«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Перегляд в апеляційному порядку виправдувального вироку у кримінальному провадженні щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок у кримінальному провадженні щодо діяння,…»
«Відсутність встановлення чинним законодавством щодо оформлення документів про надання правової допомоги в інтересах померлих осіб, які потребують реабілітації у кримінальному провадженні Чинним законодавством не встановлено жодних особливостей щодо оформлення документів про надання правової…»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального…»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно…»
«Розмежування складів злочинів, передбачених статтями 191 та 364 КК, залежно від розкрадання чужого майна чи набуття іншої вигоди У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи…»
«Відсутність вимог у КПК про обов’язкову участь захисника при врученні особі повідомлення про підозру Глава 22 КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Ознака, яка відмежовує заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) від інших форм посягання на чужу власність Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) такий злочин проти власності, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, від…»
«Щодо відліку строку для звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП Право роботодавця на звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України виникає з моменту набрання законної сили постанови органу, уповноваженого накладати адміністративне стягнення. Місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення обчислюється з…»
«Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором…»
«Заміна апеляційним судом засудженому покарання, від якого його було звільнено з випробуванням, на покарання, яке слід відбувати реально, здійснюється у формі вироку З огляду на положення статей 420, 421 КПК рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від відбування якого її було звільнено з випробуванням, ухвалюється судом апеляційної інстанції у формі вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1181»
«Допустимість доказів у випадку невідкриття потерпілим доказів стороні захисту Оскільки обов’язок відкриття матеріалів за ст. 290 КПК може покладатися на потерпілого лише у випадках, передбачених КПК, за відсутності таких обставин невідкриття потерпілим доказів стороні захисту не зумовлює їх недопустимості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4177 Особа, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК Особа, яка здійснювала обов’язки, що свідчать у сукупності про виконання нею організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5113»
«Умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Для правильного застосування ст. 79 КК суд має встановити не лише факт наявності на утриманні жінки дитини віком до семи років, але й дати належну оцінку тяжкості та обсягу вчинених суспільно небезпечних діянь, всім даним про особу обвинуваченої, з’ясувати, чи сприяє її спосіб життя забезпеченню інтересів дитини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5586»
«Відсутність суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК. Отримання заробітної плати замість відсутньої особи У частині 2 ст. 191 КК встановлена відповідальність тільки за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, при наявності в діянні особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети. Обов`язковими суб`єктивними ознаками заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий. Якщо службова особа отримувала кошти, які нараховувались як заробітна плата особі, яка фактично не працювала, та перерозподіляла ці кошти між працівниками, які фактично виконували обсяг роботи відсутньої особи, це виключає кваліфікацію дій службової особи за ч.2 ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/738»
«Особа, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК Особа, яка здійснювала обов’язки, що свідчать у сукупності про виконання нею організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5113»
«Підтвердження нереальності господарських операцій при наявності протиправної поведінки контрагента Одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків – покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо суд не встановив фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3303»
«Право прокурора пред`явити цивільний позов в інтересах держави Право прокурора пред`явити цивільний позов в інтересах держави виникає за наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», тобто якщо захист цих інтересів не здійснює або здійснює неналежним чином орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4005»
«Щодо початку перебігу встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду З урахуванням змісту частини третьої статті 233 КЗпП України день ухвалення судового рішення у кримінальній справі відносно особи не вважається днем виявлення заподіяної нею шкоди за наявності акта або висновку, складених у результаті інвентаризації матеріальних цінностей, під час ревізії або перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/320»
«Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів при оцінці доказів, яких не було досліджено під час апеляційного перегляду вироку Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4158»
«Юрисдикція спору про звільнення з-під арешту майна особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення справи за тим же КПК України суд скасував, не вирішивши питання про зняття арешту Якщо арешт накладений на майно особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення кримінальної справи за тим же процесуальним законом суд скасував, не вирішивши питання про зняття зазначеного арешту, спір про звільнення цього майна з-під арешту слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5367»
«Обчислення строку подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді з дня оголошення резолютивної частини цієї ухвали Строк подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, якщо останній постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину в один день, а повний текст ухвали оголосив в інший день, обчислюється з дня оголошення резолютивної частини цієї ухвали. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/557»
«Спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій неможливе в порядку цивільного судочинства У порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід та здобуті результати, оскільки такій інформації оцінка надається у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Крім того, у порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, для яких законом установлено інший порядок оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/211»
«Юрисдикція спору про оскарження бездіяльності керівника відділу поліції щодо ненадання відповіді на питання заяви (назвати докази, повідомити, на підставі чого працівники поліції дійшли висновку про відсутність ознак кримінального правопорушення) Спір про визнання неправомірною бездіяльності керівника райвідділу поліції як суб’єкта владних повноважень при здійсненні ним управлінських функцій, а саме щодо ненадання відповіді на окремі питання заяви (назвати докази і повідомити обставини, на підставі яких працівники поліції дійшли висновку про відсутність ознак кримінального правопорушення; зазначити норми законів, якими працівники поліції керувалися під час проведення перевірки; назвати осіб, які ініціювали й виконали перевірку за його заявою; залучити позивача до цієї перевірки), та зобов’язання надати таку відповідь підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5365»
«Форма об’єктивної сторони та суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 191 КК (шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка привласнення та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/81»
«Особа, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК Особа, яка здійснювала обов’язки, що свідчать у сукупності про виконання нею організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5113»
«Форма об’єктивної сторони та суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 191 КК (шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка привласнення та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/81»
«Оскарження бездіяльності начальника поліції щодо ненадання відповіді на звернення стосовно мотивів невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також заборони відділу поліції проводити будь-які дії, пов’язані зі зверненням особи Вимоги про визнання протиправною бездіяльності начальника відділення поліції щодо ненадання відповіді на звернення стосовно мотивів невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також заборони відділу поліції проводити будь-які дії, пов’язані зі зверненням особи, у тому числі робити перевірки, збирати докази чи опитувати осіб до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку жодного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5366»
«Огляд персональної шафи, обладнаної замком, для зберігання одягу, переданої адміністрацією підприємства в користування робітника (інше володіння особи) Недотримання приписів статей 233, 237 КПК при огляді персональної шафи для одягу, обладнаної особистим замком, яка передана роботодавцем у користування працівника, зумовлює недопустимість доказів, отриманих під час огляду, оскільки така шафа відповідає критеріям іншого володіння особи, яке не пов’язується законом з наявністю у цієї особи права власності на таке володіння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/277»
«Недотримання судом вимог ст. 337 КПК та неприйняття рішення за двома епізодами за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 209 КК). Безпідставне застосування конфіскації майна. Та обставина, що суд усупереч вимогам ст. 337 КПК не прийняв рішення за двома епізодами щодо обвинувачення підсудного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК, у зв’язку з чим його не було ані засуджено, ані виправдано, вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Рішення суду про конфіскацію майна, одержаного обвинуваченим внаслідок кримінального правопорушення, у вчиненні якого його не було визнано винуватим, підлягає виключенню з вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7768»
«Непризначення обов’язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна за ч. 4 ст. 190 КК є неправильним застосуванням кримінального закону Непризначення судом додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією норми, закріпленої у ч. 4 ст. 190 КК, є неправильним застосуванням кримінального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/59»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?