Звільнення з військової служби: підстави, документи та порядок дій

Стаття 26 Закону № 2232-XII окремо регулює звільнення мобілізованих, контрактників, кадрових військових та інших категорій. Для військовослужбовців за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану насамперед перевіряють пункт 2 частини четвертої, для контрактників — пункт 3 частини п’ятої. Сімейні підстави для воєнного стану перелічені в пункті 3 частини дванадцятої.

Закінчення строку контракту не слід оцінювати лише за датою на першій сторінці: стаття 23 містить правила продовження служби та контрактів. Водночас підпункт «ж» пункту 3 частини п’ятої статті 26 передбачає звільнення після завершення контракту, укладеного під час воєнного стану, якщо військовий не бажає продовжувати службу. Тому твердження «під час війни за контрактом взагалі не звільняють» також неправильне.

Тривалість служби сама по собі не створює для кожного мобілізованого права звільнитися після певної кількості місяців. Правила мирного часу, винятки для іноземців або спеціальних контрактів не можна переносити на всіх. Для осіб, зазначених у частині сьомій статті 26, закон установлює окремі умови.

Для мобілізованих і контрактників названі вище норми статті 26 передбачають звільнення за постановою військово-лікарської комісії, далі — ВЛК, про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність із переоглядом через 6–12 місяців. Потреба в лікуванні чи реабілітації та придатність до служби в окремих підрозділах не є автоматично такими висновками.

Закон окремо передбачає звільнення за наявності інвалідності, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати службу. Не змішуйте цю підставу з постановою ВЛК: вони підтверджуються різними документами. У спеціальних випадках частини сьомої статті 26 закон пов’язує інвалідність із додатковими умовами.

Для перевірки медичної підстави отримайте постанову ВЛК та документи про інвалідність, якщо посилаєтеся на неї. Медичні виписки, результати обстежень і документи про поранення допомагають перевірити обґрунтованість висновку, але самі не підміняють рішення компетентного органу. Порядок військово-лікарської експертизи визначає наказ Міноборони № 402.

Якщо ви не згодні з постановою ВЛК, окремо оцініть порядок її перегляду. Спір про медичний висновок та бездіяльність командування після вже належного висновку — різні питання. У зверненні потрібно чітко вказати, яке саме рішення або дію ви оскаржуєте.

Пункт 3 частини дванадцятої статті 26 містить перелік для воєнного стану. Зокрема, він охоплює вагітність військовослужбовиці, визначені законом випадки догляду за дитиною, утримання трьох і більше неповнолітніх дітей, певні випадки самостійного виховання та утримання дитини, догляд за родичами й опіку. Окрема підстава — близький родич (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний брат чи сестра) загинув або пропав безвісти під час захисту України за умовами цього пункту. Але для цих ситуацій діють різні обмеження.

Для утримання трьох і більше дітей до 18 років закон виключає військовослужбовців з аліментною заборгованістю, яка перевищує суму платежів за три місяці. Для самостійного виховання потрібно підтвердити передбачену нормою обставину щодо другого з батьків, рішення суду або запис про батька за частиною першою статті 135 Сімейного кодексу. ��амого розлучення недостатньо, щоб зробити висновок про право на звільнення.

Якщо обоє з подружжя служать і мають неповнолітню дитину, для воєнного стану цей пункт прямо називає дружину. Формулювання «один із подружжя» міститься в іншому переліку для особливого періоду поза воєнним станом. Застосовувати його замість чинної воєнної норми не можна.

У питаннях догляду перевіряють і стан родича, і потребу в догляді, і додаткові вимоги закону. Наприклад, для догляду за батьком чи матір’ю з інвалідністю I або II групи пункт 3 установлює умову щодо відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення або їхньої власної потреби в постійному догляді за належним висновком. Проживання родича окремо саме по собі не замінює цієї умови.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 у справі № 520/14746/25 пояснив цю умову. Достатньо однієї з двох обставин: інших родичів немає або вони самі потребують догляду. «Відсутність» родича буває й фактичною, коли він реально не може доглядати, наприклад через полон, відбування покарання чи військову службу. Онука людини, яка потребує догляду, теж належить до родичів другого ступеня незалежно від спільного проживання, але сама її наявність не закриває права на звільнення: суд має перевірити, чи може вона реально доглядати. Справу повернуто на новий розгляд, тож остаточного висновку за цими обставинами ще немає.

Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає подання по команді рапорту та документів про підставу звільнення. У рапорті вказують підставу, ставлення до подальшої служби у військовому резерві та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), до якого потрібно направити особову справу.

Для паперового рапорту пункт 1 розділу III Порядку № 531 також визначає реквізити: посаду адресата, заголовок, суть питання, перелік додатків, посаду й звання заявника, ім’я та прізвище, дату й підпис. Доцільно точно зазначити частину, пункт і підпункт статті 26 та пояснити, який додаток підтверджує кожну умову.

Це орієнтир для підготовки, а не універсальний вичерпний перелік. Пункт 12.11 Інструкції, затвердженої наказом № 170, відсилає до додатка 19 щодо документів із кадровим поданням на звільнення. Частину кадрових матеріалів готує сама військова частина; не плутайте їх з доказами, які повинен надати заявник.

