Скасування протоколу поліції, закриття справи в суді, повернення прав. Офіційні правові позиції Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Копіюйте реквізити та перевірені правові висновки для позовів, відзивів та апеляційних скарг.
«Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14432 Умови застосування ст. 46 КК до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Адже саме законодавець чітко визначив у диспозиції ст. 46 КК їх вичерпний перелік і висловив бачення держави щодо можливості такого примирення, конкретизувавши категорії складів кримінальних правопорушень, в яких це можливо, та чітко вказавши на винятки із правила, коли таке примирення на підставі цієї статті не допускається. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним. У ст. 46 КК не вказано про неможливість застосування її положень у разі вчинення «двооб’єктних» кримінальних правопорушень. Водночас чітко і недвозначно встановлено заборону застосування ст. 46 КК лише у двох випадках: 1) у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ККС послідовно зазначає про можливість застосування ст. 46 КК до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 цього Кодексу, за наявності підстав для такого застосування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15346»
«Розподіл та повернення судового збору у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті У разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті розподіл судового збору здійснюється за спеціальним імперативним правилом, визначеним ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір». Згідно з наведеними нормами 50 % сплаченого судового збору підлягає безумовному поверненню позивачу з державного бюджету, а решта ̶ відшкодовується йому за рахунок відповідача на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України. Закон не містить інших умов чи обмежень для застосування цієї процедури, окрім самого факту вчинення процесуальної дії (визнання позову) на відповідній стадії процесу. Загальні правила покладення витрат на сторону за умов вирішення спору по суті та встановлення судом обставин виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони (ч. 9 ст. 129 ГПК) можуть застосовуватися лише до тієї частини судових витрат, яка не підлягає поверненню з держбюджету. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14588»
«Встановлення факту перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК Перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, має бути встановлено шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, які є у кримінальному провадженні, зокрема, й на підставі показань свідків. Визнання недопустимими окремих доказів (наприклад, висновку експерта) не є процесуальною перешкодою для того, щоб вважати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6701»
«Відшкодування судових витрат, пов'язаних із розглядом скарги на дії державного (приватного) виконавця, на стадії судового контролю за виконанням судових рішень У разі закриття провадження за скаргою або залишення скарги без розгляду на стадії судового контролю за виконанням судових рішень державний (приватний) виконавець як суб’єкт, чиї дії є предметом оскарження, на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України може заявити вимоги про компенсацію понесених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій особи, яка оскаржувала його рішення, дії чи бездіяльність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11437»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у виді подання про його звільнення з посади у зв’язку з допущенням керування транспортним засобом у стані сп’яніння Непритягнення судді до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП висновків дисциплінарного органу ВРП щодо вчинення ним дисциплінарного проступку не спростовує, оскільки не свідчить про неможливість його притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Процедурні порушення, допущені працівниками поліції під час оформлення матеріалів про вчинення скаржником адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КупАП, також не впливають на можливість його притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, оскільки такі недоліки можуть мати значення лише в межах вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Набуття розголосу в ЗМІ факту керування транспортним засобом суддею у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до настання ДТП, та їх негативна оцінка громадськості є додатковим неспростовним доказом того, що допущення суддею дисциплінарного проступку призвело до настання негативних наслідків у виді підриву авторитету судової влади. З огляду на викладене обґрунтованими є висновки ВРП та її Дисциплінарної палати про наявність визначених законом підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13454»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з невжиттям суддею заходів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у встановлені законом строки Оскільки було встановлено, що під час здійснення правосуддя у низці справ суддя грубо порушив вимоги статей 1, 245 КУпАП, що унеможливило виконання передбачених цим Кодексом завдань, якими, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності та виховання громадян, зокрема й осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 130 цього Кодексу, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, ВП ВС погодилася з висновками ВРП та визнала достатніми її аргументи про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13289»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням водія, який порушив правила безпеки дорожнього руху в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 286-1 КК) Виняток у ч. 1 ст. 75 КК, який унеможливлює звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка порушила правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, керуючи транспортним засобом, та яка перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, має імперативний характер і не залежить від того, чи вчинено відповідне порушення в умовах воєнного стану. Водій, який порушив правила безпеки дорожнього руху в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 286-1 КК), не може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9371»
«Щодо відсутності кваліфікуючої ознаки «вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище» Про відсутність кваліфікуючої ознаки ст. 368 КК «вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище» свідчить той факт, що отримання неправомірної вигоди відбулося не в межах повноважень засудженого як начальника сектору реагування патрульної поліції, а під час здійснюваного ним такого поліцейського заходу, як патрулювання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12285 Щодо відсутності кваліфікуючої ознаки «вимагання» Зацікавленість особи у вчиненні щодо неї або на її користь певних незаконних дій не може вказувати на вимагання в неї неправомірної вигоди. Тобто кваліфікуюча ознака вимагання у службових кримінальних правопорушеннях характеризується насамперед тим, що надавач неправомірної вигоди розуміє, що надає її за незаконні рішення, дії чи бездіяльність. У протилежному ж випадку вимагання виключається. Якщо свідок погодився надати начальнику сектору реагування патрульної поліції неправомірну вигоду та в подальшому надав її через пособника, усвідомлюючи, що у такий спосіб він уникає настання для себе негативних наслідків, а саме – складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, тобто прагнув обійти встановлену процедуру здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, задовольняючи в такий спосіб власні незаконні інтереси, вимагання неправимірної вигоди виключається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12286»
