Судова практика: Право індустрії розваг та роялті

«Особливості оподаткування азартних ігор, обліку роялті, фінансової допомоги та застосування РРО/ПРРО Діяльність з організації азартних ігор лише в мережі Інтернет з розрахунками через ліцензовані сервіси переказу коштів підпадає під звільнення від застосування РРО / ПРРО згідно з пунктом 14 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Оподаткуванню ПДФО та військовим збором підлягає лише виграш гравця, а не повернення внесених коштів. Витрати на роялті визнаються згідно з принципом нарахування. Безповоротна фінансова допомога фізичним особам – резидентам в умовах воєнного стану не підлягає коригуванню на підставі правил ділової мети. Неподання повідомлення за формою № 20-ОПП не є підставою для штрафу відповідно до пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15523»

«Про припинення правової охорони твору, який набуває статус об’єкта, що не охороняється авторським правом, як об’єкта авторського права Якщо твір у силу закону набуває статусу об'єкта, що не охороняється авторським правом, його правова охорона як об'єкта авторського права припиняється. Затверджений уповноваженим державним органом зразок службового посвідчення не може бути об'єктом приватної власності чи комерційних прав у спосіб, що обмежує державу у виконанні її функцій. Визнання відсутності в автора майнових авторських прав не є належним способом захисту, якщо не встановлено переходу таких прав до іншої особи. Водночас вимога про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію авторського права не є ефективним способом захисту у випадках, коли авторське право виникає не внаслідок державної реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15501»

«Про звільнення від оподаткування коштів спільного інвестування Підпункт 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України звільняє від оподаткування лише «кошти спільного інвестування» (у визначеному законом переліку), а саме: - внески засновників корпоративного фонду; - кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування; - доходи від операцій з активами інституту спільного інвестування; - доходи, нараховані за активами; - інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування, зокрема відсотки, орендна плата, роялті тощо. Норма не містить приписів щодо звільнення інститутів спільного інвестування від сплати податку на прибуток у цілому. Звільнення стосується саме цих коштів та доходів, а не юридичної особи — інституту спільного інвестування як платника податку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13434»

«Про оподаткування операцій із виплати фрахту на користь нерезидента Застосування концепції бенефіціарного власника до будь-яких інших доходів, аніж до процентів, дивідендів і роялті, зокрема до фрахту, не відповідає положенням податкового законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1479 Про оподаткування лізингових платежів нерезидента: ставка 15% та умови застосування пільг за конвенціями Лізингові платежі на користь нерезидента-лізингодавця є «іншим доходом з джерелом походження з України» (пп. 141.4.1, 141.4.2 ПК України)та підлягають утриманню податку на репатріацію за ставкою 15%, якщо виплата здійснюється безпосередньо лізингодавцю. Концепція «бенефіціарного (фактичного) власника доходу» не застосовується до лізингових платежів (на відміну від процентів, дивідендів, роялті – пп. 103.2, 103.3 ПК України). Платник-резидент має право скористатися пільгами за угодою про уникнення подвійного оподаткування (наприклад, 0% за ст. 13 Конвенції Україна-Великобританія), якщо: нерезидент є лізингодавцем (юридичним власником активу); здійснює реальну господарську діяльність (лізинг – основний вид); ДПС не довела, що нерезидент є номінальним посередником / агентом, а економічний ефект отримує третя особа (офшор). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13301»

«Щодо презумпції авторства в авторському праві У справах про захист авторських прав діє презумпція авторства, відповідно до якої авторство особи не потребує доведення самим автором, а обов’язок її спростування покладається на відповідача. Якщо позивач заявляє про своє авторство на аудіовізуальний твір і надає докази його створення, а відповідач, заперечує авторство позивача без надання доказів належності авторських прав іншій особі, презумпція авторства залишається незаперечною. Відсутність зазначення авторства безпосередньо у творі не спростовує цієї презумпції Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12832»

«Про поширення дії Закону щодо контрактної форми роботи у сфері культури на керівників музичних шкіл та шкіл мистецтв Пункт 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 січня 2016 року № 955-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» поширюється, в тому числі, на трудові відносини з керівниками державних і комунальних музичних шкіл та шкіл мистецтв. ВС у складі ОП КЦС вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2023 року в справі № 344/11960/22 (провадження № 61-5321св23). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12393»

«Про віднесення витрат на роялті до витрат звітного періоду Витрати на роялті можна вважати витратами звітного періоду згідно з принципом нарахування, тобто на момент підписання рахунків, а не під час фактичної сплати. Такий підхід відповідає принципу нарахування доходів і витрат, коли доходи і витрати відображаються в обліку в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12982»