«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Перегляд в апеляційному порядку виправдувального вироку у кримінальному провадженні щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок у кримінальному провадженні щодо діяння,…»
«Відсутність встановлення чинним законодавством щодо оформлення документів про надання правової допомоги в інтересах померлих осіб, які потребують реабілітації у кримінальному провадженні Чинним законодавством не встановлено жодних особливостей щодо оформлення документів про надання правової…»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального…»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно…»
«Розмежування складів злочинів, передбачених статтями 191 та 364 КК, залежно від розкрадання чужого майна чи набуття іншої вигоди У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи…»
«Відсутність вимог у КПК про обов’язкову участь захисника при врученні особі повідомлення про підозру Глава 22 КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Ознака, яка відмежовує заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від інших форм посягання на чужу власність Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) такий злочин проти власності, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, від…»
«Щодо відліку строку для звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП Право роботодавця на звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України виникає з моменту набрання законної сили постанови органу, уповноваженого накладати адміністративне стягнення. Місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення обчислюється з…»
«Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором…»
«Щодо включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов’язанні до складу спадщини При застосуванні буквального тлумачення частини першої статті 1230 ЦК України можливий висновок, що спадкоємці набуватимуть лише право на відшкодування збитків завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. Однак це не в повній мірі відповідало би нормам статей 608, 1218, 1219 ЦК України, та суперечило б принципу справедливості, інакше в нерівному становищі опинялися спадкоємці кредитора-учасника договірного зобов`язання та спадкоємці кредитора-учасника недоговірного зобов`язання. Тому основним критерієм, при включенні таких прав до складу спадщини, повинно бути встановлено чи є право нерозривно пов`язаним із особою кредитора. Додатковим аргументом включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов`язанні до складу спадщини вказує зміст частини першої статті 1231 ЦК України, у якій передбачено перехід у спадщину обов`язку відшкодувати майнову шкоду у недоговірному зобов`язанні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5676»
«Порядок повернення сплачених коштів на виконання рішення АМК Відповідно до частини дев`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету, а не на рахунок територіального відділення АМК. Законодавством про захист економічної конкуренції не передбачено стягнення з територіального відділення АМК помилково або надмірно сплачених коштів, а тому Позивач у разі задоволення його позовної заяви, мав би право повернути сплачені кошти у порядку, визначеному чинним законодавством. Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 за № 1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який визначає процедуру їх повернення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3427»
«Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК) (нарахування та отримання службовою особою надбавок за підвищену інтенсивність праці) Нарахування та отримання службовою особою надбавок за підвищену інтенсивність праці з порушенням процедури погодження органом вищого рівня є підставою для кваліфікації її дій як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК) та не може оцінюватися виключно як порушення фінансової дисципліни. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/740»
«Допустимість доказів при долученні матеріалів кримінальної справи, розслідування якої здійснювалось відповідно до КПК 1960 року, при об’єднанні з кримінальним провадженням, розслідування якого здійснюється у порядку, передбаченому КПК 2012 року Долучення матеріалів кримінальної справи, розслідування якої здійснювалось відповідно до КПК 1960 року за заявою потерпілого, при об’єднанні з кримінальним провадженням, розслідування якого здійснюється у порядку, передбаченому КПК 2012 року, не призводить до автоматичного визнання доказів недопустимими, якщо вони зібрані у порядку, що діяв до набрання чинності КПК 2012 року, та з урахуванням того, що відомості до ЄРДР за заявою потерпілого були внесені за тим же фактом, за яким вже здійснювалося досудове розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4161»
«Особа, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК Особа, яка здійснювала обов’язки, що свідчать у сукупності про виконання нею організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5113 Щодо необов’язковості проведення експертизи для визначення розміру збитків у кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 191 КК У кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 191 КК проведення експертизи для визначення розміру збитків є необов’язковим, якщо з матеріалів кримінального провадженні розмір заподіяних матеріальних збитків є очевидним і доведений як письмовими доказами, так і показаннями свідка. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9739»
«Відсутність у резолютивній частині вироку вказівки про звільнення особи від відбування лише основного покарання Відсутність у резолютивній частині вироку вказівки про звільнення особи від відбування лише основного покарання не є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання на підставі ст. 75 КК, не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5581»
«Форма об’єктивної сторони та суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 191 КК (шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка привласнення та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/81»
