«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Перегляд в апеляційному порядку виправдувального вироку у кримінальному провадженні щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок у кримінальному провадженні щодо діяння,…»
«Відсутність встановлення чинним законодавством щодо оформлення документів про надання правової допомоги в інтересах померлих осіб, які потребують реабілітації у кримінальному провадженні Чинним законодавством не встановлено жодних особливостей щодо оформлення документів про надання правової…»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального…»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно…»
«Розмежування складів злочинів, передбачених статтями 191 та 364 КК, залежно від розкрадання чужого майна чи набуття іншої вигоди У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи…»
«Відсутність вимог у КПК про обов’язкову участь захисника при врученні особі повідомлення про підозру Глава 22 КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Ознака, яка відмежовує заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від інших форм посягання на чужу власність Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) такий злочин проти власності, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, від…»
«Щодо відліку строку для звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП Право роботодавця на звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України виникає з моменту набрання законної сили постанови органу, уповноваженого накладати адміністративне стягнення. Місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення обчислюється з…»
«Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором…»
«Відсутність обов’язку у суду апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів у разі наявності клопотання про повторне дослідження доказів Сама наявність клопотання про повторне дослідження того чи іншого доказу не зобов’язує суд апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів, оцінених у суді першої інстанції. У разі, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засад безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, він не має потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6709»
«Законність постановлених судових рішень у разі незазначення у рішенні конкретного пункту ст. 96-2 КК, на підставі якого застосована спеціальна конфіскація, якщо її застосовано судом на законних підставах. Незазначення судом у рішенні конкретного пункту ст. 96-2 КК, на підставі якого застосована спеціальна конфіскація, не свідчить про незаконність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень у цілому, якщо спеціальна конфіскація застосована судом на законних підставах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6558»
«Акт приймання виконаних будівельних робіт, як офіційний документ (ст. 358 КК). Відсутність об’єктивної сторони складу злочину (ч. 1 ст. 191 КК). Виключено з мотивувальної частини рішень суду формулювання мети привласнення частини грошових коштів Акт приймання виконаних будівельних робіт є офіційним документом та предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК. Про відсутність у діях обвинуваченого об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК, свідчить той факт, що майно відділу освіти не було ввірено обвинуваченому та не перебувало у його віданні, тому належить виключити з мотивувальної частини судових рішень формулювання щодо мети привласнення частини грошових коштів, відведених на оплату поточного ремонту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9771»
«Кваліфікація дій головного бухгалтера товариства, щодо привласнення ним чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем пов’язаного з внесенням до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ч. 2 ст. 191 КК, ч. 1 ст. 366 КК) Головний бухгалтер товариства, яка привласнила чуже майно, зобов’язана була забезпечувати складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписувати її та подавати в установлені строки користувачам, здійснювати контроль за веденням касових операцій, раціональним і ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, тобто здійснювала організаційно-розпорядчі функції, а тому є службовою особою, суб’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК. Ураховуючи те, що привласнення засудженим чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем було пов’язане з внесенням до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, дії останнього правильно кваліфіковані апеляційним судом за ч. 2 ст. 191 КК як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 1 ст. 366 КК як вчинення службового підроблення, а саме внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9741»
«Обчислення строку досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося, у разі його виділення з кримінального провадження в окреме провадження Факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які отримали самостійну кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні, не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6209»
«Кваліфікація дій службової особи банку, який є юридичною особою приватного права, щодо привласнення грошових коштів банку та внесення неправдивих відомостей до офіційного документа Якщо службова особа банку, який є юридичною особою приватного права, привласнила грошові кошти, що належать цьому банку, зловживаючи своїм службовим становищем, то її дії слід кваліфікувати за частинами 2–5 ст. 191 КК. Статус банку як юридичної особи приватного права не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 191 КК та не може бути підставою для перекваліфікації його дій за ст. 364-1 цього Кодексу. Привласнення чужого майна шляхом зловживання повноваженнями є закінченим злочином з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам. Повернення обвинуваченим грошових коштів банку, якими він заволодів, на день його звільнення з роботи не може свідчити про відсутність у діях цієї особи ознак привласнення чужого майна і вказувати лише на ознаки зловживання своїми повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права. Внесення неправдивих відомостей до офіційного документа як спосіб привласнення коштів підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 366 КК. Невизначеність суми коштів, якою мав намір заволодіти засуджений, значення для кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 366 КК не має. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6177»
