ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 140/14780/25

ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремої механізованої бригади) (далі - Військова частина), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини (по особовому складу) від 17.10.2023 № 436-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_3 стрілецького батальйону та зарахування його у розпорядження командира бригади з 17.10.2023.

- зобов`язати Військову частину здійснити визначення службового становища ОСОБА_1 з призначенням його з 17.10.2023 на посаду стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_3 стрілецького батальйону (або на іншу рівнозначну посаду).

- визнати протиправними дії Військової частини щодо невирішення питань, порушених у зверненні ОСОБА_1 від 21.07.2025 в частині скасування пункту 28 наказу командира Військової частини (по стройовій частині) від 17.10.2023 № 300, наданому відповідно до норм Закону України «Про звернення громадян»;

- зобов`язати Військову частину повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 21.07.2025 із вирішенням порушених питань щодо скасування пункту 28 наказу командира Військової частини (по стройовій частині) від 17.10.2023 № 300.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.12.2025 прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Водночас суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі, зазначив, що заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду буде вирішена під час розгляду справи.

У подальшому, Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.02.2026 залишив позовну заяву без руху у зв`язку з пропущенням місячного строку звернення до суду та відсутністю у заяві про поновлення строку звернення до суду поважних причин пропуску такого строку.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.02.2026 продовжив розгляд справи.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 13.02.2026 позовні вимоги задовольнив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.06.2026 скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Військової частини щодо невирішення порушених ОСОБА_1 питань у зверненні від 21.07.2025, поданому у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян».

Зобов`язав Військову частину повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 21.07.2025 у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян».

Залишив без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини (по особовому складу) від 17.10.2023 № 436-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_3 стрілецького батальйону та зарахування його у розпорядження командира бригади з 17.10.2023, зобов`язання Військової частини здійснити визначення службового становища ОСОБА_1 з призначенням його з 17.10.2023 на посаду стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу 2-го стрілецького батальйону (або на іншу рівнозначну посаду).

Залишаючи позовну заяву без розгляду у частині позовних вимог з підстав пропущення встановленого строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач лише 21.07.2025 розпочав вчиняти активні дії щодо з`ясування обставин свого звільнення з посади та зарахування у розпорядження командира бригади, а 23.08.2025 йому було направлено відповідні документи щодо кадрових рішень, з яких він повинен був дізнатися про існування оскаржуваного наказу. Водночас із цим позовом позивач звернувся лише 22.11.2025, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України для спорів щодо проходження публічної служби.

Не погодившись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2026, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначене судове рішення скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаржник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не надав позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку, що суперечить усталеній практиці Верховного Суду, яка наголошує на необхідності надання такої можливості під час вирішення питання щодо пропущення строку звернення до суду як у суді першої інстанції, так і у судах вищої інстанції.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому вважає оскаржувані судові рішення законними й обґрунтованими, у зв`язку із чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

У статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку, відповідно до частини першої статті 122 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції залишаючи позов без розгляду, виходив з того, що в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, який передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України та підстави для поновлення такого строку позивачем не наведено.

Водночас, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Аналогічні правила КАС України встановлено і при вирішення питання щодо прийнятності апеляційних та касаційних скарг.

Таким чином суд апеляційної інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку або ж зазначити інші причини поважності пропуску строку.

Втім, зі змісту судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати підстави поважності пропуску строку звернення до суду.

З огляду на наведене, залишення вказаного позову без розгляду з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду колегія суддів визнає передчасним, оскільки обов`язковою умовою для застосування частини третьої статті 123 КАС України є залишення позовної заяви без руху за правилами частини першої цієї ж статті.

Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини (інші причини) поважності пропуску строку звернення до суду.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 11.02.2021 у справі № 140/2046/19, від 10.06.2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19, від 14.07.2022 у справі № 380/10649/21, від 09.06.2022 у справі № 160/15960/20, від 05.05.2022 у справі № 420/6134/21, від 28.03.2024 у справі № 460/6314/20 і Верховний Суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України.

Крім того, межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені частиною першою статті 308 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду визначені частиною третьою статті 317 КАС України, а саме:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

При цьому, пропуск строку звернення до суду не визначений серед переліку порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення незалежно від доводів та мотивів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга Військової частини не містила доводів та підстав оскарження рішення суду першої інстанції щодо незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно поновлення позивачеві строку звернення до адміністративного суду. Ба більше, жодних аргументів щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом не містив також наявний у матеріалах справи відзив відповідача на позовну заяву.

Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі апеляційного перегляду та помилково скасував рішення суду першої інстанції, використавши свої повноваження без законних на те підстав, визначених нормами КАС України.

Наявність такої підстави серед повноважень суду апеляційної інстанції за змістом норм статті 319 КАС України не надає права суду застосовувати ці повноваження з власної ініціативи. Повноваження суду апеляційної інстанції обмежені встановленими статтею 308 КАС України межами.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 12.01.2021 у справі № 1640/2719/18, від 27.05.2021 у справі № 140/3708/19, від 21.07.2021 у справі № 520/5875/19.

Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Верховний Суд додатково зазначає, що суд касаційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, проте дійшов висновку, що суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо встановлення факту пропуску строку та звернення до суду та наслідків такого пропуску.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа в частині позовних вимог, яка стосується наказу командира Військової частини (по особовому складу) від 17.10.2023 № 436-РС, - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,