«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Перегляд в апеляційному порядку виправдувального вироку у кримінальному провадженні щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок у кримінальному провадженні щодо діяння,…»
«Відсутність встановлення чинним законодавством щодо оформлення документів про надання правової допомоги в інтересах померлих осіб, які потребують реабілітації у кримінальному провадженні Чинним законодавством не встановлено жодних особливостей щодо оформлення документів про надання правової…»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального…»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно…»
«Розмежування складів злочинів, передбачених статтями 191 та 364 КК, залежно від розкрадання чужого майна чи набуття іншої вигоди У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи…»
«Відсутність вимог у КПК про обов’язкову участь захисника при врученні особі повідомлення про підозру Глава 22 КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Ознака, яка відмежовує заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від інших форм посягання на чужу власність Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) такий злочин проти власності, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, від…»
«Щодо відліку строку для звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП Право роботодавця на звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України виникає з моменту набрання законної сили постанови органу, уповноваженого накладати адміністративне стягнення. Місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення обчислюється з…»
«Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором…»
«Умови настання кримінальної відповідальності за службову недбалість (ст. 367 КК). Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК. Кримінальна відповідальність за службову недбалість (ст. 367 КК) настає лише у випадку, коли дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов’язків цієї службової особи, або якщо обов’язок діяти відповідним чином юридично було включено (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи. З суб’єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 367 КК, характеризується необережністю: злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов’язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити). Формулювання конкретної форми вини в обвинувальному акті у вказаному випадку повинно відповідати вимогам ст. 25 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5836»
«Щодо наявності підстав для зміни виду застосованих примусових заходів медичного характеру у разі закриття кримінального провадження в частині вчинення особою тяжкого умисного суспільно небезпечного діяння Закриття кримінального провадження в частині вчинення особою тяжкого умисного суспільно небезпечного діяння не є підставою для зміни виду застосованих примусових заходів медичного характеру, якщо особа, яка страждає на психічний розлад, вчинила інші суспільно небезпечні діяння (проступки, нетяжкі злочини), які пов’язані з посяганням на здоров’я потерпілої та становлять для неї загрозу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12060»
«Кримінальне провадження за ст. 191 КК не є провадженням у формі приватного обвинувачення, якщо шкоду завдано державним інтересам Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам) КК — якщо воно вчинене чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім’ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого. Тобто наведена норма містить виняток, а саме — не визначає кримінальне провадження як приватне, якщо мова йде про ст. 191 КК у випадку, якщо шкода від його вчинення завдана державним інтересам. Якщо в первісному та зміненому обвинувальному акті потерпілим визначено підприємство, що є юридичною особою, заснованою на державній власності, твердження про те, що кримінальне провадження розпочато з порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст.477 КПК є безпідставними, оскільки в рамках відповідного кримінального провадження положення вказаної норми процесуального закону застосуванню не підлягає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14869 Отримання від юридичної особи документів іноземною мовою на запит сторони обвинувачення не потребує застосування процедури міжнародного співробітництва Якщо в ході збирання доказів у кримінальному провадженні детектив звертається до голови ТОВ про надання інформації та копій документів та в листі-відповіді за підписом генерального директора отримує запитувані документи, зокрема лист компанії англійською мовою (який надалі для цілей цього кримінального провадження перекладається українською мовою залученим органом досудового розслідування перекладачем) та протокол російською мовою, то за наведених обставин дотримання порядку міжнародного співробітництва на підставі положень глави 43 КПК не вимагається, оскільки детектив отримує відповідь на свій запит шляхом збирання доказів, що регламентовано ч. 2 ст. 93 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14871»
«Про відмінність застосування санкцій від заходів забезпечення у кримінальному проваджені Санкційний механізм, установлений Законом України «Про санкції» (Закон №1644-VII), не є тотожним і не може заміщуватися заходами забезпечення кримінального провадження, визначеними КПК України, зокрема арештом майна, і навпаки, так як санкція не є формою кримінальної відповідальності, але вона не обмежує можливостей подальшого кримінального переслідування осіб, проти яких вони введені. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11963 Про повноваження Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не є спеціальним державним органом, до функцій якого належать: управління арештованими в кримінальному провадженні активами, формування та реалізацію державної політики у сфері управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні. Тобто, воно діє щодо управління активами як один із органів державної влади, що виключає наявність в Національного агентства, як суб`єкта владних повноважень, «приватного інтересу» під час розгляду спору в порядку адміністративного судочинства. Заява щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними) подається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, до суду в порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону. Таким органом є саме Міністерство юстиції України. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинівне наділено повноваженнями щодо розпорядження активами, які стягуються в дохід держави у порядку застосування до особи санкції, передбаченої Законом України «Про санкції». . Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11964»
«Щодо дотримання строків досудового розслідування і вплив на них прийняття ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після спливу строку досудового розслідування Нездійснення органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, матеріали якого безперервно перебували у сторони обвинувачення, процесуальних дій, спрямованих на закінчення досудового розслідування (ст. 283 КПК), понад один рік не можна розцінювати як виключні та виправдані обставини. Подальше прийняття ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після спливу строку досудового розслідування не є підставою для визначення строку досудового розслідування продовженим Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12044»
«Про включення витрат на страхування фінансових ризиків банку до податкових витрат Витрати на страхування фінансових ризиків, зокрема кредитних, понесені банком у зв'язку з видачею кредитів, є обґрунтованими витратами, що підлягають включенню до податкових витрат, якщо вони підтверджені належними документами (договорами, полісами, платіжками); пов’язані з господарською діяльністю банку; розмір страхового тарифу відповідає звичайній ціні на момент укладення договору. Банк самостійно визначає доцільність страхування, попри наявність застави. Страхування всіх кредитних ризиків (а не тільки непокритих заставою) є обґрунтованою витратою банку, яка зменшує об'єкт оподаткування. Витрати, які відповідають звичайній ціні та підтверджені документально, не можна виключити з податкового обліку на підставі суб'єктивної оцінки контрольного органу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12984»
«Визначення порядку покладення витрат, пов’язаних з залученням експерта у разі закриття кримінального провадження Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов’язані із залученням експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України. Тому за змістом ч. 2 ст. 124 КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12806»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?