«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Форми та способи вчинення шахрайства (ст.190 КК). Момент закінчення шахрайства В складі шахрайства заволодіння чужим майном або придбання права на майно є альтернативними формами виявлення його об`єктивної сторони, а обман чи зловживання довірою є самостійними (альтернативними) способами вчинення кримінального правопорушення. Шахрайство, вчинене шляхом обману чи зловживання довірою, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15070»
«Щодо сукупності обставин, які необхідно оцінити для висновку про наявність чи відсутність провокації Жодна з обставин сама по собі не може бути визначальною для висновку про наявність або відсутність провокації, адже лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності суди можуть зробити висновок про те, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання, і якщо НСРД розпочалися після отримання правоохоронними органами інформації, яка давала підстави вважати, що готується злочин, то факт того, що свідок не звертався із заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, а був залучений до проведення НСРД, не має вирішального значення для висновку про наявність чи відсутність провокації. Наявність у особи судимостей, а також його співпраця з органами розслідування в інших кримінальних провадженнях, самі по собі не свідчать про наявність провокації. НСРД, у тому числі, контроль за вчиненням злочину, можуть проводитися і штатними працівниками правоохоронного органу, тому багаторазова участь у таких операціях не може свідчити про наявність провокації Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10150»
«Умови притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) є усвідомлення суб’єктом кримінального правопорушення того факту, що предмет кримінального правопорушення є чужим для нього, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Для кваліфікації дій обвинуваченого як шахрайства необов’язково встановлювати, чи усвідомлював він, кому саме та з яких підстав належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника цього майна чи іншу особу, у фактичному володінні якої воно перебуває, крім випадків, коли йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК. Для кваліфікації за ст. 190 КК не вимагається, щоб збігалися особа, яка вводиться винним в оману, та потерпілий від цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7502»
«Застосування критеріїв відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів, вироблених ЄСПЛ Для висновку про наявність у діях органів досудового розслідування ознак провокації, що має наслідком визнання доказів недопустимими, суд повинен застосувати критерїі відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів, вироблені ЄСПЛ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/345»
«Про недоцільність ототожнення певних самостійних підстав звільнення зі служби служби в поліції з підставами притягнення до дисциплінарної відповідальності Такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження. Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9393»
«Щодо процесуального рішення, яке повинен постановити апеляційний суд після перегляду виправдувального вироку в тому випадку, коли обвинувачений помер Після встановлення під час апеляційного розгляду факту смерті обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок, суд апеляційної інстанції зобов’язаний виконати вимоги статей 370, 404, 419 КПК, забезпечити участь захисника, продовжити апеляційний розгляд, надати мотивовані відповіді на доводи апеляційних скарг та постановити ухвалу, передбачену одним із пунктів 1, 2, 5 або 6 ст. 407 КПК, з урахуванням вимог статей 284, 417 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9874 Наявність лише факту виявлення грошей в службовому кабінеті для доведення винуватості особи в одержанні неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням (ст. 368 КК) Сам по собі факт виявлення у службовому кабінеті обвинуваченого грошових коштів, залишених свідком, не може слугувати доказом отримання особою саме неправомірної вигоди за невчинення ним дій з використанням наданого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, оскільки підстави та умови її вимагання і надання мають підтверджуватися достатніми доказами для доведення винуватості особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14835»
«Кваліфікація за ст. 368 КК (умови настання відповідальності за одержання неправомірної вигоди) Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/801 Відсутність службових повноважень виключає кваліфікацію дій особи за ст. 368 КК У діях особи відсутній складу злочину, передбачений ч. 3 ст. 368 КК, якщо сторона обвинувачення не навела переконливих обґрунтувань, які саме службові повноваження використовувала ця особа. Якщо аналіз службових повноважень виправданого, згідно з наявними у справі доказами (витягом із розподілу функціональних повноважень між начальником міжрайонного управління водного господарства, головним інженером та заступником, копією Положення про міжрайонне управління водного господарства), свідчить про відсутність в нього повноважень у зв’язку із займаною посадою на виготовлення чи погодження дозвільних документів на будівництво ставка чи акумулюючого басейну, перевірку раціональності використання водних ресурсів на водному об’єкті, розташованому на території приватного дворогосподарства, виготовлення технічної документації робочого проєкту облаштування акумулюючого басейну чи вжиття заходів до їх вчинення іншими службовими особами завдяки своєму службовому становищу, то в діях особи відсутній відповідний склад кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14833»
«Щодо використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій для контролю за вчиненням злочину Імітація певних дій, намірів та інших обставин є складовою частиною контролю за вчиненням злочину, для чого ст. 273 КПК надає повноваження органам розслідування на використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Ця обставина не може сама по собі свідчити про провокацію вчинення кримінального правопорушення, якщо не доведені інші обставини, які свідчать про спонукання особи до вчинення злочину Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11138 Щодо дотримання права на справедливий судовий розгляд у разі окремого розгляду обвинувачення, вчиненого у співучасті Притягнення до кримінальної відповідальності за пособництво у вчиненні кримінального правопорушення за відсутності одночасного чи попереднього засудження виконавця цього кримінального правопорушення само собою не становить порушення права на справедливий судовий розгляд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12062 Можливість викладення процесуального рішення про визначення слідчих, що здійснюватимуть досудове розслідування, у формі доручення Якщо процесуальне рішення про визначення слідчих, що здійснюватимуть досудове розслідування, прийнято не у формі постанови, а у формі доручення, однак його зміст, структура й обсяг викладеної інформації відповідають вимогам КПК, то таке рішення слід визнавати належним процесуальним рішенням про визначення слідчих. За таких обставин відсутні підстави вважати, що досудове розслідування здійснено неуповноваженими особами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13879 Обставини за яких порушення правил підслідності не призводить до недопустимості доказів Якщо орган досудового розслідування (ДБР) звернувся до прокурора (заступника Генерального прокурора – керівник САП) з клопотанням про визначення підслідності за НАБУ, а прокурор повідомив про відсутність підстав для передачі провадження до НАБУ, і при цьому сторона захисту не довела, що здійснення досудового розслідування органом, який не мав належної підслідності, призвело до обмеження прав чи свобод підозрюваного або негативно вплинуло на достовірність і допустимість зібраних доказів, то сам по собі факт порушення правил підслідності, не є підставою для визнання доказів недопустимими чи скасування судового рішення. При вирішенні цього питання також важливе значення має те, що докази, які сторона обвинувачення надає суду, у тому числі й результати НСРД, отримані на початковому етапі досудового розслідування слідчим ДБР в межах своїх повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14842»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?