Судова практика: Зняття арешту з рахунків

«Про відсутність у виконавця обов’язку перевіряти цільове призначення рахунків боржника до накладення арешту Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» не покладає на виконавця обов'язок здійснювати попереднє дослідження цільового призначення кожного банківського рахунку боржника до накладення арешту. Частина третя статті 52 цього Закону такий обов'язок покладає на банк - саме він повинен перевірити, чи підпадає рахунок під спеціальний режим, і в разі виявлення цільового призначення, яке виключає арешт коштів, зобов'язаний повідомити виконавця та повернути постанову про арешт коштів боржника без виконання. Водночас обов'язок виконавця полягає у знятті арешту з коштів на рахунку боржника саме за умови надання документального підтвердження, що відповідний рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, банком або боржником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12641»

«Заборона накладення арешту на заробітну плату боржника понад встановлені законом межі Звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад встановлені законом розміри заборонено, а в разі накладення арешту він підлягає зняттю. Процес зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на підставі повідомлення боржника. Залишення арешту на кошти, які становлять заробітну плату, та звернення стягнення на ці кошти порушує конституційне право боржника на отримання винагороди за працю, оскільки унеможливлює отримання ним заробітної плати як єдиного джерела доходу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11790 Щодо спеціального порядку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в період дії воєнного стану В період дії воєнного стану з пенсійного рахунку боржника – громадянина України не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов'язані зі стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12546»

«Заборона накладення арешту на заробітну плату боржника понад встановлені законом межі Звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад встановлені законом розміри заборонено, а в разі накладення арешту він підлягає зняттю. Процес зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на підставі повідомлення боржника. Залишення арешту на кошти, які становлять заробітну плату, та звернення стягнення на ці кошти порушує конституційне право боржника на отримання винагороди за працю, оскільки унеможливлює отримання ним заробітної плати як єдиного джерела доходу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11790»

«Про оскарження абзацу першого пункту 9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті щодо визначення кола осіб, які мають право доставляти або надсилати до банків постанови про зняття арешту з коштів Спірні положення абзацу першого пункту 9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті не визначають порядку і способу виконання судових рішень, а лише встановлюють порядок доставки/надіслання таких судових рішень для їх подальшого виконання. Їх прийняття обумовлено уникненням ситуацій надсилання до банків постанов про арешт коштів органами (особами), які не мають повноважень на такі дії, підроблення або заміни документів виконавчого провадження, які є обов`язковими, безпідставної відмови банків приймати до виконання такі документи. Отже, спірні положення абзацу першого пункту 9.11 Інструкції не порушують принципу рівності сторін кримінального провадження і не звужують визначені статтею 131-2 Конституції України та статтею 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права адвоката. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9118»

«Щодо можливості одного із співвласників в спільній сумісній власності вимагати зняття арешту із неподільної речі в цілому чи із частки в спільній сумісній власності Норма частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі. Очевидно, що нерозумним було б тлумачення, яке б допускало можливість для одного із співвласників в спільній сумісній власності вимагати зняття арешту із неподільної речі в цілому чи навіть допускати конструкцію зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності». Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7776»

«Зняття арешту з майна боржника у зв’язку з добровільним погашенням боржником боргу перед стягувачем поза межами виконавчого провадження Незняття державним виконавцем арешту з майна боржника, накладеного для забезпечення виконання судового рішення, добровільно виконаного боржником поза межами виконавчого провадження після повернення виконавчого документа стягувачу, є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7800»

«Арешт коштів боржника як процесуальне обмеження прав у межах забезпечення позову У випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою не допустити виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнути виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову. У такий спосіб грошові кошти та майно залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися ними тимчасово обмежується виключно щодо частини коштів, якої стосується спір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13872»

«Порядок оскарження арешту, накладеного на майно боржника у виконавчому провадженні Боржник у виконавчому провадженні не може пред’являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, предбаченому розділом VII ЦПК України. Інші ж особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4965»

«Арешт коштів боржника як процесуальне обмеження прав у межах забезпечення позову У випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою не допустити виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнути виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову. У такий спосіб грошові кошти та майно залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися ними тимчасово обмежується виключно щодо частини коштів, якої стосується спір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13872»