«Про врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, для оформлення довідки про грошове забезпечення військовослужбовця у 2024 році Для оформлення та направлення до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, що…»
«Про належний спосіб повідомлення про винесення припису у разі невстановлення власника тимчасової споруди Спосіб доведення припису про надання проєктно-дозвільної документації на розміщення елементу благоустрою до відома особи зумовлюється тим, чи є встановленим власник (користувач) виявленого…»
«Про інститут забезпечення позову, як елемент права на судовий захист Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними…»
«Про знесення об’єкта самочинного будівництва Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об’єкта самочинного будівництва. Якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Про відсутність у НКРЕКП обов'язку щодо повторного оприлюднення проєкту регуляторного акта у разі внесення до нього змін, пов'язаних із первинно визначеним предметом та метою регулювання Внесення до проєкту рішення, що має ознаки регуляторного акта, змін саме по собі не зумовлює обов`язку…»
«Про використання даних Публічної кадастрової карти як офіційного джерела інформації про фактичні межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Публічна кадастрова карта є інформаційною системою, розміщеною на картографічній основі Державного земельного кадастру, та водночас частиною…»
«Про порядок задоволення позовної вимоги щодо приведення пам’ятки культурної спадщини до належного стану за умови перешкоджання її обстеженню власником У разі, коли пам`ятці культурної спадщини загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, а її власник не вживає заходів щодо приведення…»
«Про правила і межі обов’язку розпорядника інформації надавати публічну інформацію Суб`єкт владних повноважень (розпорядник) не зобов`язаний створювати нову інформацію у відповідь на запит чи звернення, якщо вона не існувала раніше. Його обов`язок обмежується наданням уже наявної, задокументованої…»
«Про застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Судді у відставці мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв’язку зі…»
«Про законодавство, що підлягає застосуванню при вирішенні питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) волонтера Право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) волонтера та виникає саме з моменту настання цієї…»
«Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями,…»
«Обов’язок уповноваженого органу Фонду соціального страхування України проводити індексацію страхових виплат працюючому потерпілому внаслідок нещасного випадку Працюючому потерпілому внаслідок нещасного випадку роботодавцем в першу чергу індексується сума оплата праці. Роботодавець зобов’язаний своєчасно надавати уповноваженому органу Фонду соціального страхування України відомості стосовно проіндексованої суми заробітної плати потерпілого та відомості щодо зміни стану його працевлаштування. Водночас невиконання страхувальником свого обов`язку з належного звітування перед Фондом не позбавляє останнього обов`язку проведення індексації страхових виплат. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8226»
«У судді відсутнє право на отримання вихідної допомоги у відповідності до норм КЗпП України у зв’язку з припиненням трудових відносин На суддю, як на особу публічного права із особливим статусом, норми КЗпП України, на які посилається позивач, не розповсюджуються, що виключає застосування до спірних правовідносин відповідних положень трудового законодавства. Окрім того, спеціальний Закон №1402-VIII не передбачає застосування норм трудового законодавства щодо виплати вихідної допомоги суддям. Відповідно, позивач не має правових підстав на виплату вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України, у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Умови і порядок виплати вихідної допомоги судді визначені спеціальним Законом №1402VIII, яким передбачено виплату вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою, а саме статтею 143 цього Закону встановлено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою. У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв`язку з повторним призначенням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється. гарантії, встановлені статтею 143 Закону №1402-VIII, на позивача, який не звільнений у зв`язку з відставкою, а з яким припинено трудові відносини у зв`язку з досягненням шістдесяти п`яти років та припиненням повноважень судді, не розповсюджуються, і в нього відсутнє право на отримання вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою. Водночас Закон №1402-VIII не містить норм, які б передбачали виплату вихідної допомоги судді, трудові відносини з яким припинено у зв`язку з досягненням шістдесяти п`яти років та припиненням повноважень судді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9457»
«Відмова в наданні містобудівних умов та обмежень у разі невідповідності намірів забудови Відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні під час ухвалення рішення про надання або відмову в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки уповноважений орган визначає, виходячи з містобудівної документації на місцевому рівні – генерального плану та детального плану території, якщо такий розроблено. При цьому невідповідність намірів забудови як підстава для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень означає, що запланований для будівництва об’єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим і графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7966»
«Припис Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не є рішенням, на підставі якого в його адресата виникають певні суб`єктивні права чи охоронювані інтереси, що виключає можливість застосування при його оскарженні заходів забезпечення позову Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про усунення порушень вимог законодавства про захист персональних даних. Припис не є рішенням, на підставі якого в його адресата виникають певні суб`єктивні права чи охоронювані інтереси, у збереженні яких адресат припису був би зацікавлений. Ці обставини виключають можливість застосування за аналогією висновків Конституційного Суду України, які стосувалися питання чинності ненормативних актів органів місцевого самоврядування і можливості органів місцевого самоврядування скасовувати свої ж рішення, на підставі яких у третіх осіб виникли права чи інтереси, щодо втрати яких ці особи заперечують. Припис є формою реагування відповідного суб`єкта владних повноважень на порушення у певній сфері суспільних відносин. Усунення особою порушень, зазначених у приписі, свідчить про досягнення мети і призначення припису, виключає настання негативних наслідків, пов`язаних з його невиконанням, проте не скасовує чинність припису та не позбавляє особу у випадку незгоди із зафіксованими у ньому порушеннями звернутися до суду з позовом про визнання його протиправним. Потенційна ймовірність застосування до посадових осіб позивача санкцій, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення, за невиконання припису у зазначений у ньому строк, також не дає підстави вважати, що відновлення порушеного таким чином інтересу позивача у випадку задоволення позову буде істотно ускладненим чи неможливим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8124»
«Щодо важливості дотримання законодавства у сфері енергетики Дотримання законодавства у сфері енергетики є особливо важливим, а вимоги до діяльності суб`єктів господарювання - значно суворішими, оскільки ця сфера безпосередньо пов`язані з питаннями національної безпеки як складного поняття, що охоплює собою стан мирного та стабільного існування держави та її інститутів, а також стан відсутності реальних екзистенційних загроз у сфері суспільно-управлінських та міждержавних відносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8085 Обсяг інформації, який суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати НКРЕКП НКРЕКП для належного здійснення державного регулювання ринку електричної енергії уповноважений у процесі здійснення моніторингу ринку отримувати необхідну інформацію від учасників такого ринку, у тому числі від сторін двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта або є афілійованими між собою, зокрема щодо предмету двостороннього договору, ціни електричної енергії та/або порядку її розрахунку (формування), обсяги електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, строків та порядок постачання електричної енергії. При цьому відсутність у частині четвертій статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», прямої вказівки на право Регулятора отримувати інформацію щодо додаткових угод до двостороннього договору, не є свідченням того, що Регулятор не уповноважений здійснювати моніторинг ринку за такими додатковими угодами, оскільки останні є невід`ємними складовими двосторонніх договорів, а також з огляду на те, що реалізація таких повноважень Регулятора слідує з інших положень законів (зокрема, статей 3, 5, 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»), у тому числі в частині, що стосуються обсягу прав та повноважень Регулятора, а також обов`язків учасників ринку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8086»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?