«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Вимагання неправомірної вигоди у разі, якщо особа, яка її надає, зацікавлена в незаконній, неправомірній поведінці службової особи Вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, яка її надає, зацікавлена в незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути відповідальності. Під інтересами особи, у якої вимагається неправомірна вигода, треба розуміти законні інтереси такої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7045 Про право на обмеження розкриття в кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК (незазначення даних щодо назви спеціальної техніки та порядку її застосування в ході проведення НСРД) У протоколі, що складений за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не зазначаються ідентифікуючі ознаки аудіо-, відеозаписувальних технічних засобів, їхні характеристики, носії інформації, умови і порядок їх використання, оскільки право на обмеження розкриття в кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати таємні методи розслідування злочинів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10025 Не преюдиційність судових рішень для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб У КПК не міститься норми, яка б вказувала на преюдиційне значення судових рішень для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб. Стаття 90 КПК вказує лише на преюдиційне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким установлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13996»
«Розмежування привласнення знахідки і крадіжки чужого майна Заволодіння річчю, залишеною або забутою її власником, особою, яка знала, кому належить ця річ, і усвідомлювала, що власник може за нею повернутися, слід оцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12872 Неістотність порушення КПК у разі закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК замість п. 1-2 ч. 2 цієї статті Закриття кримінального провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК (у зв’язку з декриміналізацією діяння) замість п. 1-2 ч. 2 цієї статті не свідчить про допущення істотного порушення вимог КПК та не погіршує становища обвинуваченої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12945 Усвідомлення особою, яка пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, статусу та можливостей службової особи, як обов’язкова умова кваліфікації за ч. 3 ст. 369 КК Для інкримінування ч. 3 ст. 369 КК за ознакою пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, треба встановити, що особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, усвідомлювала відповідний статус адресата неправомірної вигоди. Кримінальна відповідальність за порушення заборони отримання службовою особою, яка займає відповідальне становище, будь-якої неправомірної вигоди у зв’язку зі здійсненням своїх службових повноважень, настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що надає її саме такій особі й у зв’язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує неправомірну вигоду, розуміє значущість займаної нею посади, її статусність та можливості. Під час встановлення кримінальної відповідальності за пропозицію чи обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду враховується також вагомість цієї посади у розумінні особою, яка надає неправомірну вигоду, мета, яку вона переслідує, та її впевненість у тому, що цю мету буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає особа, яка отримує неправомірну вигоду. У кримінальному провадженні обвинувачена беззаперечно була обізнана зі статусом особи (слідчого), якій пропонує та/або надає неправомірну вигоду, якщо слідчий здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо неї. Якщо обвинувачена після її допиту підписує протокол, складений за його результатами слідчим, вона не може не усвідомлювати вагомість займаної слідчим посади і його можливості, отримані внаслідок перебування на вказаній посаді, для ймовірного сприяння у закритті кримінального провадження, яке розслідується конкретно цим слідчим, та її сподівання на досягнення відповідної мети завдяки можливостям указаної посади, яку обіймає слідчий. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14836 Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК у разі помилковості усвідомлення правомірності передачі блага Склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 369 КК відсутній у тому випадку, коли той, хто пропонує, обіцяє або надає майнове чи немайнове благо, помилково вважає, що його передача здійснюється: а) правомірно (наприклад, відбувається сплата штрафу або офіційно оплачуються певні послуги); б) благо призначається як оплата за реалізацію професійних прав та обов’язків, відмінних від використання влади або службового становища службової особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15067»
«Повідомлення захисників про завершення досудового розслідування після раніше здійсненого повідомлення підозрюваних не зупиняє строк досудового розслідування Перебіг строку досудового розслідування зупиняється з моменту належного повідомлення підозрюваних про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів. Подальше повідомлення захисників про завершення досудового розслідування не впливає на факт його зупинення, оскільки повторне зупинення строку досудового розслідування КПК не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12917»
«Щодо кримінальної відповідальності за ст. 368 КК у разі вчинення діянь, передбачених диспозицією цієї статті, незалежно від факту вчинення або невчинення певних дій одержувачем неправомірної вигоди в інтересах іншої особи (інших осіб) Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди, як і за вчинення інших альтернативних діянь, визначених у диспозиції ст. 368 КК, настає незалежно від факту вчинення або невчинення певних дій одержувачем неправомірної вигоди в інтересах іншої особи (інших осіб). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12874 Відсутність порушення правил підсудності якщо досудове розслідування здійснюється в межах компетенції одного органу досудового розслідування, однак іншим територіальним підрозділом Якщо досудове розслідування здійснюється в межах компетенції одного органу досудового розслідування, однак іншим територіальним підрозділом, то правил підслідності не порушено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12915 Відсутність необхідності отримання дозволу на проведення невідкладного обшуку службового кабінету Невідкладний обшук службового кабінету не потребує попереднього дозволу слідчого судді, оскільки такий кабінет не є житлом чи іншим володінням особи в розумінні КПК, якщо матеріали справи не містять будь-яких відомостей про можливість особи розумно розраховувати на використання свого кабінету для приватного життя та/або на збереження конфіденційності в межах службового кабінету, або вирішувати, коли і яким чином надавати до нього доступ. Отримання дозволу слідчого судді post factum є додатковою перевіркою законності проведеної слідчої дії на етапі досудового розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12918 Конкретизація обвинувачення в обвинувальному акті Той факт, що в повідомленні про підозру особі було інкриміновано дві кваліфікуючі ознаки складу кримінального правопорушення, однак у обвинувальному акті – одну, свідчить про те, що сторона обвинувачення конкретизувала формулу обвинувачення і вважала, що сукупність зібраних нею доказів у провадженні свідчить про вчинення саме того діяння, про яке йдеться у обвинувальному акті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12946 Відсутність обов’язку суду розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача і прокурора на стадії судового розгляду кримінального провадження У КПК не передбачено обов’язку суду розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача і прокурора на стадії судового розгляду кримінального провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12949»
«Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 369-2 КК. Тлумачення поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави», що містилось у примітці ст. 369-2 КК. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК, може бути будь-яка особа, яка на думку того, хто надає неправомірну вигоду, здатна реально вплинути на особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Дефініція поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави», що містилася у примітці ст. 369-2 КК з вказівкою на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність, має тлумачитися з урахуванням того, що особа, яка надає неправомірну вигоду особи повинна безсумнівно усвідомлювати належність її до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з огляду на її правовий статус і повноваження. Слідчий безсумнівно належить до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, зважаючи на його правовий статус. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3266»
«Щодо необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні У КПК не передбачено необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні, а також того, що визначений в окремому провадженні слідчий втрачає свої повноваження у разі об’єднання цього кримінального провадження з іншим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12876»
«Про умови реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду. Тобто, наявність кримінального провадження, порушеного стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України № 580-VIII «Про Національну поліцію України» ( у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5442»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?