ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 500/243/24

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у Тернопільській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДСНС України у Тернопільській області полковника служби цивільного захисту Маслея В.М. від 12 грудня 2023 року № 555-НК/64 (по особовому складу) про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ ГУ ДСНС України у Тернопільській області ОСОБА_1 ;

- визнати противоправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДСНС України у Тернопільській області полковника служби цивільного захисту Маслея В.М. від 12 грудня 2023 року № 556-НК/64 (по особовому складу) про кадрові питання, про звільнення майора служби цивільного захисту ОСОБА_2 , провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ ГУ ДСНС України у Тернопільській області зі служби цивільного захисту;

- поновити майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ ГУ ДСНС України у Тернопільській області;

- зобов`язати ГУ ДСНС України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2023 року по дату фактичного поновлення на посаді, з урахуванням проведених виплат та всіх інших виплат (премій, надбавок, грошових забезпечень та інших);

- стягнути з ГУ ДСНС України у Тернопільській області на ОСОБА_1 100 000,00 (сто тисяч) грн моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуваними наказами його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено із служби цивільного захисту за вчинення дисциплінарного проступку. Водночас позивач стверджував, що порушень службової дисципліни, встановлених за результатами службового розслідування, не допускав, а оскаржувані накази прийнято за відсутності належних фактичних і правових підстав.

Позивач указував, що у висновку службового розслідування та наказі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 12 грудня 2023 року № 555-НК/64 відповідач не конкретизував, у чому саме полягало допущене ним грубе порушення службової дисципліни. При цьому відповідач послався на ряд публікацій в інтернет-виданнях, які, на його думку, свідчать про вчинення ним грубого дисциплінарного проступку, що ганьбить звання рядового служби цивільного захисту та авторитет Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також норми права, які не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку між ніби-то порушенням ним службової дисципліни та їх наслідками.

Позивач наголошував, що сам лише факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення без повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину не свідчить про вчинення нею кримінального правопорушення та не може підтверджувати вчинення дисциплінарного проступку. При цьому він зазначав, що йому не повідомлялося про підозру, запобіжний захід не обирався та його не було затримано.

Також позивач указував, що висновок службового розслідування не містить конкретних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 191 та частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

На думку позивача, самі лише суспільний резонанс та публікації у засобах масової інформації не можуть бути підставою для застосування найбільш суворого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Під час вирішення питання про наявність дисциплінарного проступку та обранні виду дисциплінарного стягнення необхідно встановити характер проступку, обставини його вчинення, ступінь вини особи та наслідки порушення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за результатами службового розслідування встановлено наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

Зокрема, суди встановили, що 20 жовтня 2023 року області на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2023 року у справі № 607/19822/23 в межах кримінального провадження проведено обшуки службових приміщень територіальних органів та підрозділів ГУ ДСНС України у Тернопільській. За версією органу досудового розслідування, позивач зазначався як особа, причетна до протиправного механізму привласнення бюджетних коштів. Ця подія набула широкого суспільного резонансу, створила підґрунтя для негативних, щодо служби цивільного захисту, публікацій в інтернет-виданнях. Окрім того, вказана інформація була висвітлена на численних дописах у соціальних мережах «Facebook/Telegram» як громадян України, так і різноманітних публічних спільнотах.

За наведених обставин суди погодилися з висновком службового розслідування про вчинення позивачем грубого дисциплінарного проступку та порушення ним вимог службової дисципліни, встановлених Правилами етичної поведінки працівників ДСНС, Дисциплінарним статутом, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, Контрактом та Присягою служби цивільного захисту.

При цьому суди відхилили доводи позивача про незаконне використання відповідачем під час складення висновку службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів відповідної ухвали слідчого судді та розголошення відомостей досудового розслідування, указавши на те, що листом слідчого 05 березня 2024 року №5776/9/7-2024 надано дозвіл на використання інформації, що містилася в ухвалі слідчого судді.

