«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Неможливість розширеного тлумачення випадків обов’язкового проведення експертизи у кримінальному провадженні, передбачених ч. 2 ст. 242 КПК Випадки обов’язкового проведення експертизи у кримінальному провадженні, передбачені у ч. 2 ст. 242 КПК, є імперативними та не підлягають розширеному тлумаченню. З урахуванням формулювання п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК експертиза не повинна призначатися у тому разі, коли предметом кримінального правопорушення є гроші або цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можна достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших джерел доказування, крім експертиз. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/975»
«Щодо можливості закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у якому потерпілий вказує на конкретних осіб, які вчинили кримінальне правопорушення Закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у якому потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, на яких у передбачений КПК спосіб безпосередньо вказує органу досудового розслідування, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10178»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6681»
«Розмежування крадіжки і знахідки в діях інспектора патрульної служби, який під виглядом законного вилучення для документування слідів ДТП привласнив виявлені на місці речі, а потім намагався їх продати Дії інспектора патрульної служби, який у присутності свідків під виглядом законного вилучення для документування слідів ДТП привласнив виявлені на місці ДТП шолом і тактичні рукавиці та в подальшому розмістив на інтернет-сайті «OLX» оголошення про продаж зазначених речей, містять всі ознаки крадіжки, а не знахідки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13992»
«Кваліфікація дій особи, яка з проникненням до автомобіля вчинила крадіжку, що була декриміналізована Проникнення до автомобіля, поєднане з крадіжкою майна, вартість якого на час заволодіння не перевищувала 2 НМДГ, після декриміналізації крадіжки на цю суму утворює незаконне проникнення до іншого володіння особи (ст. 162 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13990»
«Розмежування привласнення знахідки і крадіжки чужого майна Заволодіння річчю, залишеною або забутою її власником, особою, яка знала, кому належить ця річ, і усвідомлювала, що власник може за нею повернутися, слід оцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12872 Неістотність порушення КПК у разі закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК замість п. 1-2 ч. 2 цієї статті Закриття кримінального провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК (у зв’язку з декриміналізацією діяння) замість п. 1-2 ч. 2 цієї статті не свідчить про допущення істотного порушення вимог КПК та не погіршує становища обвинуваченої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12945 Усвідомлення особою, яка пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, статусу та можливостей службової особи, як обов’язкова умова кваліфікації за ч. 3 ст. 369 КК Для інкримінування ч. 3 ст. 369 КК за ознакою пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, треба встановити, що особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, усвідомлювала відповідний статус адресата неправомірної вигоди. Кримінальна відповідальність за порушення заборони отримання службовою особою, яка займає відповідальне становище, будь-якої неправомірної вигоди у зв’язку зі здійсненням своїх службових повноважень, настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що надає її саме такій особі й у зв’язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує неправомірну вигоду, розуміє значущість займаної нею посади, її статусність та можливості. Під час встановлення кримінальної відповідальності за пропозицію чи обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду враховується також вагомість цієї посади у розумінні особою, яка надає неправомірну вигоду, мета, яку вона переслідує, та її впевненість у тому, що цю мету буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає особа, яка отримує неправомірну вигоду. У кримінальному провадженні обвинувачена беззаперечно була обізнана зі статусом особи (слідчого), якій пропонує та/або надає неправомірну вигоду, якщо слідчий здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо неї. Якщо обвинувачена після її допиту підписує протокол, складений за його результатами слідчим, вона не може не усвідомлювати вагомість займаної слідчим посади і його можливості, отримані внаслідок перебування на вказаній посаді, для ймовірного сприяння у закритті кримінального провадження, яке розслідується конкретно цим слідчим, та її сподівання на досягнення відповідної мети завдяки можливостям указаної посади, яку обіймає слідчий. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14836 Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК у разі помилковості усвідомлення правомірності передачі блага Склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 369 КК відсутній у тому випадку, коли той, хто пропонує, обіцяє або надає майнове чи немайнове благо, помилково вважає, що його передача здійснюється: а) правомірно (наприклад, відбувається сплата штрафу або офіційно оплачуються певні послуги); б) благо призначається як оплата за реалізацію професійних прав та обов’язків, відмінних від використання влади або службового становища службової особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15067»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?