Судова практика: Звільнення зі служби

«Про статус добровольця Cил територіальної оборони Добровольці Сил територіальної оборони Збройних Сил України не є військовослужбовцями у розумінні Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», а є цивільними особами у складі воєнізованого підрозділу та відрізняються від військовослужбовців не лише статусом, а й вимогами, характером і умовами вступу, проходження і звільнення зі служби. Членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов’язку проходження військової служби (строкової або за призовом), а також, що особа не може бути членом добровольчого формування у період проходження військової служби або служби у військовому резерві Збройних Сил чи інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, служби в правоохоронних органах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15143 Про статус і повноваження добровольця територіальної оборони Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ) утворюється та діє за принципом територіальності. Добровольці Сил територіальної оборони Збройних Сил України проходять службу у складі добровольчого формування територіальної оборони на добровільних засадах. Членом ДФТГ може бути громадянин України, віком від 18 років, який проживає на території відповідної територіальної громади та уклав контракт добровольця територіальної оборони. Контракти укладаються між добровольцями та державою, від імені якої діє командир добровольчого формування територіальної громади. Громадяни України, які не проходили військової служби у Збройних Силах, служби в інших військових формуваннях чи служби в правоохоронних органах, зараховуються до членства в добровольчому формуванні після складення ними присяги добровольця територіальної оборони. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15148»

«Щодо умов призначення опікуном недієздатного особи, яка проходить військову службу за мобілізацією Сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи. Можливість реалізації права військовослужбовця бути призначеним опікуном, що в подальшому є/може бути підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, безпосередньо залежить від наявності або відсутності інших осіб, які здійснюють або реально можуть здійснювати таку опіку, тощо. Законодавство не містить заборони на призначення мобілізованої особи опікуном, проте цей приватно-правовий інструментарій не може використовуватися для уникнення виконання конституційного обов’язку, якщо інтереси недієздатної особи можуть бути забезпечені іншими родичами, тощо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14491»

«Щодо умов призначення опікуном недієздатного особи, яка проходить військову службу за мобілізацією Сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи. Можливість реалізації права військовослужбовця бути призначеним опікуном, що в подальшому є/може бути підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, безпосередньо залежить від наявності або відсутності інших осіб, які здійснюють або реально можуть здійснювати таку опіку, тощо. Законодавство не містить заборони на призначення мобілізованої особи опікуном, проте цей приватно-правовий інструментарій не може використовуватися для уникнення виконання конституційного обов’язку, якщо інтереси недієздатної особи можуть бути забезпечені іншими родичами, тощо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14491»

«Про масив обставин, які підлягають встановленню судом у вирішенні спору, пов’язаного зі звільненням поліцейського за власним бажанням У відносинах звільнення за власним бажанням діє правило за яким, звільнення у порядку пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення № 114), є одностороннім волевиявленням працівника-поліцейського, який подав рапорт про звільнення за власним бажанням, він у будь-який момент до закінчення тримісячного строку з моменту подання рапорту може його відкликати і звільнення у такому випадку не проводиться, а також працівник не підлягає звільненню у випадку, коли цей строк закінчився, і він не залишив місце роботи і не вимагає припинення трудових відносин. Відтак, розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказів про звільнення поліцейських на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII з урахуванням приписів підпункту «ж» пункту 64 та пункту 68 Положення №114 суд повинен з`ясувати: чи дійсно існував рапорт поліцейського про його звільнення зі служби в поліції за власним бажанням; чи існували поважні причини, що перешкоджають виконанню службових обов`язків поліцейським; чи було волевиявлення поліцейського на звільнення за цією підставою саме в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв поліцейський про відкликання рапорту про звільнення зі служби в поліції до моменту реалізації керівником органу поліції про звільнення поліцейського шляхом винесення відповідного наказу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8897»

«Про строк звернення до суду у спорах щодо нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги після звільнення з військової служби Щомісячна грошова допомога, передбачена статтею 9-1 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є періодичною виплатою соціального характеру, не входить до структури грошового забезпечення військовослужбовця та не пов'язана з оплатою праці. Спір щодо її нарахування та виплати підлягає вирішенню із застосуванням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не частиною другою статті 233 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14345»

«Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими наслідками. Наказ про виключення зі списків особового складу не стосується самого факту (підстави) звільнення з військової служби, а є процедурним актом. Його правова функція, відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», полягає виключно у фіксації та визначенні конкретної календарної дати (дня) закінчення проходження військової служби, що відбувається лише після повного розрахунку та здачі посади. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14322»

«Про самостійні умови звільнення військовослужбовця зі служби в умовах воєнного стану Наведена в абзаці 5 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ підстава звільнення - у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю (1 умова) є самостійною. При цьому, в конструкції цього речення відсутня конкретизація, яка саме група інвалідності повинна бути в дружини (чоловіка). Разом із тим, якщо розглядати випадок поєднання 1 та 2 умов сполучником «та», то навіть у цьому разі Закон № 2232-ХІІ не ставить звільнення військовослужбовців у залежність від наявність у дружини (чоловіка) І чи ІІ групи інвалідності, а лише вказує «із числа осіб з інвалідністю». Підстави звільнення військовослужбовця з військової служби як: (1) необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), а також особами з інвалідністю І групи (2) чи ІІ групи (3) є самостійними і не стосуються (не пов`язані) з такою підставою як: у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю. До прикладу: наявність у позивача дружини, яка є інвалідом ІІІ групи, дає йому право на звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, і додатково не вимагає від нього доведення необхідності здійснення догляду за дружиною, оскільки це навіть не відповідає критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності (для осіб з ІІІ групою інвалідності властиві функціональні порушення, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10292»

