Стаття 368 КК України: судова практика Верховного Суду

«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - «Дисциплінарний статут») передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут. При цьому Дисциплінарний статут, який є застосовним до спірних правовідносин, пов`язує відлік строку звернення до суду задля оскарження наказу про своє звільнення не із днем отримання примірника такого наказу, а із днем ознайомлення із ним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10074»

«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13946 Відсутність предметної підслідності в кримінальному провадженні щодо завідувача сектору документального забезпечення та архівної роботи районного відділу Головного управління Державної міграційної служби Відповідно до законодавства, що регулює правовий статус Державної міграційної служби України, основна діяльність завідувача сектору документального забезпечення та архівної роботи районного відділу Головного управління Державної міграційної служби не пов’язана з правоохоронними функціями, що свідчить про відсутність порушення предметної підслідності в цьому кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14074»

«Про обов`язок суду мотивувати у судовому рішенні підстави для відхилення доказів поважності неявки учасника справи у судове засідання Відкладення розгляду справи у суді апеляційної інстанції передбачено у таких випадках: якщо стосовно учасника справи немає відомостей про вручення йому судової повістки, а також у випадку наявності відповідного клопотання від учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Отже, якщо учасник надав докази поважності неявки, суд має мотивувати, чому ці причини відхилені. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13452 Про обов’язок суду здійснювати індивідуальну оцінку поважності причин неявки учасника справи у судове засідання Судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13453»

«Наслідки направлення кримінального провадження з місцевого суду до ВАКС супровідним листом за підписом голови суду без судового рішення Направлення кримінального провадження з місцевого суду до ВАКС супровідним листом за підписом голови суду без судового рішення за відсутності спору про підсудність не має наслідком визнання зібраних у справі доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13821 Можливість внесення короткого викладу обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Наслідки порушення строку внесенні відомостей до ЄРДР Неналежне ведення ЄРДР не може спростовувати або підтверджувати належність та допустимість всього обсягу доказів, зібраних у кримінальному провадженні, або спростовувати встановлені органом досудового розслідування обставини. Для того щоб розпочати досудове розслідування у внесених до ЄРДР відомостях, достатньо зазначити лише короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Такі дії є цілком виправданими з огляду на необхідність тримати у таємниці відомості щодо початку досудового розслідування з метою збереження важливих доказів у кримінальному провадженні та забезпечення виконання основних завдань кримінального судочинства. Внесення відомостей до ЄРДР пізніше визначеного ст. 214 КПК строку (24 години) не є таким порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягнуло б за собою визнання всіх зібраних доказів у кримінальному провадженні недопустимими Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13878 Відсутність порушення правил підслідності у разі доручення слідчим СБУ проведення досудового розслідування кримінального провадження на початковому етапі, яке підслідне НАБУ Оскільки з метою забезпечення ефективності й оперативності здійснення невідкладних слідчих та інших процесуальних дій проведення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні було доручено слідчим СБУ і здійснювалось (ними) лише на початкових стадіях його проведення, а надалі було передано за підслідністю до НАБУ, що узгоджується з вимогами ст. 214 КПК, то порушення підслідності відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13880 Судді, які здійснюють розгляд клопотань уповноважених працівників оперативних підрозділів чи слідчого / прокурора про проведення НСРД у межах оперативної справи або в межах кримінального провадження Розгляд клопотань уповноважених працівників оперативних підрозділів чи слідчого / прокурора про проведення НСРД у межах оперативної справи або в межах кримінального провадження може здійснюватися не лише головою апеляційного суду чи його заступниками, а й іншими слідчими суддями, призначеними в порядку, визначеному ст. 247 КПК та Законом «Про судоустрій і статус суддів». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13881»