Суди погодилися з позицією відповідача, що комісія під час службового розслідування мала право врахувати зміст ухвал слідчого судді, які були залишені посадовим особам ГУ ДСНС за місцем проведення слідчих дій. На цій основі суди визнали обґрунтованим висновок комісії про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, передбаченого абзацом одинадцятим статті 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року №1068-V.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сільченко Сергій Олександрович, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 8, абзацу одинадцятого статті 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року №1068-V, підпункту 8 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, у розрізі визначення підстав для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби цивільного захисту за подібних правовідносин.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що його звільнення за порушення службової дисципліни, яке полягало у невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, що підриває авторитет органів та підрозділів цивільного захисту і є несумісним із подальшим проходженням служби, є безпідставним. За доводами скаржника, відповідні висновки зроблено на підставі єдиного доказу - ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2023 року у справі № 607/19822/23.

При цьому скаржник указує, що ухвала слідчого судді є процесуальним актом, постановленим у межах судового контролю на стадії досудового розслідування, і сама по собі не встановлює вини особи у вчиненні кримінального правопорушення. Така ухвала не має преюдиційного значення у розумінні частини шостої статті 78 КАС України та не може бути доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку без інших належних доказів.

ОСОБА_1 зазначає, що висновок службового розслідування фактично зводиться до цитування ухвали слідчого судді, положень нормативно-правових актів та відомостей про проведені відповідачем наради, не містить аналізу доказів та не встановлює конкретних обставин вчинення ним дисциплінарного проступку. Зокрема, у висновку зазначено, що він підозрюється в організації протиправного механізму привласнення бюджетних коштів, однак не наведено доказів існування такого механізму, його організаторів, конкретної його ролі чи обставин, які б підтверджували його причетність до діяльності підприємств, зазначених у висновку службового розслідування.

Скаржник указує, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 815/2525/18, з`ясування обставин, які були підставою для службового розслідування (повідомлення про підозру), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування. В іншому випадку нівелюються будь-які гарантії прав службовця, адже його можна звільнити за бездоказове звинувачення, що оформлено процесуальним документом на стадії досудового розслідування.

ОСОБА_1 також вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про допустимість використання відповідачем інформації, що містилася в ухвалах слідчого судді. Скаржник акцентує увагу на тому, що дозвіл слідчого на використання цієї інформації було надано лише листом від 05 березня 2024 року № 5776/9/7-2024, тобто вже після його звільнення зі служби.

При цьому відзив на позов та додані до нього матеріали відповідач подав 20 лютого 2024 року, які суд першої інстанції отримав цього ж дня.

З огляду на указане скаржник наполягає, що відповідач порушив вимоги статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), використавши та розголосивши відомості досудового розслідування без відповідного дозволу слідчого, тоді як суди попередніх інстанцій оцінки цим обставинам не надали, чим порушили положення статей 74 та 242 КАС України.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДСНС України у Тернопільській області не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а оскаржувані судові рішення - законними й обґрунтованими. Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції, залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, - без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 500/243/24 та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сільченко Сергій Олександрович, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 500/243/24.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2026 року (суддя: Загороднюк А.Г.) призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 у період з 15 березня 2007 року по 12 грудня 2023 року проходив службу цивільного захисту в системі МНС, ДСНС України. З 03 липня 2020 року проходив службу цивільного захисту за контрактом на посаді провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області.

20 жовтня 2023 року до ГУ ДСНС України у Тернопільській області надійшла інформація про те, що працівниками ДБР, СБУ проводяться слідчо-оперативні дії, вилучення майна, документів та обшуки службових приміщень Тернопільського, Кременецького, Чортківського районних управлінь, 12 ДПРЧ, 1 ДПРЗ, 3 ДПРЧ 3 ДПРЗ, 20 ДПРЧ 3 ДПРЗ, 10 ДПРЧ 6 ДПРЗ Головного управління, спрямовані на отримання (збирання) доказів щодо можливих вчинень правопорушень співробітниками ГУ ДСНС України у Тернопільській області.

Наказом ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 24 жовтня 2023 року №490-НК/64 «Про початок проведення службового розслідування» призначено службове розслідування та утворено комісію для з`ясування причин здійснення обшуків правоохоронними органами в підпорядкованих підрозділах ГУ ДСНС України у Тернопільській області.

