«Про врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, для оформлення довідки про грошове забезпечення військовослужбовця у 2024 році Для оформлення та направлення до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, що…»
«Про належний спосіб повідомлення про винесення припису у разі невстановлення власника тимчасової споруди Спосіб доведення припису про надання проєктно-дозвільної документації на розміщення елементу благоустрою до відома особи зумовлюється тим, чи є встановленим власник (користувач) виявленого…»
«Про інститут забезпечення позову, як елемент права на судовий захист Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними…»
«Про знесення об’єкта самочинного будівництва Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об’єкта самочинного будівництва. Якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Про відсутність у НКРЕКП обов'язку щодо повторного оприлюднення проєкту регуляторного акта у разі внесення до нього змін, пов'язаних із первинно визначеним предметом та метою регулювання Внесення до проєкту рішення, що має ознаки регуляторного акта, змін саме по собі не зумовлює обов`язку…»
«Про використання даних Публічної кадастрової карти як офіційного джерела інформації про фактичні межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Публічна кадастрова карта є інформаційною системою, розміщеною на картографічній основі Державного земельного кадастру, та водночас частиною…»
«Про порядок задоволення позовної вимоги щодо приведення пам’ятки культурної спадщини до належного стану за умови перешкоджання її обстеженню власником У разі, коли пам`ятці культурної спадщини загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, а її власник не вживає заходів щодо приведення…»
«Про правила і межі обов’язку розпорядника інформації надавати публічну інформацію Суб`єкт владних повноважень (розпорядник) не зобов`язаний створювати нову інформацію у відповідь на запит чи звернення, якщо вона не існувала раніше. Його обов`язок обмежується наданням уже наявної, задокументованої…»
«Про застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Судді у відставці мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв’язку зі…»
«Про законодавство, що підлягає застосуванню при вирішенні питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) волонтера Право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) волонтера та виникає саме з моменту настання цієї…»
«Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями,…»
«Про перерахунок розміру призначеної, але не виплаченої/не виплаченої в повному обсязі грошової компенсації для внутрішньо переміщених осіб, у зв’язку із зміною показника опосередкованої вартості спорудження житла При прийнятті комісією щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб про призначення грошової компенсації рішення про призначення внутрішньо переміщеній особі грошової компенсації, розмір останньої розраховується за встановленою Порядком виплати грошової компенсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» формулою, до якої в обов`язковому порядку включаються всі складові, зазначені у пункті 17 цього Порядку. Разом з тим, при зміні будь-якої складової формули розрахунку грошової компенсації, зокрема, зміни розміру опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, яка змінюється залежно від прийняття чергового наказу Мінрегіону, грошова компенсація в цілому підлягає перерахунку без звернення внутрішньо переміщеної особи, за умови якщо відповідна компенсація не була виплачена чи виплачена не у повному обсязі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10864»
«Про відсутність у висновку комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірки (податкової) ознак публічності Податковим кодексом України установлені певні гарантії щодо нерозголошення інформації, яка була отримана контролюючим органом під час здійснення службових обов`язків (у тому числі під час проведення перевірок). Розголошення такої інформації допускається виключно у випадку надання письмової згоди платника, якого стосується ця інформація. Поряд з цим, з аналізу податкового законодавства вбачається, що висновок комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірки це документ, який включає в себе як доводи та пояснення суб`єкта господарювання щодо проведеної перевірки (планової, позапланової), так і аргументи і висновки контролюючого органу щодо таких заперечень. При цьому, висновок комісії повинен містити обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях та/або додаткових документах і поясненнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень та/або можливості врахування додаткових документів і пояснень. Більш того, на підставі цього висновку податковий орган складає обґрунтовану письмову відповідь щодо результатів розгляду заперечень та/або додаткових документів і пояснень. Зазначений висновок є невід`ємною складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та в подальшому враховується керівником (його заступником або уповноваженою особою) при прийнятті податкового повідомлення-рішення. Водночас, не виключено, що матеріали документальної перевірки, зокрема й висновок комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, можуть містити відомості щодо господарських відносин між контрагентами (третіми особами) і такі матеріали можуть містити як комерційну інформацію, так й банківську таємницю, які, у свою чергу, без згоди платника, не підлягають розголошенню. Серед іншого, такий висновок комісії також може включати відомості, пов`язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб`єкта господарювання, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб`єкта господарювання (третім особам). Тобто, Верховний Суд уважає, що висновок комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок не відповідає критеріям, визначеним статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, висновок комісії не відноситься й до інформації, яка становить суспільний інтерес. Отже, висновок комісії не наділений ознаками «публічності». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10815»
«Щодо принципів правової визначеності та належного урядування в спорах про анулювання ліцензії Принцип юридичної (правової) визначеності як складова принципу належного урядування в адміністративній процедурі є сукупністю вимог до застосування суб`єктом владних повноважень норм права у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища особи. Дозвільні органи, уповноважені видавати документ дозвільного характеру, не мають втручатися у набуті суб`єктом господарювання права та фактично переглядати свої кінцеві рішення лише тому, що існує імовірність недотримання ними власних процедур стосовно перевірки наявності підстав для відмови у видачі дозволу. У випадку ліцензованої діяльності орган, який видав ліцензію, може її анулювати лише з підстав, визначених законом. Неналежна перевірка ліцензіатом документів заявника згідно з переліком, визначеним законом, у ході процедури видачі ліцензії, не може тлумачитися надалі органом, який видав ліцензію, як виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії, або отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами, та, відповідно, не є підставою для анулювання ліцензії у розумінні частини п`ятдесят другої статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11072 Особливості підстав для анулювання ліцензії Питання щодо достатності документів для отримання права на реалізацію пального має бути досліджене органом ліцензування на стадії розгляду заяви суб’єкта господарювання про надання ліцензії. Однак отримання контролюючим органом після видачі ліцензії інформації від уповноважених органів про те, що документи, копії яких були подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися або не погоджувалися такими органами, чи встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, відповідно до абзаців 8 та 9 частини 51 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», є підставою для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. При цьому така інформація від уповноважених органів про невидачу або непогодження документів чи подання заявником недостовірних даних може стосуватися виключно тих документів, які подавалися для отримання ліцензії. Відповідно, вона не може стосуватися документів, які заявник не подавав. Тому, якщо на момент вирішення питання про анулювання ліцензії контролюючий орган не мав інформації від уповноважених органів про те, що документи, копії яких були подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися або не погоджувалися, чи про факти подання недостовірних даних, ДПС не має підстав для анулювання відповідної ліцензії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11073 Щодо відступу суб`єктів владних повноважень від принципу належного урядування у випадку, коли суб`єкт приватного права у правовідносинах з державою діє добросовісно Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Визнання у судовому порядку протиправним та скасування розпорядження ДПС про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним не вимагає від останнього прийняття нового розпорядження про включення інформації до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11074»
«Про обмеження повноважень начальника військової адміністрації щодо вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок в умовах воєнного стану Положення пункту 26 частини другої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII обмежує начальника військової адміністрації у повноваженнях вирішення питань у земельних правовідносинах, забороняючи вирішувати питання відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік. В умовах воєнного стану Закон № 389-VIII є спеціальним по відношенню до Земельного кодексу України та потребує комплексного застосування при визначенні повноважень начальника військової адміністрації з урахуванням усіх обмежень, що передбачені як Земельним кодексом України, так і Законом № 389-VIII. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10862»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?