За пунктами 5 і 7 розділу III Порядку № 531 не можна відмовляти лише через ненадання документів, які є або повинні бути в розпорядженні командування. Верховний Суд у постанові від 27.08.2026 у справі № 560/510/25 визнав необґрунтованою відмову у звільненні лише через те, що потребу дружини в постійному догляді підтвердили довідкою лікарсько-консультативної комісії в довільній формі: затвердженої форми тоді не було, тому вирішальним був зміст документа. Суд окремо зазначив, що наказ МОЗ від 27.11.2025 № 1811 згодом урегулював оформлення таких документів, тож для нового рапорту перевірте чинну форму.

Збережіть копію всього поданого пакета та його перелік. Якщо бракує доказу, з’ясуйте, хто уповноважений його видати, замість заміни потрібного документа довідкою довільного змісту.

Рапорт подають безпосередньому командиру, а якщо він не може вирішити питання — наступному прямому командиру відповідно до пункту 2 розділу I Порядку № 531. Для паперових рапортів непогодження проміжним командиром не перешкоджає подальшому руху до посадової особи, яка має право ухвалити рішення. Відмова повинна бути вмотивованою.

Порядок № 531 дозволяє електронні рапорти через систему електронного документообігу, вебпортал «Армія+» та інші введені в експлуатацію системи. Для електронного маршруту діють правила розділу IV, зокрема щодо погодження й оформлення резолюцій. Повідомлення у звичайному месенджері не слід вважати рівнозначним належно поданому електронному рапорту.

Практично варто зберегти копію рапорту, відомості про його прийняття, реєстраційний номер та доступний статус в електронній системі. Для паперового рапорту строк починається з часу подання, а не з пізнішої реєстрації в діловодстві. Якщо використано поштовий зв’язок, пункт 8 розділу III визначає час подання за датою надходження до поштового відділення за місцем частини.

Пункт 9 розділу III Порядку № 531 установлює до 14 днів із дня подання для питань, які не належать до прямо названих термінових. Для питань дисципліни, виконання бойових наказів, збереження життя та здоров’я, сімейних відпусток та інших визначених цим пунктом випадків — невідкладно, не пізніше 48 годин. Ці строки стосуються розгляду всіма прямими командирами; електронні рапорти мають ті самі строки за пунктом 19 розділу IV.

Водночас між розглядом рапорту й завершенням служби можуть бути кадрове подання, наказ уповноваженої посадової особи, здавання посади та розрахунок. Не слід обіцяти, що чотирнадцятого дня кожного заявника вже виключать зі списків. Якщо рух припинився, з’ясовуйте, на якому саме етапі та хто має виконати наступну дію.

Сам рапорт, позитивна усна відповідь або наявність сімейної підстави не дозволяють самостійно припинити службу. Частина третя статті 24 Закону № 2232-XII пов’язує її закінчення з днем виключення зі списків особового складу. До цього військовослужбовець продовжує виконувати законні обов’язки.

За пунктом 242 Положення № 1153/2008 після наказу або надходження повідомлення про звільнення військовий здає посаду, проходить розрахунок і виключення зі списків. На день виключення він має бути повністю забезпечений належним грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Без згоди військового його не виключають до проведення всіх необхідних розрахунків.

Перед завершенням процедури перевірте підставу й дати в наказах, документи про вислугу та розрахунок. Зберігайте витяги з наказів і документи про періоди служби: вони можуть знадобитися для пенсійних та інших прав. Конкретні виплати й компенсації залежать від підстави звільнення, вислуги та фактичних обставин; одна фіксована сума для всіх не встановлює вашого результату. Докладніше — у статтях про виплати військовим і про недоплату після звільнення.

Пункт 242 передбачає прибуття для військового обліку у п’ятиденний строк із дня виключення зі списків до відповідного ТЦК, а для визначених ним розвідувальних категорій — до відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони. Перевірте, куди направляють особову справу та які дії потрібні з огляду на ваш обліковий статус. Звільнення у запас не тотожне виключенню з військового обліку.

Попросіть надати зміст рішення та його правове обґрунтування, збережіть підтвердження подання й усі резолюції. Якщо причина — нестача документів, пункт 4 розділу III Порядку № 531 вимагає вичерпного переліку підстав і документів для вирішення питання. Так можна перевірити, чи вимога стосується умови закону та чи потрібний документ уже є в частині.

Адвокат може зіставити факти зі статтею 26, перевірити пакет і компетенцію посадової особи, підготувати скаргу або адміністративний позов. Вимоги залежать від порушення: нерозгляд рапорту, відмова та невиконання вже ухваленого рішення потребують різного обґрунтування. Судовий спір не гарантує звільнення без підтвердженої законної підстави.

Не відкладайте перевірку строку судового звернення. Військова служба належить до публічної за пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а частина п’ята статті 122 встановлює для спорів про проходження та звільнення з публічної служби місячний строк. Початок його перебігу та можливість поновлення оцінюють за конкретними документами й обставинами.

Строки спорів про грошове забезпечення й інші виплати перевіряють окремо за предметом вимог: наведений місячний строк не слід автоматично переносити на всі розрахунки після звільнення. Для такого спору є шаблон позову про виплату коштів.