«Встановлення факту перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК Перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, має бути встановлено шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, які є у кримінальному провадженні, зокрема, й на підставі показань свідків. Визнання недопустимими окремих доказів (наприклад, висновку експерта) не є процесуальною перешкодою для того, щоб вважати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6701»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у виді подання про його звільнення з посади у зв’язку з допущенням керування транспортним засобом у стані сп’яніння Непритягнення судді до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП висновків дисциплінарного органу ВРП щодо вчинення ним дисциплінарного проступку не спростовує, оскільки не свідчить про неможливість його притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Процедурні порушення, допущені працівниками поліції під час оформлення матеріалів про вчинення скаржником адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КупАП, також не впливають на можливість його притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, оскільки такі недоліки можуть мати значення лише в межах вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Набуття розголосу в ЗМІ факту керування транспортним засобом суддею у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до настання ДТП, та їх негативна оцінка громадськості є додатковим неспростовним доказом того, що допущення суддею дисциплінарного проступку призвело до настання негативних наслідків у виді підриву авторитету судової влади. З огляду на викладене обґрунтованими є висновки ВРП та її Дисциплінарної палати про наявність визначених законом підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13454»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо відшкодування судового збору в разі відмови позивача від позову та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України У разі відмови позивача від позову і закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України у відповідача згідно з першим реченням частини третьої статті 130 ГПК України виникає право на відшкодування йому за рахунок позивача понесених витрат, до яких належить і судовий збір, і витрати, пов’язані з розглядом справи. ОП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного у постанові КГС ВС від 14.09.2021 у справі № 910/13084/18 щодо застосування частини третьої статті 130 ГПК України у розгляді питання про відшкодування відповідачу понесеного судового збору у випадку прийняття відмови позивача від позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8966 Стягнення судового збору у випадку, коли позивач відмовився від позову після погашення заборгованості відповідачем та закриття провадження у справі У відповідності до вимог ч. 3 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Натомість, якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Отже, після закриття провадження, ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 130 ГПК України, саме позивач має право звернутися до суду із заявою про стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12500»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з невжиттям суддею заходів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у встановлені законом строки Оскільки було встановлено, що під час здійснення правосуддя у низці справ суддя грубо порушив вимоги статей 1, 245 КУпАП, що унеможливило виконання передбачених цим Кодексом завдань, якими, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності та виховання громадян, зокрема й осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 130 цього Кодексу, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, ВП ВС погодилася з висновками ВРП та визнала достатніми її аргументи про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13289»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з невжиттям суддею заходів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у встановлені законом строки Оскільки було встановлено, що під час здійснення правосуддя у низці справ суддя грубо порушив вимоги статей 1, 245 КУпАП, що унеможливило виконання передбачених цим Кодексом завдань, якими, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності та виховання громадян, зокрема й осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 130 цього Кодексу, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, ВП ВС погодилася з висновками ВРП та визнала достатніми її аргументи про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13289»
«Оцінка судом обґрунтованості та співмірності понесених витрат на професійну правничу допомогу Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу слід досліджувати з урахуванням ч. 3 ст. 13 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12520 Види додаткових судових рішень та їх особливості за ГПК України Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Від виду прийнятого судом процесуального рішення, ухваленого за результатом закінчення розгляду справи (ухвали, рішення, постанови), залежить і назва додаткового рішення у справі: додаткова ухвала, додаткове рішення, додаткова постанова. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12614 Критерії визначення необґрунтованості дій позивача у застосуванні ч. 5 ст. 130 ГПК України ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, під названими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, унаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто ч. 5 ст. 130 ГПК України не визначає конкретних критеріїв для оцінки дій позивача щодо наявності / відсутності необґрунтованих дій позивача, а тому вони встановлюються судом у кожній справі відповідно до виявлених обставин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12782»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням водія, який порушив правила безпеки дорожнього руху в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 286-1 КК) Виняток у ч. 1 ст. 75 КК, який унеможливлює звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка порушила правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, керуючи транспортним засобом, та яка перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, має імперативний характер і не залежить від того, чи вчинено відповідне порушення в умовах воєнного стану. Водій, який порушив правила безпеки дорожнього руху в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 286-1 КК), не може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9371»
Виключна правова проблема, міжюрисдикційні спори
Спори з ТЦК, податковою, митницею, перерахунок пенсій
Банкрутство підприємств, договірні зобов'язання, корпоративні спори
Спадкові справи, аліменти, поділ майна, нерухомість
Кваліфікація правопорушень, запобіжні заходи, обшуки
Точний розрахунок за ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» для всіх інстанцій
Обчислення компенсації адвокатських витрат за ст. 137 ЦПК / 126 ГПК
Розрахунок за ст. 625 ЦКУ з офіційними індексами інфляції Держстату
Розрахунок неустойки за подвійною обліковою ставкою НБУ
Частка від доходу та гарантований мінімум на дитину 2026
Розрахунок бойових 30/100 тис. грн та одноразової допомоги
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
