ПРАКТИКА ВЕРХОВНОГО СУДУ · ВІЙСЬКОВЕ ПРАВО · НАПИСАННЯ РАПОРТІВ
Судова практика: Написання рапортів
Грамотне складання рапортів на лікування, відпустку та переведення. Офіційні правові позиції Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Копіюйте реквізити та перевірені правові висновки для позовів, відзивів та апеляційних скарг.
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Дашутіна І. В.
Резолютивна частина: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2026 у справі № 140/14780/25 у частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 17.10.2023 № 436-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_3 стрілецького батальйону та зарахування його у розпорядження командира бригади з 17.10.2023, а також щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити визначення службового становища ОСОБА_1 з призначенням його з 17.10.2023 на посаду стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу 2-го стрілецького батальйону (або на іншу рівнозначну посаду).
Зазначену справу у вказаній частині позовних вимог направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Мацедонської В. Е.
Правовий висновок:
«Про право на додаткову винагороду військовослужбовця
Підставою для виплати додаткової винагороди військовослужбовцю є відповідний наказ командира, а процедура підтвердження участі у бойових діях здійснюється шляхом видачі довідки та базується на одному з визначених документів (бойовому наказі, журналі бойових дій чи рапорті). Таким чином, навіть якщо підтверджуючі докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньо для нарахування додаткової винагороди.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11606»
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Смокович М.І.
Правовий висновок:
«Про масив обставин, які підлягають встановленню судом у вирішенні спору, пов’язаного зі звільненням поліцейського за власним бажанням
У відносинах звільнення за власним бажанням діє правило за яким, звільнення у порядку пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення № 114), є одностороннім волевиявленням працівника-поліцейського, який подав рапорт про звільнення за власним бажанням, він у будь-який момент до закінчення тримісячного строку з моменту подання рапорту може його відкликати і звільнення у такому випадку не проводиться, а також працівник не підлягає звільненню у випадку, коли цей строк закінчився, і він не залишив місце роботи і не вимагає припинення трудових відносин.
Відтак, розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказів про звільнення поліцейських на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII з урахуванням приписів підпункту «ж» пункту 64 та пункту 68 Положення №114 суд повинен з`ясувати: чи дійсно існував рапорт поліцейського про його звільнення зі служби в поліції за власним бажанням; чи існували поважні причини, що перешкоджають виконанню службових обов`язків поліцейським; чи було волевиявлення поліцейського на звільнення за цією підставою саме в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв поліцейський про відкликання рапорту про звільнення зі служби в поліції до моменту реалізації керівником органу поліції про звільнення поліцейського шляхом винесення відповідного наказу.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8897»
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Мацедонської В.Е.
Правовий висновок:
«Про обставини, які заздалегідь не варто позиціонувати з позбавленням права військовослужбовця на отримання додаткової допомоги за безпосередню участь у забезпеченні бойових дій
Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10967»
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж.М.
Правовий висновок:
«Про виплату грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань сім’ї загиблого військовослужбовця
Наказом Міністра оборони України «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік» № 30 від 31.01.2022 визначено розмір матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань - місячне грошове забезпечення - у разі смерті військовослужбовця. За таких умов військовослужбовець не може написати рапорт про виплату йому місячного грошового забезпечення у разі його смерті. Отже, смерть військовослужбовця - це окрема обставина, що визначена Наказом № 30, як підстава для виплати грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань сім’ї загиблого військовослужбовця.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13344
Про реалізацію військовослужбовцем права на отримання грошової допомоги для оздоровлення
Реалізація права на отримання грошової допомоги для оздоровлення потребує вчинення активних дій з боку військовослужбовця - вибуття у відпустку чи подання рапорту про надання грошової допомоги на оздоровлення протягом відповідного календарного року, у якому особа має право на щорічну відпустку. Натомість виникнення самого права на отримання цієї допомоги є похідним від наявності права на щорічну основну відпустку у відповідному році.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13345»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Сердюка В. В.