Наказом ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 27 листопада 2023 року №533-НК/64 «Про продовження проведення службового розслідування» строк проведення службового розслідування продовжено з 24 листопада 2023 року строком на один місяць.

Під час службового розслідування встановлено, що 20 жовтня 2023 року на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2023 року у справі № 607/19822/23 в рамках кримінального провадження від 21 лютого 2023 року № 42023210000000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191, частиною першою статті 368 КК України, працівниками ДБР, СБУ проводилися слідчо-оперативні дії, вилучення майна, документів та обшуки службових приміщень Тернопільського, Кременецького, Чортківського районних управлінь, 12 ДПРЧ 1 ДПРЗ, З ДПРЧ З ДПРЗ, 20 ДПРЧ З ДПРЗ, 10 ДПРЧ 6 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Тернопільській області, спрямовані на отримання (збирання) доказів щодо можливих вчинень правопорушень співробітниками ГУ ДСНС у Тернопільській області.

З`ясовано, що провідний фахівець відділу цивільного захисту Кременецького РУ ГУ ДСНС у Тернопільській області майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 підозрюється в організації протиправного механізму привласнення бюджетних коштів з метою власного збагачення із використанням підконтрольних їм суб`єктів господарювання ТОВ «Білдінг протект», ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс», ТОВ «Роял вест сервіс» із залученням до цього 11 осіб із всіх районних управлінь.

Зазначена подія викликала суспільний резонанс, створила підґрунтя для негативних, щодо служби цивільного захисту, публікацій в інтернет-виданнях. Окрім того, указана інформація була висвітлена на численних дописах у соціальних мережах «Facebook/Telegram» як громадян України, так і різноманітних публічних спільнотах.

Під час службового розслідування також враховано, що ОСОБА_1 був неодноразово повідомлений про вимоги щодо дотримання службової дисципліни та антикорупційного, кримінального законодавства України під час проходження служби цивільного захисту та відповідно знав про негативні наслідки, що можуть настати у разі її порушення.

Зокрема, протягом 2022 року проведено три службові наради. Двічі на колегії Головного управління доводилося до всього особового складу вимоги чинного антикорупційного законодавства, а також недопущення скоєння порушень у сфері службової діяльності. Протягом 2023 року начальником Головного управління неодноразово розглядалося питання на службових нарадах дотримання співробітниками апарату Головного управління та підпорядкованих підрозділів вимог чинного антикорупційного законодавства.

Комісією також досліджено попередню поведінку ОСОБА_1 , його ставлення до посадових обов`язків, рівень кваліфікації та встановлено, що відповідно до поданої характеристики безпосереднього керівника ОСОБА_1 характеризується як особа, яка посередньо виконує свої службові обов`язки.

З огляду на встановлені під час службового розслідування обставини комісія дійшла висновку, що провідний фахівець відділу цивільного захисту Кременецького РУ Головного управління майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що полягав у порушенні норм службової дисципліни, невиконанні вимог законодавства і нормативно-правових актів, зокрема:

- пункту 6 розділу II Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, затверджених наказом МВC України від 16 листопада 2018 року № 932 (далі - Правила етичної поведінки), який вимагає від співробітників ДСНС України дбати про авторитет ДСНС України;

- пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки, який зобов`язує фахівців ДСНС не допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам ДСНС чи негативно вплинути на репутацію працівників ДСНС;

- пункту 3 Дисциплінарного статуту, згідно з яким службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, Контракту, наказів начальників. додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; - сприяти зміцненню службової дисципліни;

- пункту 4 Дисциплінарного статуту, відповідно до якого особи рядового і начальницького складу зобов`язані бути прикладом у додержанні етичних норм поведінки;

- пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 595 (далі Положення), відповідно до якого особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зобов`язані сприяти підтриманню порядку і дисципліни, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

За результатами службового розслідування складено висновок за фактом проведення обшуків службових приміщень, який затверджено начальником ГУ ДСНС України у Тернопільській області В. Маслеєм 11 грудня 2023 року.