«Відсутність суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК. Отримання заробітної плати замість відсутньої особи У частині 2 ст. 191 КК встановлена відповідальність тільки за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, при наявності в діянні особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети. Обов`язковими суб`єктивними ознаками заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий. Якщо службова особа отримувала кошти, які нараховувались як заробітна плата особі, яка фактично не працювала, та перерозподіляла ці кошти між працівниками, які фактично виконували обсяг роботи відсутньої особи, це виключає кваліфікацію дій службової особи за ч.2 ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/738 Задоволення цивільного позову судом залежно від доведеності підстав і розміру позову. Залишення цивільного позову без розгляду у разі виправдання обвинуваченого Відповідно до положень ст. 129 КПК, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч. 1 ст. 326 КПК, суд залишає позов без розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7275»
«Незастосування ст. 75 КК, якщо одне з кримінальних правопорушень, за вчинення якого засуджено особу, є корупційним Якщо одне з кримінальних правопорушень, за вчинення якого засуджено особу, є корупційним, звільнення від відбування покарання, остаточно призначеного за вироком суду, не застосовується (ст. 75 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/642»
«Відсутність суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК. Отримання заробітної плати замість відсутньої особи У частині 2 ст. 191 КК встановлена відповідальність тільки за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, при наявності в діянні особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети. Обов`язковими суб`єктивними ознаками заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий. Якщо службова особа отримувала кошти, які нараховувались як заробітна плата особі, яка фактично не працювала, та перерозподіляла ці кошти між працівниками, які фактично виконували обсяг роботи відсутньої особи, це виключає кваліфікацію дій службової особи за ч.2 ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/738»
«Прокурор, уповноважений повідомити про підозру депутату місцевої ради Повідомити про підозру депутату місцевої ради може прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, якщо повідомлення про підозру складено та підписано керівником регіональної прокуратури, який доручив цьому прокурору вручити його безпосередньо депутату. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3070»
«Щодо обов'язків ліквідатора виявити наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи – боржника Виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи – боржника покладено на ліквідатора банкрута, що пов’язано з виконанням ним своїх повноважень. Саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть змогу йому виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5689»
«Розмежувальні ознаки суміжних складів злочинів, передбачених ст. 190 «Шахрайство» та ст. 192 «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» КК Розмежувальною ознакою між суміжними складами злочинів, передбаченими ст. 190 «Шахрайство» та ст. 192 «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» КК, є суспільно небезпечні діяння «заволодіння» (ст. 190 КК) та «заподіяння майнової шкоди» (ст. 192 КК). У першому випадку майно або право на майно переміщується зі сфери володіння власника у сферу володіння винуватої особи чи третіх осіб, а в другому – має місце неотримання потерпілим майна або права на майно, яке він мав би отримати у свою власність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/733»
«Підстави для представництва інтересів держави в суді прокурором у випадку бездіяльності компетентного органу Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок та висновки Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/436 Процесуальні наслідки недотримання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5056»
«Недопустимість висновку експерта (відсутність належної експертної спеціальності або визнання свідоцтва недійсним на момент проведення експертизи) Втрата чинності свідоцтва на право проведення експертом експертних досліджень і непродовження його дії, зумовлює недопустимість висновку експертизи як доказу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/917»
«Відсутність звітів про використання коштів не доводить завдання збитків товариству Сама по собі відсутність звітів про використання коштів, знятих директором з корпоративної картки, свідчить лише про порушення Положення про ведення касових операцій, але не є належним доказом того, що отримані кошти не були використані в господарській діяльності товариства та що товариству завдано збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13568»
«Неприпустимість спростування даних, що містяться в повідомленні про підозру, в порядку цивільного судочинства Спростування даних, які містяться в повідомленні про підозру, як недостовірної інформації у порядку цивільного судочинства є неприпустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/175»
«Передумови застосування позовної давності у справі про банкрутство Позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3793»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення корупційного кримінального правопорушення Особа не може бути звільнена від покарання з випробуванням (ст. 75 КК) у разі вчинення нею корупційного кримінального правопорушення (примітка ст. 45 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3085»
«Обов’язкова ознака кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК. Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 191 КК. Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК, є спеціальна мета легалізації майна – надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предметами, визначеними ст. 209 КК. Невстановлення цієї ознаки свідчить про відсутність події злочину, передбаченого ст. 209 КК. Якщо обсяг повноважень засновника приватного підприємства відповідно до його статуту свідчить про здійснення засновником організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, притаманних службовій особі, така особа є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7714»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?