Звільнився з ЗСУ, а грошове забезпечення недоплатили: строки, як порахувати й куди звертатися
Після звільнення з ЗСУ строк стягнення належних сум зазвичай становить три місяці від письмового повідомлення про розрахунок. Виняток для виплат до 19 липня 2022 року, поновлення строку, відшкодування за затримку за ст. 117 КЗпП і судовий збір.
- 1Коротко
- 2Три місяці від письмового повідомлення про розрахунок
- 3Виняток: виплати за період до 19 липня 2022 року
- 4Дві справи, які програли через дату
- 5Що змінив Конституційний Суд
- 6Чи можна поновити пропущений строк
- 7Чи можна вимагати відшкодування за затримку розрахунку
- 8Покроково: що робити
- 9Чи треба платити судовий збір
- 10Джерела
Судова практика Верховного Суду
Судова практика Верховного Суду
Після звільнення з військової служби багато хто виявляє недоплату: індексацію не нарахували, надбавки порахували не з того окладу, додаткову винагороду виплатили не повністю. І часто відкладає позов «на потім» — а потім суд повертає позов, навіть не розглядаючи вимоги по суті, бо пропущено строк.
Строк тут справді короткий, і найважливіше в ньому — від якої дати він рахується. Розбираємося на свіжій практиці Верховного Суду.
| Питання | Відповідь |
|---|---|
| Скільки часу на позов про належні при звільненні суми за періоди з 19 липня 2022 року | 3 місяці (ч. 2 ст. 233 КЗпП) |
| Від якої дати | від дня отримання письмової інформації про нараховані й виплачені суми; це може бути день вручення грошового атестата, якщо він є таким повідомленням |
| Недоплата за період до 19 липня 2022 року | діє попередня редакція ст. 233 КЗпП — без обмеження строком |
| Ще служите | тримісячне обмеження частини першої ст. 233 КЗпП не застосовується після рішення КСУ № 1-р/2025 |
| Чи відкриває строк заново пізніший запит до частини | ні — так вирішив Верховний Суд 10 вересня 2026 року |
| Чи можна поновити пропущений строк | лише з поважних причин і лише якщо від дня отримання письмового повідомлення про розрахунок минуло не більше одного року (ст. 234 КЗпП) |
| Куди звертатися | до окружного адміністративного суду; відповідач — частина або інший орган, який зобов’язаний нарахувати й виплатити спірні кошти |
Строк звернення до суду у справах про виплату сум, що належать при звільненні, визначає частина друга статті 233 КЗпП: три місяці з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
До військових ця норма застосовується так само: у 2025 році судова палата Касаційного адміністративного суду сформувала єдиний підхід до ст. 233 КЗпП у справах про грошове забезпечення (справа № 460/21394/23), і Верховний Суд послідовно його дотримується.
Судова практика Верховного Суду
У наведених справах суди визнали таким повідомленням грошовий атестат, отриманий при звільненні. Але юридично важливі його зміст і підтверджена дата отримання, а не лише назва документа чи дата наказу. Якщо документа не вручили, початок строку потрібно встановлювати за доказами; це не підстава безстроково зволікати із запитом і позовом.
Правило про три місяці не можна механічно застосовувати до всіх недоплат незалежно від того, коли вони виникли. Судова палата Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23 розмежувала періоди:
- за період до 19 липня 2022 року застосовується попередня редакція статті 233 КЗпП, яка дозволяла звертатися до суду за належною заробітною платою (грошовим забезпеченням) без обмеження будь-яким строком;
- за період з 19 липня 2022 року — нова редакція, з тримісячним строком.
Тому, якщо вам не доплатили, наприклад, за 2021 рік, не поспішайте вважати, що все «згоріло». Саме тому в одній зі справ нижче суд повернув позов лише в частині вимог за період після 19 липня 2022 року.
10 вересня 2026 року Верховний Суд розглянув дві справи колишніх військових — і в обох підтвердив, що строк пропущено (наша новина про ці постанови):
- Справа № 420/29417/24. Звільнення й вручення атестата — 31 грудня 2023 року, позов — 18 вересня 2024-го. Позов повернули повністю. Позивач послався на те, що звернувся до частини по інформацію в серпні 2024 року й отримав відповідь на початку вересня, — суди розцінили зволікання як байдуже ставлення до своїх прав.
- Справа № 240/12934/25. Звільнення — 31 січня 2024 року, позов — 8 травня 2025-го. Вимоги за період з 19 липня 2022 року до звільнення повернули. Позивач рахував строк від 7 травня 2025 року — дати відповіді частини на адвокатський запит. Суди це відхилили: про суми він дізнався з грошового атестата в день звільнення.
Зверніть увагу
11 грудня 2025 року Конституційний Суд визнав неконституційною частину першу статті 233 КЗпП — у частині тримісячного строку для звернення до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат (рішення № 1-р/2025). Саме це визнане неконституційним обмеження втратило чинність із дня ухвалення рішення; частина перша продовжує визначати строк для інших трудових спорів.
