Аудит дозволів, землі, репутації та тексту інвестиційного договору. Офіційні правові позиції Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Копіюйте реквізити та перевірені правові висновки для позовів, відзивів та апеляційних скарг.
«Про правовий режим нерухомості, щодо якої подружжям укладено попередній договір купівлі-продажу Попередній договір щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна не є правовстановлювальним документом, а тому об’єкт нерухомості, право власності на який зареєстроване за іншою особою (забудовником/продавцем) і щодо якого основний договір купівлі-продажу ще не укладено, не може бути визнаний об’єктом спільної сумісної власності подружжя Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15304»
«Щодо витребування майна забудовником у кінцевого набувача після відчуження майнових прав Якщо забудовник відчужив майнові права на майно і отримав їх повну вартість, він не має права витребовувати це майно у кінцевого набувача. Попереднє відчуження забудовником майнових прав на нерухомість первісному набувачу за правочином, презумпція правомірності якого не спростована, виключає можливість витребування цього майна у кінцевого набувача лише з тієї підстави, що право власності первісного набувача було зареєстровано на підставі судового рішення, яке згодом скасовано ОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15624»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює презумпцію внесення коштів, спростувати яку має саме отримувач. Порушення касової дисципліни чи дефекти оформлення документів посадовими особами підприємства не можуть бути підставою для відмови у захисті прав добросовісного інвестора, якщо факт руху активів підтверджено Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14536»
«Належний відповідач за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва Оскільки вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, обов’язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, зокрема, шляхом знесення будинків, будівель і споруд, покладено на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. Тож відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва має бути не забудовник, а останній набувач цього об’єкта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13840»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює презумпцію внесення коштів, спростувати яку має саме отримувач. Порушення касової дисципліни чи дефекти оформлення документів посадовими особами підприємства не можуть бути підставою для відмови у захисті прав добросовісного інвестора, якщо факт руху активів підтверджено Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14536»
«Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків, пов'язаних із будівництвом, свідчить про часткове (сингулярне) правонаступництво, не припиняє чинності укладених інвестиційних договорів та не позбавляє інвесторів права на захист. Інвестор, який повністю виконав свої зобов'язання за інвестиційним договором, має право на визнання права власності на проінвестований об'єкт, а якщо право власності на нього зареєстровано за іншою особою, - на витребування цього майна Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14533»
«Щодо можливості визнання судом права власності на частку в незавершеному будівництві, яке не є самочинним будівництвом, в порядку поділу спільного майна подружжя Співвласник, який не є забудовником і не може здійснити юридично значущі дії щодо введення об’єкта в експлуатацію, але прагне захистити свої правомірні очікування щодо набуття права власності на нерухоме майно, може звернутися до суду та просити визнати за собою право на належну йому частку в об’єкті незавершеного будівництва. Судове рішення про визнання в порядку поділу права власності на частку в незавершеному будівництвом об’єкті закріплює правовий режим цього майна як такого, що належить сторонам на праві спільної власності, та є підставою для проведення державної реєстрації речових прав саме на об’єкт незавершеного будівництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14289»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, підлягає розгляду за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3040 Належний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Належними вимогами, які може заявити особа – власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС, викладеного в постанові від 21.12.2022 у справі № 263/18985/19, щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9746 Належний відповідач за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва Оскільки вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, обов’язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, зокрема, шляхом знесення будинків, будівель і споруд, покладено на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. Тож відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва має бути не забудовник, а останній набувач цього об’єкта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13840 Правовий режим самочинного будівництва Самочинне будівництво як майно має визначений правилами статті 376 ЦК України спеціальний правовий режим, елементом якого є умови та порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а також наслідки відмови у такому визнанні. Цей механізм ґрунтується на судовому порядку вирішення питань, пов`язаних як із рішенням про визнання права власності, так і з наслідками цього рішення та захистом осіб, права яких порушено самочинним будівництвом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13841»
«Будівництво на земельній ділянці, наданій за договором земельного сервітуту для розміщення тимчасової споруди, є самочинним Будівництво нежитлової будівлі без отримання містобудівних документів на земельних ділянках, наданих за договором земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд, є самочинним. Власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у користуванні шляхом знесення такого об'єкта, якщо забудовник порушив цільове призначення землекористування та умови договору сервітуту, оскільки такі види самочинного будівництва не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови (частина четверта статті 376 ЦК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15432»
«Щодо розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва у зв’язку з істотним порушенням його умов управителем (забудовником) Довіритель має право вимагати розірвання договору про участь у ФФБ та повернення сплачених коштів у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва більш ніж на 90 днів та за відсутності у забудовника прав на земельну ділянку для будівництва, що унеможливлює виконання зобов'язань за договором. При цьому управитель ФФБ зобов'язаний повернути довірителю кошти у сумі, що не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13023»
«Щодо захисту прав інвестора при неправомірному відчуженні забудовником об'єкта інвестування третій особі У разі відчуження забудовником об'єкта інвестування третій особі ефективним способом захисту порушеного права інвестора, який виконав фінансові зобов'язання за договором інвестування, є витребування майна від добросовісного набувача, а не визнання права власності . Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12481»
«Про підстави знесення самочинного будівництва Знесення самочинно збудованого об’єкта нерухомості є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Зверненню до суду з позовом до забудовника про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівництва, здійсненого з порушенням вимог законодавства, передує звернення до суду відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування з вимогами про зобов’язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11003»
«Про правові наслідки неналежного виконання забудовником зобов’язання щодо будівництва житлового будинку і введення його в експлуатацію Належне виконання пайовиком своїх зобов’язань за договором про пайову участь у будівництві та невиконання забудовником зобов’язання щодо будівництва житлового будинку і введення його в експлуатацію у строк, визначений договором, є підставою для визнання в судовому порядку за пайовиком, а в разі його смерті – за правонаступниками, права власності на майнові права на об’єкт інвестування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11005»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво Аналіз підпункту 11 пункту «а» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» дає підстави дійти висновку про наявність повноважень у відповідача в частині організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво. При цьому, вказаною нормою законодавства не визначено обов`язку та повноважень місцевих органів добудовувати об`єкти незавершеного будівництва за кошти місцевого бюджету, а передбачено обов`язок місцевих органів вчиняти дії щодо організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво. Для правильного застосування положень вказаної норми в кожному конкретному випадку слід досліджувати обставини в розрізі характеру дій, які були вчинені органом місцевого самоврядування, з метою виконання наведених положень закону, враховуючи відсутність чіткого нормативно-правового порядку, який закріплює механізм, конкретні повноваження та порядок вчинення органом місцевого самоврядування відповідних дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9703»
Виключна правова проблема, міжюрисдикційні спори
Спори з ТЦК, податковою, митницею, перерахунок пенсій
Банкрутство підприємств, договірні зобов'язання, корпоративні спори
Спадкові справи, аліменти, поділ майна, нерухомість
Кваліфікація правопорушень, запобіжні заходи, обшуки
Точний розрахунок за ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» для всіх інстанцій
Обчислення компенсації адвокатських витрат за ст. 137 ЦПК / 126 ГПК
Розрахунок за ст. 625 ЦКУ з офіційними індексами інфляції Держстату
Розрахунок неустойки за подвійною обліковою ставкою НБУ
Частка від доходу та гарантований мінімум на дитину 2026
Розрахунок бойових 30/100 тис. грн та одноразової допомоги
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