Резолютивна частина: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4, задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 листопада 2022 року, постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 березня 2023 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Змінити зазначену в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 лютого 2022 року підставу звільнення ОСОБА_1 - працівника Збройних Сил України, радіотелефоніста відділення зв`язку з: «відповідно до статті 7 Кодексу законів про працю України (у зв`язку з наявністю підстав для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов)» на: «відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із закінченням строку трудового договор
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Антонюк Наталія Олегівна
Правовий висновок:
«Написання рапорту про відмову від виконання наказу командира через критичну ситуацію із забезпеченням як обставина, яка ще беззаперечно не свідчить про відкриту відмову від виконання бойового наказу (ст. 402 КК)
Написання військовослужбовцями військової служби за мобілізацією рапортів про відмову від виконання наказу командира через критичну ситуацію із забезпеченням не є відкритою відмовою від виконання бойового наказу (ст. 402 КК) за відсутності інших доказів такої відмови та без встановлення факту реального його невиконання.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13817»
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Єленіна Жанна Миколаївна
Правовий висновок:
«Рапорт оперуповноваженого як підстава внесення відомостей до ЄРДР
Рапорт оперуповноваженого, складений за результатами оперативноініціативного пошуку, в якому містяться відомості про вчинення кримінального правопорушення, є належною підставою для внесення відомостей до ЄРДР відповідно до ст. 214 КПК, оскільки фактично цей рапорт є заявою про вчинення злочину.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13077»
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Мацедонської В.Е.
Правовий висновок:
«Про довідку, як одне з джерел для підтвердження участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи прирівняних до них заходах
Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10082
Про обставини, які заздалегідь не варто позиціонувати з позбавленням права військовослужбовця на отримання додаткової допомоги за безпосередню участь у забезпеченні бойових дій
Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10967»
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Ковтунович Микола Іванович
Правовий висновок:
«Зміст вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК. Наказ командира військової частини про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення як письмова згода на продовження проходження особою військової служби
Якщо військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину, до набрання чинності Законом № 3902-IX, яким ст. 401 КК доповнено частиною п’ятою, добровільно повернувся до місця тимчасової дислокації військової частини, був зарахований наказом командира на всі види забезпечення та продовжував проходити військову службу, це відповідає змісту вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК. Наказ командира військової частини про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення є належним письмовим підтвердженням згоди командира на продовження проходження особою військової служби.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14045»
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Крет Галина Романівна
Резолютивна частина: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Відповідно до ст. 75 КК звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки. Відповідно до ст. 76 КК покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1 цієї статті.
Нагляд за засудженим ОСОБА_7 на час проходження військової служби покласти на командира військової частини.
В решті судове рішення залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови буде проголошено 15 вересня 2025 року о 12:25 годині.
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Крет Галина Романівна
Резолютивна частина: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Відповідно до ст. 75 КК звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки. Відповідно до ст. 76 КК покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1 цієї статті.
Нагляд за засудженим ОСОБА_7 на час проходження військової служби покласти на командира військової частини.
В решті судове рішення залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Григор`єва Ірина Вікторівна
Резолютивна частина: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вироки Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року та Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_6 на підставі ч. 1 ст. 440 КПК скасувати, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК, а кримінальне провадження - закрити згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Звільнити ОСОБА_6 з-під варти й зобов`язати його не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 невідкладно поновити ОСОБА_6 на військовій службі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови буде оголошено 5 серпня 2025 року о 10:30.
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Григор`єва Ірина Вікторівна
Правовий висновок:
«Щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК військовослужбовця, який вперше вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК
Військовослужбовець, який вперше вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК, під час дії воєнного стану, може бути звільнений, в тому числі судом касаційної інстанції, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК за умови добровільного звернення до суду з відповідним клопотанням та згоди командира військової частини на подальше проходження засудженим військової служби в цій частині.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12875»
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Марчук Наталія Олегівна
Резолютивна частина: касаційну скаргу (зі змінами) засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Вироки Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2023 року та Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_7 скасувати.
На підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, кримінальне провадження стосовно нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти в залі суду негайно.
Зобов`язати ОСОБА_7 невідкладно, але не пізніше 72 годин, прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 невідкладно поновити ОСОБА_7 на військовій службі.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови буде оголошений учасникам судового провадження о 14 год 30 хв 26 травня 2025 року.
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Марчук Наталія Олегівна
Правовий висновок:
«Щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК військовослужбовця, який вперше вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК
Військовослужбовець, який вперше вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК, під час дії воєнного стану, може бути звільнений, в тому числі судом касаційної інстанції, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК за умови добровільного звернення до суду з відповідним клопотанням та згоди командира військової частини на подальше проходження засудженим військової служби в цій частині.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12875»
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Білак М.В.
Правовий висновок:
«Про право на додаткову винагороду військовослужбовця
Підставою для виплати додаткової винагороди військовослужбовцю є відповідний наказ командира, а процедура підтвердження участі у бойових діях здійснюється шляхом видачі довідки та базується на одному з визначених документів (бойовому наказі, журналі бойових дій чи рапорті). Таким чином, навіть якщо підтверджуючі докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньо для нарахування додаткової винагороди.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11606»
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Соколова В.М.
Правовий висновок:
«Про широкий підхід до підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях та права на винагороду
З аналізу пункту 2 Наказу № 164-АГ можна зробити висновок, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами.
Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань, як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.
Поряд із цим Наказом №164-АГ визначено, що підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з Наказом № 164-АГ, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток №1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відряджені військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток №2).
Таким чином, ураховуючи положення Наказу № 164-АГ, який дозволяє підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, можна дійти висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11489»
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Бущенко Аркадій Петрович
Правовий висновок:
«Рапорт командира дорожньо-патрульної служби, покладений в основну протоколу про адміністративне правопорушення, як предмет складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК
Рапорт командира дорожньо-патрульної служби, в якому зафіксовано порушення водіями Правил дорожнього руху, що було покладено в основну протоколу про адміністративне правопорушення, скерованого до суду для прийняття рішення, є офіційним документом та предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8638
Встановлення належного відповідача у разі припинення (ліквідації) її представника – органу, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоду у кримінальному провадженні
У випадку виникнення у держави деліктного зобов’язання та необхідності виконання обов’язку з відшкодування завданої шкоди, держава не може відмовитися від виконання цього зобов’язання, стверджуючи, що вона припинила (ліквідувала) її представника – орган, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоди. Та обставина, що позивач вказав відповідачами за позовними вимогами конкретні органи державної влади, які несуть відповідальність за дії своїх працівників відповідно до ст. 1174 ЦК, не означає, що у спірних правовідносинах суб’єктом відповідальності є не держава, а саме певні її органи (орган). Специфіка відносин із відшкодування державою шкоди полягає у тому, що держава діє одночасно і як боржник, і як суб’єкт, який уповноважив діяти у спірних правовідносинах певний орган влади від імені держави-боржника. Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначив порушником його прав. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. На підставі викладеного Верховний Суд вважає необґрунтованим висновок апеляційної інстанції про те, що МВС і ГУНП є неналежними відповідачами у цій справі.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14916»
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Соколова В.М.
Правовий висновок:
«Про обставини, які заздалегідь не варто позиціонувати з позбавленням права військовослужбовця на отримання додаткової допомоги за безпосередню участь у забезпеченні бойових дій
Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10967»
Єдина практика Верховного Суду: офіційні правові висновки та стандарти ДСТУ
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
01
Врахування висновків Верховного Суду
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
02
Цитати за стандартами ДСТУ
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
03
Зв'язок із 50 калькуляторами
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Кваліфікована правова допомога
Потрібен адвокат для ведення вашої справи у суді?
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