Верховний Суд уже застосовує це рішення у справах військовослужбовців — зокрема й до правовідносин, що виникли до нього:
- якщо ви продовжуєте службу, тримісячне обмеження частини першої статті 233 КЗпП щодо вимог про належні виплати не застосовується;
- якщо ви вже звільнені, діє спеціальне правило частини другої — три місяці з дня отримання письмової інформації про суми, належні при звільненні. Її Конституційний Суд не скасовував;
- яку саме частину застосувати, суди визначають за тим, чи перебував позивач на службі на день звернення до суду (постанова ВС від 30 квітня 2026 року у справі № 420/20979/25).
Судова практика Верховного Суду
Карантин: звідки взялося «1 липня 2023 року»
На час карантину COVID-19 строки за статтею 233 КЗпП продовжувалися на строк його дії; карантин скасовано з 30 червня 2023 року. Тому для вимог, на які після 19 липня 2022 року поширювався тримісячний строк і перебіг якого продовжувався на час карантину, відлік розпочався 1 липня 2023 року. Це правило не скасовує окремого підходу до виплат за період до 19 липня 2022 року, описаного вище.
Можна — але вузько. Суд може поновити строк, пропущений з поважних причин, якщо з дня отримання письмового повідомлення про суми, нараховані й виплачені при звільненні, минуло не більше одного року (ст. 234 КЗпП). Після року поновлення за цією статтею неможливе.
Поважними суди визнають обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від вашої волі й реально заважали звернутися вчасно, — і їх треба підтвердити документами. Незнання про порушення через власну бездіяльність поважною причиною не є.
Окрім самої недоплати, може виникати окрема вимога за статтею 117 КЗпП — середній заробіток за затримку остаточного розрахунку. Верховний Суд застосовував статті 116–117 і у спорах звільнених військовослужбовців, зокрема в постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19. Право на таке відшкодування потрібно обґрунтувати обставинами конкретного розрахунку; воно не виникає автоматично через сам факт будь-якого спору про виплати.
За чинною редакцією статті 117, якщо належні при звільненні суми не виплачено з вини роботодавця у строки статті 116 і спору про їх розмір немає, відшкодування обчислюють до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. За наявності спору воно можливе, якщо спір вирішено на користь працівника; при частковому задоволенні розмір визначає суд у межах установленого періоду. Шість місяців — максимальний період відшкодування, а не обов’язкова виплата за повні шість місяців у кожній справі.
Для затримки, яка охоплює періоди до та після 19 липня 2022 року, редакції статті 117 потрібно розмежувати. У постанові від 6 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22 судова палата КАС ВС відокремила старе правило та критерії співмірності від нового шестимісячного обмеження. Не переносіть старий підхід до зменшення виплати лише через її співвідношення з боргом механічно на період, що регулюється чинною редакцією.
Це самостійна вимога: окремо перевірте момент остаточного розрахунку, початок і тривалість строку звернення до суду та судовий збір. Правила, описані вище для стягнення самого грошового забезпечення, не можна автоматично переносити на відшкодування за статтею 117.
Пільга залежить від виду вимоги, статусу позивача та зв’язку спору з відповідними правами, а не лише від того, що людина колись служила.
- Пункт 1 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» звільняє позивачів у справах про стягнення заробітної плати. Для військових виплат перевірте правову природу саме заявленої суми; цю пільгу не можна поширювати на будь-яку грошову вимогу.
- Пункт 12 передбачає звільнення для визначених законом військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків. Умови застосування після звільнення слід обґрунтувати окремо; сам факт колишньої служби не звільняє від збору за всіма позовами.
- Пункт 13 — для УБД у справах, пов’язаних із порушенням їхніх прав. Велика Палата ВС у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 пояснила, що потрібно враховувати предмет і підстави позову та відповідні права й гарантії ветерана. Посвідчення УБД саме по собі не є універсальною пільгою для будь-якого спору.
Відшкодування за статтею 117 КЗпП не є заробітною платою для пільги пункту 1: це підтвердила Велика Палата ВС у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19. Іншу підставу звільнення від збору за такою вимогою, якщо вона є, потрібно довести окремо. До позову додайте підтвердження й пояснення пільги або квитанцію за вимогами, на які вона не поширюється.
