«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно встановити за змістом цієї кримінально-правової норми, свідчить про те, що кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не з встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а з встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Усвідомлення винуватим, кому саме та на яких підставах належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману (обманувши) власника предмета злочину чи іншу особу, у фактичному володінні якої перебуває предмет злочину, не є обов’язковим для встановлення ознак шахрайства, якщо не йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 4 ст. 190 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14974 Відсутність втручання в особисте чи сімейне життя та посягання на недоторканність житла чи іншого володіння осіб у разі огляду VIP-кімнати для переговорів у відділенні банку Проведення огляду VIP-кімнати для переговорів у відділенні банку не обмежує та не порушує прав на невтручання в особисте чи сімейне життя, а також на недоторканність житла чи іншого володіння осіб, щодо яких така слідча дія проводиться. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15124»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування, яке стає початковим моментом відліку для зупинення строку досудового розслідування за правилами ч. 5 ст. 219 КПК, ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза кінцевим строком досудового розслідування слід вважати таким, що відбулося поза межами строку досудового розслідування. Належним повідомленням сторони захисту є письмові чи технічні фіксації, які беззаперечно доводять факт відправлення та отримання інформації (повідомлення). Посилання на копії із журналу реєстрації вихідної кореспонденції органу поліції підтверджують не факт отримання такої кореспонденції адресатом, а лише її реєстрацію у відповідному журналі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15117»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих зловживань службовим становищем зі сторони особи при виконанні нею повноважень голови цього комітету як під час засідань, так і в комунікації з учасниками тендеру. Хоч колегіальний орган приймає рішення в цілому, але кожен його член окремо може справити на таке спільне рішення вирішальний влив через активну особисту участь на засіданні (ініціювати питання, переконати в його правильності інших осіб). При цьому члени колегіального органу, які отримують неправомірну вигоду за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу, є суб’єктами відповідних корупційних правопорушень. Дії особи, яка є членом колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК і у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15048 Довідки Державної аудиторської служби України як процесуальне джерело доказів, а відомості, що містяться у них, як належні та допустимі докази Довідки Державної аудиторської служби України є документами, які ч. 2 ст. 84 КПК відносить до процесуальних джерел доказів, а тому відомості, що містяться у цих документах, є належними та допустимими доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15109 Можливість виділення в окреме провадження матеріалів щодо кримінального проступку У кримінальних провадженнях за сукупністю злочинів, один або декілька з яких визначені як кримінальні проступки, в яких до набрання чинності Законом № 2617-VIII особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене ч. 2 ст. 283 КПК, слідчий за погодженням із прокурором виділяє в окреме провадження матеріали щодо кримінального проступку, якщо це можливо без шкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду, та здійснює дізнання в порядку, встановленому главою 25 КПК. У разі, коли в обвинувальному акті вказано, що службове підроблення вчинено обвинуваченими під час зловживання службовим становищем, то виділення в окреме провадження матеріалів щодо кримінального проступку може бути неможливим без шкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15155»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК, проте не з'явилася для участі в допиті та не навела обставин, які перешкодили їй скористатися правом на перехресний допит, ці показання є допустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15123»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?