«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Перегляд в апеляційному порядку виправдувального вироку у кримінальному провадженні щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок у кримінальному провадженні щодо діяння,…»
«Відсутність встановлення чинним законодавством щодо оформлення документів про надання правової допомоги в інтересах померлих осіб, які потребують реабілітації у кримінальному провадженні Чинним законодавством не встановлено жодних особливостей щодо оформлення документів про надання правової…»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального…»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно…»
«Розмежування складів злочинів, передбачених статтями 191 та 364 КК, залежно від розкрадання чужого майна чи набуття іншої вигоди У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи…»
«Відсутність вимог у КПК про обов’язкову участь захисника при врученні особі повідомлення про підозру Глава 22 КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Ознака, яка відмежовує заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від інших форм посягання на чужу власність Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) такий злочин проти власності, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, від…»
«Щодо відліку строку для звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП Право роботодавця на звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України виникає з моменту набрання законної сили постанови органу, уповноваженого накладати адміністративне стягнення. Місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення обчислюється з…»
«Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором…»
«Вжиття заходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у разі надходження пропозиції надання їм неправомірної вигоди Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинні вживати невідкладних заходів, передбачених ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», у разі надходження від іншої особи пропозиції надати неправомірну вигоду. Такими невідкладними заходами є відмова від пропозиції, ідентифікація особи, яка зробила таку пропозицію (по можливості), залучення свідків (по можливості), письмове повідомлення про пропозицію безпосереднього керівника не пізніше одного робочого дня. Слідчий, якому надійшла пропозиція надати неправомірну вигоду, вважається таким, що виконав ці невідкладні заходи, якщо він упродовж одного робочого дня письмово повідомив про факт надходження пропозиції свого безпосереднього керівника, а наступні дії слідчого, зокрема процесуальні, свідчать про те, що він не прийняв пропозиції неправомірної вигоди та повідомив про присутність свідка під час розмови з обвинуваченим, який був допитаний як свідок у цьому кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7841 Відсутність обов’язку у слідчого, який отримав пропозицію неправомірної вигоди, вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР за своїм рапортом, адресованим на ім’я безпосереднього керівника Хоча слідчий як особа, уповноважена на виконання функцій держави, повинен упродовж одного робочого дня повідомити безпосереднього керівника про пропозицію отримати неправомірну вигоду, однак не зобов’язаний самостійно вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань за своїм рапортом, адресованим на ім’я безпосереднього керівника, а також реєструвати цей рапорт у журналі єдиного обліку. Строк внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК, не є процесуальним строком у розумінні ч. 1 ст. 113 цього Кодексу, а тому не підлягає поновленню та не спричиняє недійсності усіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7842»
«Щодо усунення розбіжностей між сумою збитків як наслідку злочину, передбаченого ст. 191 КК, зазначених представником потерпілого, і розміром збитків, встановлених у висновку експерта Усунення розбіжностей між сумою збитків як наслідку злочину, передбаченого ст. 191 КК, зазначених представником потерпілого, з одного боку, і розміром збитків, встановлених у висновку експерта, є прерогативою місцевого суду в частині оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, що суд першої інстанції виконав повною мірою та надав перевагу одним доказам над іншими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9823»
«Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426 КК. Співвідношення ст. 426 КК і ст. 172-16 КУпАП. Кваліфікація дій за ст. 190 КК. Бездіяльність військової влади (ст. 426 КК) з об’єктивної сторони полягає у вчиненні трьох альтернативних суспільно небезпечних діянь, які з огляду на правила граматичного тлумачення відрізняються моментом закінчення. Бездіяльність військової влади у формі умисного неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, є кримінальним правопорушенням із формальним складом, яке відрізняється від адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-16 КУпАП, у формі умисного невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим. Обов’язковою ознакою бездіяльності військової влади у формах ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, та іншого умисного невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати, є суспільно небезпечні наслідки у виді істотної шкоди, що відповідно до примітки 2 ст. 425 КК може виявлятися у заподіянні як майнової, так і не майнової шкоди. При цьому вчинення останніх двох форм бездіяльності військової влади в умовах особливого періоду, що не потягли за собою заподіяння істотної шкоди або не спричинили тяжких наслідків, не передбачені в ч. 3 ст. 426 КК як кримінальні правопорушення. У складі шахрайства (ст. 190 КК) заволодіння чужим майном або придбання права на майно є альтернативними формами суспільно небезпечного діяння, а обман чи зловживання довірою – самостійними альтернативними способами вчинення кримінального правопорушення. Шахрайство, вчинене шляхом обману чи зловживання довірою, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7818 Форми та способи вчинення шахрайства (ст.190 КК). Момент закінчення шахрайства В складі шахрайства заволодіння чужим майном або придбання права на майно є альтернативними формами виявлення його об`єктивної сторони, а обман чи зловживання довірою є самостійними (альтернативними) способами вчинення кримінального правопорушення. Шахрайство, вчинене шляхом обману чи зловживання довірою, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15070»
«Період, що не включається у строк досудового розслідування. Підтвердження факту завершення досудового розслідування та повідомлення цієї інформації стороні захисту У строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення (якщо відповідне повідомлення здійснюється засобами поштового зв’язку) або безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, до моменту закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Факт завершення досудового розслідування, а також факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6985»
«Відсутність складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, у разі оформлення на роботу особи без дотримання певних вимог трудового законодавства. Відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. Саме по собі оформлення на роботу особи без дотримання певних вимог трудового законодавства, є за визначених законом умов підставою для дисциплінарної відповідальності та само по собі не утворює складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК. Затвердження роботодавцем табелів обліку робочого часу стосовно працівника, який за домовленістю з ним виконував основну роботу вдома з дотриманням норм чинного законодавства, не містить складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК з огляду на відсутність заборони трудовим законодавством такого виду роботи, передбачену можливість для працівників, які працюють на дому, розподіляти робочий час на свій розсуд, здійснювати роботодавцем оплати праці за фактично виконану роботу без необхідності ведення ним табелю обліку робочого часу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7503»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?