У зазначеному висновку, зважаючи на резонансну подію, яка призвела до хвилі негативних публікацій в інтернет-виданнях, дій співробітників, які підірвали авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, порушення вимог службової дисципліни, запропоновано провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ ГУ ДСНС України у Тернопільській області ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, несумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Наказом ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 12 грудня 2023 року № 555-НК/64, на майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , провідного фахівця відділу цивільного захисту, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби цивільного захисту.

На підставі зазначеного наказу, наказом ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 12 грудня 2023 року № 556-НК/64 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту з посади провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області у зв`язку з вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту відповідно до підпункту 8 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Не погоджуючись із правомірністю наказів ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 12 грудня 2023 року № 555-НК/64 та від 12 грудня 2023 року № 555-НК/64, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу цивільного захисту України правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Частиною другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (далі - Положення № 593).

Пунктом 3 Положення № 593 визначено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Відповідно до пункту 28 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та цього Положення.

За змістом пункту 29 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

При цьому пунктом 31 Положення № 593 визначено, що особи рядового і начальницького складу зобов`язані, зокрема: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; додержуватися норм професійної та службової етики; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Водночас пунктом 32 Положення № 593 передбачено, що за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.

Сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» від 05 березня 2009 року №1068-V (далі - Дисциплінарний Статут). Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

За змістом статті 1 Дисциплінарного Статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного Статуту службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Дисциплінарного Статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, зокрема: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій.

Статтею 6 Дисциплінарного Статуту встановлено, що порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного Статуту за зразкове виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.

При цьому статтею 8 Дисциплінарного Статуту визначено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно з пунктом 58 Дисциплінарного Статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами; вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

За змістом статті 68 Дисциплінарного Статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; ) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 83 Дисциплінарного Статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Згідно з пунктом 85 Дисциплінарного Статуту порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 травня 2015 року № 515 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту.

Відповідно до пункту 176 Положення № 593 контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту (підпункт 8); у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади (підпункт 11).

Верховний Суд нагадує, що згідно з положеннями статті 341 КАС України як суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Спір у цій справі стосується правомірності наказів ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 12 грудня 2023 року № 555-НК/64 та № 556-НК/64, якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби цивільного захисту у зв`язку із вчиненням проступку, несумісного з подальшим проходженням служби.

Суди попередніх інстанцій, погоджуючись із правомірністю оскаржуваних наказів, виходили з того, що в ході проведення службового розслідування встановлено обставини, пов`язані з проведенням 20 жовтня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2023 року у справі № 607/19822/23, постановленої у межах кримінального провадження, слідчо-оперативних дій та обшуків у службових приміщеннях органів і підрозділів ГУ ДСНС України у Тернопільській області. За версією органу досудового розслідування, позивач вважався особою, причетною механізму привласнення бюджетних коштів.

Вказавши, зокрема, на положення Правил етичної поведінки, Дисциплінарного статуту, Положення №593, Контракту та Присяги служби цивільного захисту, суди погодилися з доводами відповідача про учинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у вчиненні дій, що суперечили інтересам служби, порушували вимоги службової дисципліни та етичної поведінки і підривали авторитет органів та підрозділів ДСНС.

У доводах касаційної скарги позивач заперечує правильність висновків судів попередніх інстанцій. Скаржник зазначає, що єдиним доказом вчинення ним дисциплінарного проступку стала ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2023 року у справі № 607/19822/23, яка, при цьому, не встановлює факту вчинення кримінального правопорушення, адже слідчий суддя під час її постановлення не вирішує питання винуватості чи невинуватості особи. Крім того, на час складення висновку службового розслідування та прийняття згаданих наказів відповідач не мав дозволу слідчого на використання відомостей, що містилися у цій ухвалі, наданого в порядку статті 222 КПК України, тож така ухвала є недопустимим доказом у справі.

Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 8, абзацу одинадцятого статті 58 Дисциплінарного статуту, підпункту 8 пункту 176 Положення № 593 та пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки, у розрізі визначення наявності підстав для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби цивільного захисту за подібних правовідносин.

