«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв'язку з недоведеністю підстав неплатоспроможності та поданням доказів іноземною мовою без нотаріального перекладу Боржник — фізична особа зобов'язаний разом із заявою про неплатоспроможність подати конкретизований…»
«Ефективний спосіб захисту права власності на земельну ділянку, яка використовується без дозвільних документів і на якій збудовано тимчасову споруду Якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що…»
«Підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності Несформована земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту, належить до комунальної власності відповідної територіальної громади з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х…»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та…»
«Перевищення органом управління юридичної особи своїх повноважень при укладанні правочину як підстава для визнання його недійсним У разі, якщо третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень органу управління юридичної особи, правочин, вчинений…»
«Вимоги до повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів та розподіл обов'язків доказування Особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб…»
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як…»
«Недопустимість використання в господарській справі матеріалів досудового розслідування без письмового дозволу на розголошення відомостей Матеріали досудового розслідування, використані без письмового дозволу слідчого або прокурора, є недопустимими доказами у господарській справі (ст. 222 КПК…»
«Щодо вимог до перевірки судом електронних доказів з різними типами електронного підпису Електронні документи з кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом перевіряються судом програмними засобами. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткової перевірки цілісності шляхом…»
«Вихід учасника, якому належить 50 і більше відсотків та здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу З аналізу норм частини 2 – 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та частина 5 статті17…»
«Про достатність фактів для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем Стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для…»
«Про достатність фактів для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем Стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, навіть й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3419 Підтвердження монопольного становища суб'єкта господарювання на ринку послуг з доступу до кабельної каналізації на мостах Суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з доступу до інфраструктури кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж, якщо на відповідному товарному та географічному ринку в нього немає жодного конкурента. Встановлення суб'єктом господарювання, який займає монопольне становище, вартості послуг у розмірі, що перевищує граничний розмір, встановлений законодавством, становить зловживання монопольним становищем через встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на відповідному ринку. Дії щодо встановлення завищеної вартості послуг призводять до ущемлення інтересів споживачів та є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Відсутність звернень споживачів не звільняє власника інфраструктури від обов'язку приведення договорів у відповідність до вимог законодавства про доступ до об'єктів інфраструктури, оскільки таке приведення може здійснюватися на вимогу власника (балансоутримувача) інфраструктури об'єкта доступу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13417»
«Щодо здійснення повторного перегляду судового рішення, яке вже було переглянуто в апеляційному та касаційному порядку відповідно до положень ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та набрало законної сили ОП КГС ВС дійшла висновку, що ГПК України у редакції, яка була чинною до 15.12.2017, не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки. Разом з тим ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша статті 254 кодексу). Однак, розділ ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України у редакції, яка була чинною до 15.12.2017. Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення. Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд мав відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України. Таким чином, ОП КГС ВС дійшла висновку про відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 910/14369/16 про те, що особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням місцевого господарського суду вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов'язки і яке вже було переглянуто та залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, може звернутися з відповідною апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4387 Про розгляд апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи Суд апеляційної інстанції може розглянути по суті апеляційну скаргу, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, у разі, якщо особа, яка її подала, не була присутня під час апеляційного розгляду справи та якщо суд не розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи за умови, що скаржником дотримано встановлені процесуальними нормами вимоги до апеляційної скарги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5558 Умови відкриття апеляційного провадження після розгляду справи та порядок встановлення тотожності доводів нової апеляційної скарги висновкам суду Для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд має встановити наявність таких передумов для відкриття провадження: 1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; 2) доводи, покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи. Згідно із ч. 5 ст. 272 ГПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо встановить тотожність аргументів нової апеляційної скарги доводам, що вже були розглянуті судом або містилися в первісній апеляційній скарзі. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, мотивам, наведеним апелянтом за ст. 272 ГПК України, визначається шляхом логічного зіставлення відповідних аргументів та їх змістовного збігу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14693 Співвідношення гарантій ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з обмеженнями права на повторний апеляційний перегляд справи за ст. 272 ГПК України Згідно із ч. 5 ст. 272 ГПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо встановить тотожність аргументів нової апеляційної скарги доводам, що вже були розглянуті судом або містилися в первісній апеляційній скарзі. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, мотивам, наведеним апелянтом за ст. 272 ГПК України, визначається шляхом логічного зіставлення відповідних аргументів та їх змістовного збігу. Під час аналізу та зіставлення доводів скарги слід враховувати міжнародні зобов’язання України, зокрема вимоги ст. 6 Конвенції, яка передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення (res judicata) та виключає скасування рішення за скаргою, поданою в порядку ст. 272 ГПК України, якщо наведені в ній аргументи не є істотними для суті спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14694»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?