Судова практика: Виїзд на обшук 24/7

«Обставини, які свідчать про недопустимість як доказу відеозапису інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим Відеозапис інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим в умовах його ізоляції без участі захисника, здійснений за його «добровільної згоди» та отриманий за сприяння органів державної влади України в обхід конституційних гарантій (ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК), є недопустимим доказом у розумінні ст. 87 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15111»

«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для відшкодування моральної шкоди на підставі статті 1176 ЦК України позивач повинен довести протиправність конкретних рішень або дій правоохоронців, встановлену в межах кримінального провадження, а також наявність причинного зв’язку між такими діями та завданими стражданнями. Оскільки в даній справі незаконність процесуальних дій не була встановлена, а вилучені транспортні засоби були повернуті власнику в стислі строки без жодних зауважень з його боку, підстави для стягнення компенсації відсутні . Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14542»

«Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної групи, негайно припинити фіксацію слідів злочину чи відпустити підозрювану особу лише через те, що керівник органу розслідування ще не встиг підписати письмову постанову про визначення складу групи слідчих. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15069 Відсутність порушення права на захист у разі затримання особи без участі захисника. Оцінка допустимості доказів, отриманих при проведенні особистого обшуку у присутності деяких осіб протилежної статі Затримання в порядку статей 207 або 208 КПК за визначенням є несподіваною для його учасників подією, тому відсутність захисника під час цієї події не може вважатися порушенням права на правову допомогу. Проведення особистого обшуку особи за присутності деяких осіб протилежної статі, якщо він не супроводжувався діями, які принижували гідність, не є настільки істотним порушенням, щоб визнати отримані докази недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15115»

«Допустимість отриманих дізнавачем доказів у разі належно оформленого письмого доручення керівника органу розслідування Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно наділяє дізнавача легітимним статусом і не може свідчити про недопустимість отриманих ним доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14710»

«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення факту сп’яніння, з огляду на обставини ДТП, було обов’язковим, проводилося на підставі постанови слідчого, у закладі охорони здоров’я медичним працівником, то права обвинуваченого в ході відібрання біологічних зразків не були порушені, підстави для визнання недопустимими протоколу та висновку експерта відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14722»

«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий відеозапис був створений, не є тими безумовними обставинами, які свідчать про недопустимість інформації, зафіксованої на цьому відеозаписі, як доказу в кримінальному провадженні. Відсутність у матеріалах кримінального провадження відомостей про те, на якому саме пристрої здійснювався відеозапис, з відображенням його характерних властивостей, не може слугувати підставою для визнання такого відеозапису недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14712 Судові дебати учасників судового провадження та право суду на цій стадії відновити з’ясування обставин та перевірку їх доказами. Заборона розгляду судом інших заяв та клопотань під час судових дебатів Під час судових дебатів учасники судового провадження виступають з промовами, а суд може відновити з’ясування обставин та перевірку їх доказами. Проведення будь-яких інших процесуальних дій, як-то, розгляд клопотань, заяв, в КПК не передбачено/ Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14728»

«Долучення до протоколу огляду місця події фототаблиці з фотографіями місця ДТП після проведення цієї слідчої дії і складання протоколу не тягне недопустимості отриманого доказу Той факт, що фототаблиця з фотографіями місця ДТП була долучена до протоколу після проведення огляду місця події та складення відповідного протоколу, не вказує на істотне порушення вимог КПК та недопустимість як доказу протоколу огляду місця події. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14609»

«Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14566 Автоматичний запис телефонних розмов, добровільно наданий правоохоронним органам, не є зняттям інформації з телекомунікаційних мереж Автоматичний запис телефонних розмов, здійснений програмою, яку особа встановила на свій мобільний телефон, і наданий правоохоронним органам, не містить ознак зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у розумінні НСРД та є допустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14601 Відсутність обов’язку окремого складання протоколу про особистий обшук затриманої особи. Необов’язковість фіксування процедури затримання технічними засобами Особистий обшук особи під час затримання є складовою частиною затримання особи в порядку ст. 208 КПК, не потребує складення окремого протоколу. Нормами ст. 208 КПК не передбачено обов’язкового фіксування процедури затримання технічними засобами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14604 Обставини, які вказують на законність проведення невідкладного обшуку автомобіля (ст. 233 КПК) Якщо обшук автомобіля був невідкладним, здійснювався після безпосереднього переслідування та затримання осіб за підозрою у вчиненні особливо тяжких злочинів, з метою збереження схоронності речових доказів або будь-яких речей та предметів, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а після його проведення слідчий негайно звернувся до слідчого судді з клопотанням про його легалізацію, така слідча дія є проведеною відповідно до вимог ст. 233 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14607»

«Неповернення органом досудового розслідування вилучених під час обшуку грошових коштів після скасування арешту на майно як підстава для відшкодування шкоди державою Неповернення органом досудового розслідування вилучених під час обшуку грошових коштів після скасування арешту на майно є підставою для відшкодування шкоди державою на загальних підставах відповідно до частини шостої статті 1176 ЦК України без необхідності попереднього судового рішення, яким встановлено протиправність дій відповідного органу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14378»

