«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Перегляд в апеляційному порядку виправдувального вироку у кримінальному провадженні щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок у кримінальному провадженні щодо діяння,…»
«Відсутність встановлення чинним законодавством щодо оформлення документів про надання правової допомоги в інтересах померлих осіб, які потребують реабілітації у кримінальному провадженні Чинним законодавством не встановлено жодних особливостей щодо оформлення документів про надання правової…»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального…»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно…»
«Розмежування складів злочинів, передбачених статтями 191 та 364 КК, залежно від розкрадання чужого майна чи набуття іншої вигоди У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи…»
«Відсутність вимог у КПК про обов’язкову участь захисника при врученні особі повідомлення про підозру Глава 22 КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Ознака, яка відмежовує заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від інших форм посягання на чужу власність Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) такий злочин проти власності, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, від…»
«Щодо відліку строку для звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП Право роботодавця на звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України виникає з моменту набрання законної сили постанови органу, уповноваженого накладати адміністративне стягнення. Місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення обчислюється з…»
«Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором…»
«Відмежування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, від цивільно-правового делікту Для відмежування злочину від цивільно-правового делікту необхідно встановити, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов’язання — не виконувати. Розмежування кримінально караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не за тим, як оформлені і укладені між сторонами договори, а за тим, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, беручи на себе зобов’язання, не має жодних реальних можливостей і бажання їх виконувати, йдеться про злочин. Якщо обвинувачена переконала потерпілих, які звернулися до банку з метою розміщення своїх грошових коштів на депозитних рахунках, у тому, що їм вигідніше це зробити від її імені, оскільки вона, як керівник відділення банку, про що достовірно було відомо потерпілим, може це зробити під більший відсоток та видала потерпілим власноручно написані розписки (розписки, видані одному з потерпілих, були підписані нею, як начальником відділення банку, і містять печатку банку, а передача коштів потерпілими відбувалась у приміщенні банківської установи.) про те, що вона позичила у них гроші, які зобов’язується повернути, однак депозитні рахунки в банку на ім’я потерпілих відкриті не були, а повернення грошей потерпілим обвинувачена постійно відкладала під різними приводами, то такі дії утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14826»
«Підстави для кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторно» Діяння особи, яка вчинила два і більше епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, кваліфікуються за ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку стосовно цієї особи за першим епізодом у разі, коли суд в одному кримінальному провадженні встановив доведеність вини в першому епізоді, що утворює повторність, і в наступному, який кваліфікується як повторний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12235»
«Щодо дії у часі Закону №3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП. Врахування розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установленого на час вчинення правопорушення при визначенні вартості викраденого майна Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12265»
«Про повноваження суду апеляційної інстанції щодо встановлення наявності «спору про право» у справах про банкрутство Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство має самостійно встановити наявність або відсутність матеріально-правових підстав, зокрема наявність «спору про право» між кредитором і боржником, та ухвалити нове рішення, а не повертати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12545»
«Щодо обставин, які є достатніми для кваліфікації дій особи за ст. 191 КК Факт вилучення грошових коштів із банківських рахунків особою, яка зловживала своїм службовим становищем, є достатнім для інкримінування їй складу злочину, передбаченого ст. 191 КК. Подальше повернення коштів, якими особа незаконно заволоділа, не впливає на кримінально-правову оцінку вчиненого Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11999 Продовження судового розгляду після заміни головуючого судді за відсутності заперечень сторін не є порушенням вимог ч. 2 ст. 319 КПК Відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: 1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; 2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень. Якщо в справі з дотриманням вказаних положень ч. 2 ст. 319 КПК судом першої інстанції постановлено ухвалу, згідно з якою цей суд встановив відсутність необхідності повторно розпочинати судовий розгляд провадження спочатку та здійснювати повторно процесуальні дії, вчинені до заміни головуючого судді, у судовому засіданні сторона захисту (засуджена і захисник) та сторона обвинувачення вважають за можливе продовжити судовий розгляд, а не розпочинати його спочатку, при цьому позиція вказаних учасників кримінального провадження відображена в тексті ухвали суду, то порушення ч. 2 ст. 319 КПК відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14863»
«Щодо обов’язку внесення відомостей до ЄРДР незалежно від відшкодування особою завданих злочином збитків до початку досудового розслідування Відшкодування особою завданих злочином збитків до початку досудового розслідування не впливає на обов'язок внесення відомостей до ЄРДР за заявою потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, оскільки таке відшкодування не спростовує обставин правопорушення та не виключає факту суспільно небезпечного діяння Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12041»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?