Оцінюючи у межах доводів касаційної скарги правомірність висновків судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його із служби цивільного захисту у зв`язку з вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, Верховний Суд виходить з такого.

З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби цивільного захисту слідує, що законодавець розмежовує підстави та порядок припинення служби цивільного захисту, зокрема залежно від юридичної природи обставин, які зумовлюють таке припинення.

Так, згідно з пунктом 176 Положення № 593 однією з підстав припинення (розірвання) контракту та звільнення особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту є вчинення проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту (підпункт 8).

Іншою самостійною підставою для припинення (розірвання) контракту та звільнення із служби є набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особі призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади (підпункт 11 пункту 176 Положення № 593).

Наведені підстави для звільнення мають різну правову природу та не можуть ототожнюватися. Зокрема, звільнення у зв`язку з учиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, є наслідком реалізації дисциплінарної відповідальності та передбачає встановлення у діях особи складу дисциплінарного проступку. Натомість набрання законної сили обвинувальним вироком суду за наявності визначеного Положенням № 593 виду покарання є самостійною юридичною підставою для звільнення.

При цьому необхідно враховувати, що вчинення особою певного діяння може за наявності передбачених законом підстав зумовлювати різні види юридичної відповідальності. Однак можливість одночасного застосування до особи дисциплінарної, адміністративної, кримінальної чи цивільно-правової відповідальності не означає автоматичної залежності одного виду відповідальності від іншого, якщо інше прямо не встановлено законом. Для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності необхідно встановити передбачені законом ознаки саме дисциплінарного проступку та надати належну правову оцінку її конкретній поведінці.

Такий висновок обумовлений тим, що відповідно до статті 8 Дисциплінарного Статуту порушенням службової дисципліни є протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення встановлених законодавством обмежень і заборон чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Відтак для висновку про наявність дисциплінарного проступку необхідно встановити не лише факт певної події, а й конкретну поведінку особи, її протиправність, вину, порушення нею конкретних службових обов`язків або вимог службової дисципліни, а в разі посилання на настання певних наслідків - причинний зв`язок між відповідною поведінкою та такими наслідками.

Прийняттю рішення про накладення дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке відповідно до пункту 83 Дисциплінарного Статуту проводиться з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного правопорушення, уточнення причин та умов, що призвели до його вчинення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Таким чином, службове розслідування не може зводитися до формального відтворення у його висновку відомостей про подію, яка стала підставою для його призначення. Його метою є встановлення та належне документування обставин, які дають можливість зробити обґрунтований висновок про наявність або відсутність у діях особи дисциплінарного проступку, ступінь її вини, характер і тяжкість допущеного порушення, а також інші обставини, що мають значення для визначення виду дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, адміністративний суд з`ясовує, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

З огляду на наведене, здійснюючи судовий контроль за рішенням про притягнення особи рядового чи начальницького складу до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд повинен перевірити не лише дотримання суб`єктом владних повноважень установленої процедури застосування дисциплінарного стягнення, а й обґрунтованість висновків про наявність у діях особи дисциплінарного проступку та відповідність застосованого дисциплінарного стягнення характеру і тяжкості встановленого порушення.

При цьому обов`язок доведення правомірності свого рішення відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладається на суб`єкта владних повноважень. Такий обов`язок передбачає необхідність надання суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які у своїй сукупності підтверджують обставини, покладені в основу оскаржуваного рішення.

Саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення або посилання на факт вчинення особою відповідних дій не є достатнім для висновку про обґрунтованість дисциплінарного стягнення. Обставини події, що стала підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, мають бути належним чином встановлені, підтверджені відповідними доказами та оцінені у їх сукупності.

Отже, під час перевірки правомірності рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності суду необхідно фокусуватися на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби цивільного захисту не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.

Вирішення питання про правомірність притягнення особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Як убачається з висновку службового розслідування та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби цивільного захисту стало, зокрема, вчинення ним дій, які, на думку відповідача, підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту та є несумісними з подальшим проходженням служби.