«Щодо необхідності визначення форми вини ліквідатором перед зверненням до суду для застосування інституту субсидіарної відповідальності Для застосування інституту субсидіарної відповідальності ліквідатору перед зверненням до суду необхідно провести детальний аналіз і встановити причинно- наслідковий зв'язок між діями директора та засновників банкрута і настанням негативних для кредиторів наслідків щодо непогашення їх вимог, тобто визначити форму вини Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6718»
«Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 209 КК. Вирішення судом питання про наявність у діях обвинувачених ознак кримінальних правопорушень, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Формальне дотримання вимог цивільного (господарського) законодавства під час укладення правочинів не виключає злочинного умислу або злочинності дій, а укладення господарських чи цивільних договорів може бути проявом об’єктивної сторони злочину, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК), або мати на меті надання тим чи іншим протиправним діям вигляду законності. Судове рішення має преюдиціальне значення для суду, який розглядає кримінальне провадження, лише у випадках, визначених статтею ст. 90 КПК. У ході вирішення питання про наявність у діях обвинувачених ознак кримінальних правопорушень, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК), суд повинен не обмежуватися посиланням на рішення судів інших юрисдикцій, а надати їм оцінку з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та всієї сукупності наданих сторонами доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7713»
«Касовий звіт про виплату соціальної субсидії, як офіційний документ (ст. 366 КК). Кваліфікація дій начальника відділення поштового зв’язку, який одночасно виконував обов’язки листоноші, щодо привласнення грошових коштів (ч. 2 ст. 191 КК) Касовий звіт, у якому відображається інформація про виплату соціальної субсидії, є офіційним документом та може бути предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК. Привласнення грошових коштів, призначених на виплату соціальної субсидії, начальником відділення поштового зв’язку, який одночасно виконував обов’язки листоноші, не виключає кваліфікації дій обвинуваченого як привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5301»
«Форма об’єктивної сторони та суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 191 КК (шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка привласнення та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/81»
«Умови безоплатного надання у власність житлово-будівельному кооперативу земельної ділянки Статтею 41 ЗК України передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за наявності таких умов: така особа створена як житлово-будівельний кооператив; його члени — громадяни потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку в даному населеному пункті. За змістом частини 1 статті 41 ЗК України місцевій раді надано право передати земельну ділянку безоплатно у власність саме житлово-будівельним кооперативам, які створені відповідно до статей133, 134, 137 ЖК УРСР, Примірного статуту ЖБК, а не будь-яким, в тому числі обслуговуючим,кооперативам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4324»
«Визначення у своїй ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді Визначення в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб’єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку. Визначення конкретного прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до законних повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10803»
«Дії суду під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia». Належне повідомлення обвинуваченого про наявність кримінального провадження стосовно нього. Під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia» суду належить перевіряти, чи вжив орган досудового розслідування всіх належних заходів для вручення підозрюваному повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обвинувачений вважається таким, що був належним чином повідомлений про наявність кримінального провадження стосовно нього та мав можливість отримувати інформацію щодо часу й місця судового розгляду кримінального провадження, якщо відповідні повістки було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Крім того, обвинувачений також мав можливість узяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якби мав таке бажання, однак для захисту інтересів обвинуваченого державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7666»
«Відсутність статусу підозрюваного у випадку неналежного проведення процедури повідомлення про підозру особі, щодо якої має здійснюватися особливий порядок кримінального провадження За відсутності належно проведеної процедури повідомлення про підозру особі, щодо якої має здійснюватися особливий порядок кримінального провадження, така особа статусу підозрюваної не набуває, а всі наступні етапи кримінального провадження стосовно неї вважаються такими, що відбулися з порушенням норм КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3071»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?