Скасування перереєстрації права власності на іпотечне житло за банками та МФО, мораторій на стягнення іпотеки. Офіційні правові позиції Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Копіюйте реквізити та перевірені правові висновки для складання процесуальних документів.
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний надати державному реєстратору документ про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ним. Підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. До таких порушень належить, зокрема й ненадання експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10334»
«Про майновий характер вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та пропорційний розподіл судових витрат Вимога про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки має майновий характер, оскільки спрямована на реалізацію можливості отримати кошти для задоволення вимог за основним зобов'язанням. У разі часткового задоволення позову (скарги) судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог, а стягнення судового збору в повному обсязі на користь сторони, скаргу якої задоволено лише частково, є порушенням норм процесуального права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14820»
«Визначення розміру реальних збитків іпотекодавця при продажу предмета іпотеки за заниженою ціною Різниця між ринковою вартістю предмета іпотеки, встановленою на підставі висновку судової експертизи, та ціною, за якою іпотекодержатель фактично реалізував іпотечне майно в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», становить реальні збитки іпотекодавця, що підлягають стягненню з іпотекодержателя на підставі статті 22 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14626»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої довіреності від імені потерпілої, за відсутності дійсної волі потерпілої на розпорядження цим майном, є заволодінням правом на чуже майно шляхом обману та підлягає кваліфікації за ст. 190 КК як шахрайство. Сплата кредитних коштів цією особою не впливає на кримінально-правову оцінку дій, пов’язаних із переданим в іпотеку нерухомим майном, оскільки предметом посягання у цьому провадженні є право на об’єкти нерухомості, а не кошти, отримані в банку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14973»
«Щодо визнання дитини-сироти такою, що втратила право користування іпотечним житлом, закріпленим за нею органом опіки Дитина-сирота, за якою рішенням органу опіки та піклування закріплено право користування житловим приміщенням, що є предметом іпотеки, не може бути визнана такою, що втратила право користування цим житлом, на підставі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, якщо спірне житло є єдиним закріпленим за дитиною місцем проживання, а орган опіки та піклування визнав таке визнання недоцільним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14523»
«Щодо статусу житла на тимчасово окупованій території як «іншого нерухомого майна» в контексті валютного мораторію Наявність у іпотекодавця на праві власності іншого житлового нерухомого майна на тимчасово купованій території України, в якій він не має фактичної можливості проживати, як і вчиняти будь-які інші правомочності власника щодо свого нерухомого майна, свідчить про відсутність у нього іншого житла. Пункт 5 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» підлягає тлумаченню як такий, що поширюється на всі території України, щодо яких встановлено правовий режим тимчасової окупації 22.06.2026 р. ОП КЦС ВС у справі № 755/21823/21 відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 09 січня 2025 року у справі № 522/18134/21 (провадження № 61-15075св23), щодо неможливості застосування обмежень, установлених Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», до позичальників, які мали у власності інше житло на територіях Донецької та Луганської областей, що на момент вчинення реєстраційних дій мали статус зони проведення АТО/ООС, але формально не були включені до переліку тимчасово окупованих територій згідно з тогочасною редакцією профільного Закону № 1207-VII. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14529 Щодо критеріїв визначення нерухомості як «іншого житла» в зоні проведення АТО Дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не розповсюджується на позичальника, якщо встановлено факт наявності у його власності іншого нерухомого житлового майна, крім предмета іпотеки. Перебування такого майна на території проведення АТО/ООС на момент вчинення правочинів (2018 рік) не прирівнювалося до статусу «тимчасово окупованої території», а отже, таке майно вважалося «іншим житлом», що виключало дію мораторію. 22.06.2026 р. ОП КЦС ВС у справі № 755/21823/21 відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 09 січня 2025 року у справі № 522/18134/21 (провадження № 61-15075св23), щодо неможливості застосування обмежень, установлених Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», до позичальників, які мали у власності інше житло на територіях Донецької та Луганської областей, що на момент вчинення реєстраційних дій мали статус зони проведення АТО/ООС, але формально не були включені до переліку тимчасово окупованих територій згідно з тогочасною редакцією профільного Закону № 1207-VII. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14531»
«Щодо недоліків звіту про оцінку предмета іпотеки, які були виправлені та не вплинули на достовірність оцінки, як таких, що не свідчать про порушення процедури позасудового звернення стягнення Порушенням процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки у розумінні статті 37 Закону України «Про іпотеку» є неправильна (недостовірна) оцінка предмета іпотеки, що не відповідає його реальній вартості на момент набуття права власності іпотекодержателем, а не самі лише недоліки звіту про оцінку. Якщо недоліки звіту про оцінку предмета іпотеки, кваліфікованого за ознакою Національного стандарту як такого, що може використовуватися після виправлення недоліків, були виправлені та не вплинули на достовірність оцінки на момент звернення стягнення, підстав для скасування державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки немає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15705»
«Щодо поділу іпотечного майна між подружжям Перебування майна в іпотеці не перешкоджає його поділу між подружжям у судовому порядку та визнанню права власності на частку кожного з подружжя, оскільки такий поділ не є розпорядженням предметом іпотеки і не припиняє дії іпотечного договору. Особа, яка набуває право власності на частку в предметі іпотеки внаслідок поділу спільного майна подружжя, набуває статус іпотекодавця з усіма його правами та обов'язками за іпотечним договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14425»
Виключна правова проблема, міжюрисдикційні спори
Спори з ТЦК, податковою, митницею, перерахунок пенсій
Банкрутство підприємств, договірні зобов'язання, корпоративні спори
Спадкові справи, аліменти, поділ майна, нерухомість
Кваліфікація правопорушень, запобіжні заходи, обшуки
Точний розрахунок за ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» для всіх інстанцій
Обчислення компенсації адвокатських витрат за ст. 137 ЦПК / 126 ГПК
Розрахунок за ст. 625 ЦКУ з офіційними індексами інфляції Держстату
Розрахунок неустойки за подвійною обліковою ставкою НБУ
Частка від доходу та гарантований мінімум на дитину 2026
Розрахунок бойових 30/100 тис. грн та одноразової допомоги
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