«Про умови виплати додаткової винагороди у зв’язку з пораненням військовослужбовця Для звільнення з військової служби достатньою є наявність у сукупності таких умов: призначення особі вироком суду покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; набрання таким вироком законної сили. При цьому умова щодо призначення покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання, не може ототожнюватися виключно з його формальним кримінально-правовим значенням, а підлягає телеологічному тлумаченню з урахуванням мети правового регулювання та означає таке призначення покарання, яке передбачає його реальне відбування і, як наслідок, об’єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби. Натомість у разі звільнення особи від відбування призначеного покарання, зокрема з випробуванням, відсутня вказана умова у вигляді реального відбування покарання, з якою закон пов’язує припинення контракту та звільнення з військової служби, що виключає застосування підпункту «в» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 286 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента №1115/2009 від 29 грудня 2009 року. За таких обставин положення підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII та пункту 286 Положення № 1115/2009 не підлягають застосуванню, а отже особа не набуває права на звільнення з військової служби з цих підстав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14127»

«Встановлення факту родинних відносин можливе лише за наявності кровної спорідненості Встановлення факту родинних відносин у судовому порядку можливе виключно за наявності кровної спорідненості між особами. Вітчим та пасинок не є родичами у розумінні цивільного законодавства, оскільки відсутній кровний зв'язок. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює вичерпний перелік близьких родичів для звільнення з військової служби під час воєнного стану, до якого вітчим не входить. Поняття «близька особа» з антикорупційного законодавства не може застосовуватися до цивільних правовідносин через різну правову природу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13925»

«Про зняття з усіх видів грошового забезпечення військовослужбовця, як наслідок звільнення з військової служби Досягнення граничного віку зумовлює її чіткий юридичний наслідок - звільнення військовослужбовця, тобто закінчення його військової служби. Зняття з усіх видів грошового забезпечення не є тотожним звільненню військовослужбовця з військової служби, оскільки зняття з усіх видів грошового забезпечення є правовим наслідком звільнення з військової служби та саме по собі не породжує підстави закінчення проходження військової служби та не звільняє військовослужбовця від виконання військового обов'язку. Застосування підпункту «а» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (звільнення у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі) можливе лише у разі видання наказу про звільнення військовослужбовця. За відсутності такого наказу зняття військовослужбовця з усіх видів забезпечення не може вважатися правомірним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14887»

«Про метод визначення чи підлягає індексації грошове забезпечення військовослужбовця Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке. Буквальний спосіб тлумачення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9089»

«Про відмінність між виключенням зі списків особового складу та фактичним звільненням зі служби Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини саме по собі не свідчить про закінчення проходження ним військової служби. Таке виключення може бути зумовлене переведенням до іншої частини, зміною місця проходження служби або іншим адміністративним переміщенням. Натомість лише виключення зі списків особового складу військової частини у зв`язку із звільненням у запас чи відставку, смертю, визнанням безвісно відсутнім чи оголошенням померлим підтверджує закінчення проходження військової служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12350 Застосування норм статей 116 та 117 КЗпП України до правовідносин, які виникають під час звільнення з військової служби У зв`язку з відсутністю в спеціальному законодавстві, яке регулює оплату праці військовослужбовців, норм, які встановлюють відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику при звільненні всіх належних сум, до правовідносин, які виникають під час звільнення з військової служби, допустимим є застосування норм статей 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12351»

«Про можливість звільнення з військової служби одного з синів для догляду за батьком з інвалідністю При вирішенні питання про звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами у зв’язку з необхідністю догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю I групи, слід враховувати не лише фізичну наявність інших членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення, але й їхню реальну можливість здійснювати такий догляд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11801»

«Про неможливість звільнення з військової служби під час мобілізації через досягнення пенсійного віку Призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно приписів Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не є належною та достатньою підставою для звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації та дії воєнного стану. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11608»

«Про відсутність підстав для видачі особі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за вислугу років станом на період, впродовж якого така особа не перебувала на пенсії Право на пенсію за вислугу років виникає у особи лише після звільнення зі служби особи, тобто особа або продовжує працювати або отримує пенсію за вислугу років. Перерахунку підлягають лише вже призначені пенсії, отже видати довідку для перерахунку пенсії можливо лише за умови перебування особи на пенсії за вислугу років. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11248»

«Про момент у часі з яким пов’язане визначення розміру грошового забезпечення при складанні довідки, що видається для перерахунку пенсії за вислугу років Основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, підлягають включенню у довідку та врахуванню під час обчислення пенсії, станом на час набуття особою права на пенсію за вислугу років, а не на момент звільнення зі служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10528»