- Постанова Верховного Суду (КАС) від 10.09.2026, справа № 420/29417/24, провадження № К/990/14472/25 — текст на PravoPro, ЄДРСР
- Постанова Верховного Суду (КАС) від 10.09.2026, справа № 240/12934/25, провадження № К/990/36975/25 — текст на PravoPro, ЄДРСР
- Постанова судової палати КАС ВС від 21.03.2025, справа № 460/21394/23 (єдиний підхід до ст. 233 КЗпП) — ЄДРСР, офіційний огляд КАС ВС, розділ 3.1
- Постанова Верховного Суду (КАС) від 16.09.2026, справа № 440/6969/25 — текст на PravoPro, ЄДРСР; аналогічно — постанова від 10.09.2026, справа № 420/15227/25 — текст на PravoPro
- Постанова Верховного Суду від 30.04.2026, справа № 420/20979/25 — ЄДРСР, текст на PravoPro
- Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 — zakon.rada.gov.ua
- Кодекс законів про працю України, ст. 116, 117, 233, 234, п. 1 глави XIX — zakon.rada.gov.ua
- Закон України «Про судовий збір», ст. 5 — zakon.rada.gov.ua
- Постанова КАС ВС від 30.11.2020, справа № 480/3105/19: застосування ст. 116–117 до розрахунку з військовослужбовцем — офіційний текст ВС.
- Постанова судової палати КАС ВС від 06.12.2024, справа № 440/6856/22: редакції ст. 117 до та після 19.07.2022 — офіційний текст ВС.
- Постанова Великої Палати ВС від 08.02.2022, справа № 755/12623/19: відшкодування за ст. 117 і пільга щодо судового збору — офіційний текст ВС.
- Постанова Великої Палати ВС від 12.02.2020, справа № 545/1149/17: умови пільги УБД — ЄДРСР, офіційний матеріал ВС.
- Постанова КМУ від 27.06.2023 № 651: завершення карантину COVID-19 — Верховна Рада.
Поширені запитання
Скільки часу є на позов про недоплачене грошове забезпечення після звільнення?
Для належних при звільненні сум за періоди з 19 липня 2022 року — три місяці від отримання письмового повідомлення про нараховані й виплачені суми (ч. 2 ст. 233 КЗпП). У наведених справах таким повідомленням був грошовий атестат; дата наказу сама по собі не замінює вручення документа. Для грошового забезпечення за періоди до 19 липня 2022 року ВС застосовує попередню редакцію без обмеження строком.
Чи скасував Конституційний Суд тримісячний строк для військових?
Рішенням від 11.12.2025 № 1-р/2025 Конституційний Суд визнав неконституційною частину першу ст. 233 КЗпП щодо тримісячного строку для стягнення заробітної плати та інших виплат — тож для тих, хто продовжує службу, це обмеження не застосовується. Частину другу — три місяці у справах про суми, що належать при звільненні, — не скасовано, і Верховний Суд застосовує її до вже звільнених.
Чи відновлюється строк, якщо я пізніше отримав відповідь частини на запит?
Ні. У справі № 240/12934/25 Верховний Суд підтвердив: якщо про суми ви дізналися з грошового атестата в день звільнення, пізніша відповідь на запит строку заново не відкриває.
Чи можна поновити пропущений строк?
Так, якщо причини пропуску поважні й підтверджені документами, і лише якщо з дня отримання письмового повідомлення про суми, виплачені при звільненні, минуло не більше одного року (ст. 234 КЗпП).
Чи треба військовому платити судовий збір за такий позов?
Перевірте вид виплати та конкретну пільгу зі ст. 5 Закону «Про судовий збір». Звільнення для військовослужбовців і УБД залежить від умов норми та предмета спору; статус УБД не звільняє від збору за всіма позовами. Пільга для стягнення зарплати не поширюється на окреме відшкодування за ст. 117 КЗпП; іншу підставу, якщо вона є, потрібно довести.
Чи можна отримати виплату за затримку остаточного розрахунку?
Можлива окрема вимога за ст. 117 КЗпП за наявності її умов, зокрема вини у несвоєчасному розрахунку. Чинна редакція обмежує період відшкодування шістьма місяцями, але не гарантує виплату за повні шість місяців. Для старих періодів перевірте редакцію норми, а для цієї вимоги — окремо строк звернення та судовий збір.
Переведення до іншої військової частини — це звільнення для строку на позов?
Не обов’язково. У справі № 420/20979/25 ВС вимагав з’ясувати, чи продовжував позивач військову службу. Частина друга ст. 233 КЗпП стосується припинення службових відносин і належних при звільненні сум; виключення зі списків однієї частини через переведення не можна автоматично прирівнювати до звільнення зі служби.
Розрахуйте суму, штраф або компенсацію онлайн
Використайте актуальний калькулятор платформи згідно з нормами чинного законодавства України з можливістю генерації офіційної заяви чи позову.
Обговорення
Фахівці з каталогу публікуються одразу
Без телефонів і пошти в тексті — ваші контакти показуються у профілі. Не пишіть імен, адрес і номерів справ: це чужі персональні дані.
Коментарі — це думки авторів за загальних обставин, а не консультація у вашій справі: обставини вирішують. Щоб отримати відповідь по своїй ситуації, зверніться до фахівця.