження. Юрисдикційність такого спору визначається виходячи із суб’єктного складу співвласників спірного майна, а участь у справі виконавця та стягувача як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не впливає на визначення юрисдикційності спору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/369»
«Коригування та оформлення повторних актів про використану електричну енергію для виставлення коригуючого рахунку не передбачено чинним законодавством Враховуючи, що вимогами чинного законодавства та умовами договору жодного коригування та оформлення повторних актів про використану електричну енергію для виставлення коригуючого рахунку не передбачено, то у постачальника електричної енергії не має обов’язку складати повторні акти про використану електричну енергію, і відповідно він не є кредитором, що прострочив. У такому разі відсутні підстави для застосування до цих правовідносин положень частини четвертої статті 612, частини першої статті 613 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1537»
«Правова природа положення договору купівлі-продажу про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо правової природи положення договору купівлі-продажу про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, визначивши, що таке положення договору свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші, і є доказом, що розрахунки між сторонами здійснені повністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/336 Належний спосіб захисту прав продавця, якщо покупці отримали товар, але не здійснили оплати Позовні вимоги продавця про розірвання спірного договору купівлі-продажу, якщо покупці отримали товар, але не здійснили оплати, є неналежним способом захисту. За таких умов продавець може звернутися з позовом про стягнення неотриманих коштів та процентів за користування чужими грошовими коштами Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/337»
«Звернення прокурора у разі наявності декількох уповноважених органів При визначенні органу, в інтересах якого пред’являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2861»
«Притягнення орендодавця до відповідальності за недоліки переданої в оренду земельної ділянки шляхом розірвання договору оренди Для притягнення орендодавця до відповідальності за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню її за договором, шляхом розірвання договору оренди на підставі частини другої статті 36 Закону України "Про оренду землі" необхідно встановити такий фактичний склад порушення: 1) в оренду передано земельну ділянку з недоліками, 2) такі недоліки не були передбачені договором, 3) ці недоліки перешкоджають використанню земельної ділянки за договором. Можливість усунення вказаних недоліків, а також розмір витрат на їх усунення, зокрема матеріальних та/або часових, не впливають на право орендаря вимагати дострокового розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 36 цього Закону. Для реалізації цього права достатньо волевиявлення орендаря та одночасної наявності трьох зазначених обставин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1381»
«Процесуальні наслідки недотримання прокурором вимог частини четвертої статті 53 ГПК України щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2867»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?