«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв'язку з недоведеністю підстав неплатоспроможності та поданням доказів іноземною мовою без нотаріального перекладу Боржник — фізична особа зобов'язаний разом із заявою про неплатоспроможність подати конкретизований…»
«Ефективний спосіб захисту права власності на земельну ділянку, яка використовується без дозвільних документів і на якій збудовано тимчасову споруду Якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що…»
«Підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності Несформована земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту, належить до комунальної власності відповідної територіальної громади з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х…»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та…»
«Перевищення органом управління юридичної особи своїх повноважень при укладанні правочину як підстава для визнання його недійсним У разі, якщо третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень органу управління юридичної особи, правочин, вчинений…»
«Вимоги до повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів та розподіл обов'язків доказування Особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб…»
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як…»
«Недопустимість використання в господарській справі матеріалів досудового розслідування без письмового дозволу на розголошення відомостей Матеріали досудового розслідування, використані без письмового дозволу слідчого або прокурора, є недопустимими доказами у господарській справі (ст. 222 КПК…»
«Щодо вимог до перевірки судом електронних доказів з різними типами електронного підпису Електронні документи з кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом перевіряються судом програмними засобами. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткової перевірки цілісності шляхом…»
«Вихід учасника, якому належить 50 і більше відсотків та здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу З аналізу норм частини 2 – 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та частина 5 статті17…»
«Про достатність фактів для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем Стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для…»
«Щодо правомірності одночасного стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати за прострочення повернення орендованого майна, за один і той самий період користування наймачем орендованим майном Одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той самий період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1793 Наявність вини (умислу або необережності) в діях орендаря, який порушив зобов’язання щодо повернення орендованого майна, у разі застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов’язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто суду потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього не зробив. При цьому варто зауважити, що обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об’єкта оренди унеможливлюють застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1846»
«Правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. Відтак будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3391»
«Умови чинності гарантії, які не можуть бути погоджені в договорі банківської гарантії Погодження в договорі банківської гарантії таких умов чинності гарантії, що залежать від дій боржника (тому об`єктивно можуть не наступити), суперечить правовій природі гарантії, сутність якої полягає в тому, що банк гарант приймає на себе зобов`язання зі сплати обумовленої договором суми у разі настання гарантійного випадку незалежно від сплати таких сум боржником. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, водночас порядок покриття боржником вказаних сум встановлений в ст. 569 ЦК України, яка передбачає право гаранта на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3395»
«Можливість представництва прокурором інтересів держави в особі Служби автомобільних доріг Служба автомобільних доріг є самостійною юридичною особою та наділена правом на здійснення захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, тому за відсутності доказів невиконання або неналежного виконання нею своїх функцій щодо захисту інтересів держави в сфері користування землями транспорту у прокурора відсутні законні підстави для представництва інтересів держави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2957»
«Умови пункту договору транспортування природного газу не можуть регулюватися нечинною постановою КМУ Здійснивши правовий аналіз положень статей 179-181, 187 ГК України, пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, ОП КГС ВС дійшла висновку, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого КМУ, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Нормативно-правовий документ після втрати ним чинності перестає бути джерелом права, а його норми втрачають обов'язкову силу і не підлягають подальшому застосуванню. У разі встановлення судом, що запропонована редакція одного з пунктів типового договору, зокрема пункту 9.3, містить посилання на порядок, встановлений нечинною постановою КМУ від 11.01.2005 № 20, то висновок про відсутність підстав для визнання укладеним договору на запропонованих позивачем умовах є правильним. Разом з тим суд не наділений повноваженнями для самостійного внесення змін до Типової форми договору транспортування природного газу шляхом зазначення інших пунктів ніж тих, що затверджені уповноваженим на це органом. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених судових рішеннях КГС ВС від 18.06.2019 у справі № 924/853/18, від 25.06.2019 у справі № 922/2528/18, від 25.06.2019 у справі № 909/774/18, від 02.07.2019 у справі № 904/4073/18, від 02.07.2019 у справі № 918/591/18 про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог щодо визнання укладеним в редакції позивача договору транспортування природного газу, що відповідає типовій формі такого договору, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, з огляду на те, що умови пункту 9.3 договору не можуть регулюватися нечинною постановою КМУ від 11.01.2005 № 20. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4404 Про предмет спору у випадку наявності розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону Предметом судового спору у випадку наявності розбіжностей щодо умов договору можуть бути розбіжності у договорі, а не сам договір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4405»
«Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, законом вона не передбачена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2299»
«Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно. У разі визнання недійсним договору, за яким було прийнято рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту, оскільки за чинним ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2345»
«Складення акта про фіксацію фактів комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань Вирішуючи спори про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав, суди мають враховувати, що представникам уповноважених організацій колективного управління надано право фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4288»
«Щодо наявності чи відсутності підстав для визнання правочину фіктивним (недійсним) та застосування наслідків його недійсності Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, у тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторони не вчиняли ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. При вирішенні спорів щодо фіктивності правочину предмет доказування у кожній конкретній справі складає певну сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного та обґрунтованого рішення у справі. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Сам лише факт складання та підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у таких документах. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування статті 234 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/23722/17, оскільки, незважаючи на тотожність предмета та підстав позову у справах, рішення прийняті за різних встановлених судами обставин справи, що не може свідчити про різне застосування цієї норми права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4412»
«Оцінка паперових копій електронних доказів у справі (зокрема електронного листування) У разі подання учасником справи паперових копій електронних документів (зокрема електронного листування) суд повинен оцінити надані докази стосовно їх належності, допустимості та достовірності в контексті відповідних норм законодавства, зокрема ст. 96 ГПК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3098»
«Результати опитування думки споживачів як докази у справі про недобросовісну конкуренцію Результати опитування думки споживачів у сукупності з іншими доказами можуть прийматися на підтвердження наявності у діях особи порушень, передбачених статтею 10 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», що не суперечить наведеним положенням законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3402»
«Обов'язковість доведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог. Недоведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову, а також недотримання у разі застосування конкретних заходів забезпечення зазначених критеріїв співрозмірності та збалансованості інтересів сторін є підставою для відмови у задоволенні заяви учасника справи про забезпечення позову Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3156»
«Підстави для застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру Підставою для застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2483»
«Належний спосіб захисту прав сторони у разі невизнання договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, іншою стороною У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7500 Підстави передачі переддоговірного спору на розгляд суду та дата укладення попереднього договору при вирішенні такого спору судом Переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов'язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7505 Визнання неузгодженою ціни договору поставки природного газу, у разі визначення її на підставі постанови НКРЕ України, яку було скасовано в судовому порядку Оскільки запропонована в проєкті договору ціна поставки природного газу, визначена на підставі постанови НКРЕ України, яку було визнано в судовому порядку незаконною та скасовано саме з дати її прийняття, то ціна як істотна умова такого правочину є неузгодженою. Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу", яким закріплювалась обов'язковість укладення договору поставки природного газу, є матеріальним, а не процедурним/процесуальним, а тому наслідком втрати ним чинності є неможливість подальшого набуття прав за ним, а не припинення прав, які вже були набуті у спосіб та у визначений ним строк, або прав, які могли б набуватись особою в разі належного виконання кореспондуючих обов'язків її контрагентом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7506»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?