«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Перегляд в апеляційному порядку виправдувального вироку у кримінальному провадженні щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок у кримінальному провадженні щодо діяння,…»
«Відсутність встановлення чинним законодавством щодо оформлення документів про надання правової допомоги в інтересах померлих осіб, які потребують реабілітації у кримінальному провадженні Чинним законодавством не встановлено жодних особливостей щодо оформлення документів про надання правової…»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального…»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно…»
«Розмежування складів злочинів, передбачених статтями 191 та 364 КК, залежно від розкрадання чужого майна чи набуття іншої вигоди У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи…»
«Відсутність вимог у КПК про обов’язкову участь захисника при врученні особі повідомлення про підозру Глава 22 КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Ознака, яка відмежовує заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від інших форм посягання на чужу власність Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) такий злочин проти власності, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, від…»
«Щодо відліку строку для звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП Право роботодавця на звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України виникає з моменту набрання законної сили постанови органу, уповноваженого накладати адміністративне стягнення. Місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення обчислюється з…»
«Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором…»
«Щодо обчислення установленого частиною третьою статті 233 КЗпП України річного строку для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої діями працівника При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти додержання власником або уповноваженим ним органом установленого частиною третьою статті 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування. День постановлення вироку чи ухвали суду за правилами КК України щодо заподіювача шкоди не вважається днем виявлення заподіяної ним шкоди за наявності доказів доведеного факту завдання шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8045»
«Відсутність підстав для закриття кримінального провадження щодо осіб обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК з посиланням на відмову прокурора від підтримання обвинувачення (п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК) Часткова відмова прокурора від обвинувачення відрізняється від зміни обвинувачення формами процесуальних рішень, якими є (відповідно) змінений обвинувальний акт та вмотивована постанова прокурора. На думку Верховного Суду, після одержання від прокурора обвинувального акта, яким змінено обвинувачення, залежно від постановлених у ньому питань суд для забезпечення прав потерпілого в разі, коли ставиться питання про застосування норми кримінального права, яка передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення, роз’яснює останньому його право підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі, викладеному в первинному обвинувальному акті, що надійшов до суду. Якщо потерпілий вирішив скористатися правом підтримувати обвинувачення в попередньому обсязі, то надалі під час судового провадження обвинувачення особи здійснюється: прокурором на підставі зміненого обвинувального акта, а потерпілим – у раніше пред’явленому обсязі. Таким чином, у продовженому судовому розгляді обвинувачений захищається від обох обвинувачень, а суд ухвалює рішення з урахуванням усіх з’ясованих обставин та перевірки їх доказами. Натомість у разі відмови прокурора від підтримання пред’явленого особі обвинувачення, якщо потерпілий висловив згоду на подальше підтримання обвинувачення в суді, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за відповідною процедурою. Верховний Суд установив, що в цьому кримінальному провадженні немає вмотивованої постанови прокурора про відмову від підтримання обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК, що свідчить про зміну обвинувачення, а не про відмову від обвинувачення. Тому місцевий суд повинен був провести судовий розгляд за зміненим обвинувальним актом, який підтримав прокурор, та за первинним обвинувальним актом в тій його частині, яку продовжувала підтримувати потерпіла сторона. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9833»
«Встановлення наявності мети як ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, у разі одержання неправомірної вигоди для третіх осіб Зловживання владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди може бути вчинено як в інтересах службової особи, так і в інтересах третіх осіб, що обумовлює встановлення наявності мети як ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення в разі одержання неправомірної вигоди для третіх осіб як за ч. 1, так і за ч. 2 ст. 364 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7869»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?