«Недопустимість різного визначення розміру шкоди при кваліфікації діяння та призначенні покарання Принцип юридичної визначеності вимагає від суду єдиного і передбачуваного тлумачення закону і правової оцінки встановлених обставин справи. Верховний Суд зауважує, що висновки судів щодо кваліфікації діяння та щодо розміру призначеного покарання мають ґрунтуватися на єдиному підході до тлумачення закону і правової оцінки фактів справи. Суд застосовує взаємовиключні підходи якщо погодившись із кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК («шахрайство…, що завдало значної шкоди потерпілому») і тим самим визнаючи кримінальне правопорушення закінченим, а суму шкоди - «значною», водночас при визначенні розміру штрафу враховує лише «справжні» гроші, фактично заперечивши свій попередній висновок про розмір завданої шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15231»

«Допустимість доказів, добровільно наданих особою, у розпорядженні якої вони перебувають Якщо особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14467»

«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від необґрунтованого втручання державних органів у сферу її приватності, на яке особа вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Службовий кабінет сам по собі не може вважатися житлом або іншим володінням, доступ до якого визначає виключно його володілець. Службове приміщення надається для виконання службових обов’язків і доступ до нього визначається іншим регулюванням, яке ґрунтується на міркуваннях, не пов’язаних із захистом приватності осіб, яким таке службове приміщення надане/ Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14497»

«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу, а не сам по собі факт перебування особи у певному статусі в злочинному середовищі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14356 Суб’єкти, які повинні засвідчувати додатки до протоколів слідчих дій. Допустимість протоколу огляду місця події у разі засвідчення фототаблиць, долучених до протоколу, лише спеціалістом Додатки до протоколів (фототаблиці, схеми) слідчих дій повинні бути засвідчені або слідчим, або прокурором, або спеціалістом, або іншими особами, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків, хоча це не виключає можливості засвідчення додатку кількома особами. Засвідчення фототаблиць, долучених до протоколу огляду місця події, лише спеціалістом, який їх виготовив, не свідчить про недопустимість такого доказу в розумінні ст. 89 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14470 Можливість вручення копії ухвали слідчого судді про проведення обшуку домоволодіння особі, присутній під час проведення цієї слідчої дії, за відсутності власника, користувача, володільця житла За відсутності власника, користувача, володільця житла копія ухвали слідчого судді про проведення обшуку домоволодіння може бути вручена іншій присутній під час проведення цієї слідчої дії особі. Таке вручення не свідчить про порушення порядку проведення обшуку і не є підставою для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14498»

«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження, та відомостей про попередження цієї особи про кримінальну відповідальність, не відповідає вимогам ст. 102 КПК і не може бути покладений в обґрунтування обставин, що доводять винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14469»

«Недостатність лише посилання суду на положення відомчих нормативних актів щодо проведення експертизи для визнання висновку експертизи недопустимим доказом у кримінальному провадженні Саме по собі посилання суду на положення відомчих нормативних актів без встановлення порушення вимог КПК та без з’ясування підстав для проведення експертизи не може бути достатньою підставою для визнання її недопустимим доказом у розумінні положень ст. 87 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14232»

«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави вважати, що автомобіль перебуватиме саме в гаражі, не може автоматично вважатися несанкціонованим проникненням до іншого володіння особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14234»

«Право начальника відділення органу Національної поліції призначати слідчого у кримінальному провадженні Начальник відділення органу Національної поліції визнається керівником органу досудового розслідування, який діє в межах своїх повноважень, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК може призначати слідчого у кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14229 Вилучена в ході оперативної закупки психотропна речовина як речовий доказ Вилучена в ході оперативної закупки психотропна речовина не є додатком до протоколу в розумінні ст. 105 КПК, а є речовим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14233 Необхідність наявності у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Можливість використання особистих коштів під час проведення НСРД У матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Використання особистих коштів під час проведення НСРД у виді контролю за вчиненням кримінального правопорушення автоматично не обумовлює недопустимості фактичних даних щодо видачі грошових коштів чи результатів такої НСРД. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14235 Можливість допиту залегендованої особи свідка в режимі відеоконференції. Умови врахування наданих показань як джерела доказів Допит залегендованої особи свідка, до якого у кримінальному провадженні застосовано заходи безпеки, може проводитися в режимі відеоконференції з іншого залу судового засідання. Ці показання можуть бути джерелом доказів у розумінні положень ст. 84 КПК, якщо допит проведено з додержанням правил, передбачених ст. 352 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14252»

«Недопустимість як доказів позапроцесуальних розмов з поліцією Держава не може обходити процесуальні гарантії, використовуючи позапроцесуальні розмови з поліцією як докази. Допит працівника правоохоронного органу про зміст таких бесід є недопустимим способом отримання доказів, оскільки це порушує право на захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14061»