Відповідно до висновку службового розслідування такі дії полягали у порушенні ОСОБА_1 вимог службової дисципліни, законодавства та нормативно-правових актів, зокрема пункту 6 розділу II Правил етичної поведінки, відповідно до якого працівники ДСНС України повинні дбати про авторитет ДСНС України; пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки, який зобов`язує фахівців ДСНС не допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам ДСНС України чи негативно вплинути на репутацію працівників ДСНС; пункту 3 Дисциплінарного статуту, згідно з яким службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, виконувати вимоги Присяги, Контракту, наказів начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів, а також сприяти зміцненню службової дисципліни; пункту 4 Дисциплінарного статуту, відповідно до якого особи рядового і начальницького складу зобов`язані бути прикладом у додержанні етичних норм поведінки; пункту 31 Положення № 593, відповідно до якого особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зобов`язані сприяти підтриманню порядку і дисципліни, з гідністю та честю поводитися у позаслужбовий час.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, обставини, які відповідач розцінив як такі, що свідчать про вчинення позивачем зазначеного дисциплінарного проступку, відображені в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2023 року у справі № 607/19822/23, постановленій за результатами розгляду матеріалів, поданих органом досудового розслідування.

Водночас із висновку судового розслідування не вбачається, а судами попередніх інстанцій належним чином не установлено, які саме конкретні дії або бездіяльність учинив позивач, у чому саме полягало порушення ним вимог службової дисципліни, які конкретні службові обов`язки ним порушено та які докази підтверджують відповідні обставини.

Посилання судів попередніх інстанцій на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги Правил етичної поведінки, Дисциплінарного статуту, Положення № 593, Контракту та Присяги служби цивільного захисту, не дає відповіді на ці питання, оскільки не розкриває фактичного змісту діяння, яке поставлено позивачеві у вину, та не дає можливості встановити, у чому саме полягало порушення ним відповідних вимог.

Варто указати, що наведені нормативні положення визначають загальні вимоги до поведінки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Водночас для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності необхідно встановити конкретне діяння, яке суперечить таким вимогам, та обґрунтувати, чому це діяння за своїми фактичними і правовими ознаками утворює склад дисциплінарного проступку.

У цьому аспекті Верховний Суд звертає увагу, що ухвала слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку, спрямована на вирішення питання про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для проведення відповідної слідчої дії.

Відтак відомості, наведені в такій ухвалі щодо обставин кримінального провадження, зокрема щодо позиції органу досудового розслідування про можливу причетність певних осіб до вчинення кримінальних правопорушень, не є встановленням судом факту вчинення цими особами відповідних протиправних діянь.

Інше означало б фактичне ототожнення підстав для проведення процесуальної дії у межах кримінального провадження з доведеністю дисциплінарного проступку в межах службового розслідування, що не відповідає правовій природі зазначених процедур.

Отож визначальним для притягнення до дисциплінарної відповідальності є встановлення того, які саме дії або бездіяльність учинив позивач, у чому полягала їх протиправність, які конкретні службові обов`язки ним порушено, якими доказами це підтверджується та чи перебувають установлені діяння у причинному зв`язку з наслідками, покладеними відповідачем в основу застосовного дисциплінарного стягнення.

Проте суди попередніх інстанцій належного дослідження цих обставин не здійснили.

Зокрема, як слідує зі змісту оскаржених судових рішень, суди ототожнили факт проведення обшуків у підрозділах ГУ ДСНС України у Тернопільській області та пов`язаний із цим негативний суспільний резонанс із наслідком дисциплінарного проступку позивача.

Характер та наслідки певної події можуть враховуватися під час визначення ступеня тяжкості дисциплінарного проступку та обрання виду дисциплінарного стягнення. Проте негативний суспільний резонанс, поширення інформації у засобах масової інформації чи соціальних мережах самі по собі не можуть слугувати підтвердженням вчинення особою дисциплінарного проступку.

Якщо такі обставини покладено в основу рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, визначальним є встановлення причинного зв`язку між конкретними діями або бездіяльністю цієї особи та відповідними негативними наслідками для авторитету органу чи підрозділу цивільного захисту.

Іншими словами, підставою для дисциплінарної відповідальності у такому випадку є не суспільна оцінка певної події як негативної, а встановлена конкретна поведінка службовця, яка суперечить установленим вимогам, вчинена винно та за своїм характером охоплюється складом дисциплінарного проступку. Якщо ж негативні наслідки цієї поведінки покладено в основу дисциплінарного стягнення, має бути доведено їх причинний зв`язок із відповідним діянням.

У цій справі суди попередніх інстанцій не встановили, які саме дії або бездіяльність позивача зумовили поширення негативної інформації у зв`язку з проведенням обшуків та яким чином поведінка позивача вплинула на авторитет ГУ ДСНС України у Тернопільській області або органів цивільного захисту загалом.

У цьому зв`язку Верховний Суд зазначає, що негативний суспільний резонанс певної події може характеризувати її наслідки, однак не може замінювати встановлення самого факту вчинення особою дисциплінарного проступку та доведення причинного зв`язку між її поведінкою і відповідними наслідками.

Окремої оцінки потребують висновки судів попередніх інстанцій щодо доводів позивача про незаконність використання відповідачем відомостей досудового розслідування та їх розголошення.

Оцінюючи ці доводи позивача, суди зазначили, що відповідно до положень статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можуть бути розголошені з письмового дозволу слідчого або прокурора, та послалися на лист слідчого від 05 березня 2024 року № 5776/9/7-2024, яким надано дозвіл на використання інформації, що містилася у згаданій ухвалі слідчого судді.

Водночас, які свідчить зміст судових рішень, суди не надали жодної оцінки доводам позивача про те, що оскаржувані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби цивільного захисту були прийняті 12 грудня 2023 року, тобто до надання зазначеного дозволу.

Наведена обставина має істотне значення для правильного вирішення спору, адже використання відповідачем відповідних відомостей під час службового розслідування та покладення їх в основу висновків про вчинення позивачем дисциплінарного проступку має оцінюватися з урахуванням правових підстав та порядку отримання і використання таких відомостей на момент прийняття спірних рішень.

У цьому аспекті суди не встановили, коли саме відповідач отримав відомості, які надалі були використані під час службового розслідування, у який спосіб та на якій правовій підставі вони були отримані й використані до 12 грудня 2023 року, а також не з`ясували, чи мали такі відомості належні правові підстави для використання їх відповідачем під час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів.

Крім того, суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи існували на момент прийняття оскаржуваних наказів інші належні, допустимі, достовірні та достатні докази, незалежні від відомостей досудового розслідування, які б підтверджували вчинення позивачем конкретних дій або бездіяльності, що утворюють склад дисциплінарного проступку.

У цьому контексті Верховний Суд звертає увагу, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності не повинен обмежуватися відтворенням висновків, викладених у службовому розслідуванні, чи посиланням на обставини, встановлені в межах інших проваджень. Суд має самостійно оцінити встановлені у справі обставини та докази на предмет наявності в діях особи складу дисциплінарного проступку, а також перевірити, чи були для застосування відповідного дисциплінарного стягнення передбачені законом підстави.

Відповідно до принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи адміністративний суд має вживати передбачених процесуальним законом заходів, необхідних для повного та всебічного встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, у тому числі досліджувати наявні у справі докази та, за необхідності, витребувати додаткові докази.

Проте суди попередніх інстанцій зазначених, визначальних для вирішення цього спору, з урахуванням доводів сторін, обставин, належним чином не з`ясували, що дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати обставини, що не були встановлені в рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими та додатково перевіряти докази.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про доведеність вчинення позивачем дисциплінарного проступку, несумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, є передчасними, оскільки зроблені без повного встановлення обставин, які мають визначальне значення для вирішення спору, та належної оцінки доказів у їх сукупності.

Оскільки правильне вирішення спору потребує встановлення зазначених обставин, дослідження та оцінки відповідних доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, якими встановлено правомірність наказів ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 12 грудня 2023 року № 555-НК/64 та № 556-НК/64, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, з урахуванням вимог частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд