«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 368 КК (умови настання відповідальності за одержання неправомірної вигоди) Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/801 Відсутність службових повноважень виключає кваліфікацію дій особи за ст. 368 КК У діях особи відсутній складу злочину, передбачений ч. 3 ст. 368 КК, якщо сторона обвинувачення не навела переконливих обґрунтувань, які саме службові повноваження використовувала ця особа. Якщо аналіз службових повноважень виправданого, згідно з наявними у справі доказами (витягом із розподілу функціональних повноважень між начальником міжрайонного управління водного господарства, головним інженером та заступником, копією Положення про міжрайонне управління водного господарства), свідчить про відсутність в нього повноважень у зв’язку із займаною посадою на виготовлення чи погодження дозвільних документів на будівництво ставка чи акумулюючого басейну, перевірку раціональності використання водних ресурсів на водному об’єкті, розташованому на території приватного дворогосподарства, виготовлення технічної документації робочого проєкту облаштування акумулюючого басейну чи вжиття заходів до їх вчинення іншими службовими особами завдяки своєму службовому становищу, то в діях особи відсутній відповідний склад кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14833»
«Кваліфікація дій особи у разі застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин з метою заволодіння його майном, якщо такі дії призвели до смерті потерпілого Застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин (обманне або непомітне введення в організм потерпілого таких речовин) з метою заволодіння його майном, якщо такі дії призвели до смерті потерпілого і винна особа усвідомлювала можливість настання смертельних наслідків, підлягає кваліфікації за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство з корисливих мотивів та статтею, якою передбачено відповідальність за посягання на чуже майно із використанням способу, небезпечного для життя і здоров’я, – ч. 4 ст. 187 КК. Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, то кваліфікація за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається. Таке діяння може бути кваліфіковане за певною частиною ст. 115 КК та відповідними статтями, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14036»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Умови правомірності необхідної оборони. Обставини, що свідчать про наявність умислу на спричинення смерті потерпілому Умовою правомірності необхідної оборони є вчинення особою такого діяння, характер та об’єктивні прояви якого вказують на досягнення ним того ступеня суспільної небезпеки, який притаманний злочину (кримінальному правопорушенню). За відсутності суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого та даних про використання ним під час сварки предметів або зброї, застосування яких могло створити реальну загрозу для життя або здоров’я обвинуваченого, цілеспрямоване використання нею ножа і завдання ним удару у життєво важливий орган, свідчить про наявність умислу на спричинення смерті потерпілому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7449»
«Доведення надання допомоги окупаційній адміністрації з метою забезпечення перевезень військової техніки та особового складу ворожих збройних сил (ст. 111-2 КК) У разі інкримінування особі надання допомоги окупаційній адміністрації з метою забезпечення перевезень військової техніки та особового складу ворожих збройних сил (ст. 111-2 КК) суд має чітко зазначити, якими саме доказами підтверджується наявність такої мети. Ці питання стосуються правильного встановлення фактичних обставин кримінального провадження та доведеності обсягу висунутого обвинувачення і потребують дослідження й аналізу доказів у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14033»
«Оцінка апеляційним судом показань свідка, наданих ним у суді першої інстанції, якщо неможливо забезпечити явку такого свідка під час апеляційного провадження Показання, які свідок надавав під час кримінального провадження в суді першої інстанції, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити його явку під час апеляційного провадження. Якщо попри всі необхідні заходи забезпечити участь свідка виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання цього свідка, які він давав під час допиту в суді першої інстанції, і сам факт відсутності такого свідка під час апеляційної процедури не дає права суду використовувати позасудові свідчення такої особи. Суд повинен дати оцінку показанням свідка, які він давав під час допиту в суді першої інстанції, з погляду допустимості, належності та достовірності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13997»
«Щодо роз'яснення особі її права на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду під час підготовчого провадження Роз’яснення особі її права на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду є додатковою гарантією неупередженого, справедливого судового розгляду та невіддільною складовою права на захист. Недотримання зазначених вимог закону є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10581 Істотне порушення вимог КПК у разі нероз’яснення судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання обвинуваченому права на колегіальний розгляд справи Нероз’яснення судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, права заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, є істотним порушенням вимог КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14007»
«Щодо переривання перебігу строку давності відповідно до ч. 3 ст. 49 КК Перебіг строку давності переривається відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, якщо на момент розгляду судом питання про застосування до особи ст. 49 КК ухвалено вирок суду, що набрав законної сили, яким цю особу засуджено за вчинення нового злочину за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12685»
«Необов’язковість участі понятих під час відбирання біологічних зразків у особи Кримінальний процесуальний закон не містить вимоги щодо обов’язкової участі понятих під час відбирання біологічних зразків у особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14002»
«Службове зловживання при прийнятті рішень чи вчиненні певних дій в інтересах певної особи (ст. 364 КК) При службовому зловживанні прийняття рішення чи вчинення дій в інтересах певної особи, яке стає причиною користування такою особою певною пільгою, несплатою певних платежів або ж сплатою їх у меншому розмірі, завжди потрібно розглядати в контексті усвідомленості саме службовою особою факту вчинення зловживання з метою отримання неправомірної вигоди фізичною або юридичною особою. Службова особа повинна розуміти, що невчинення нею певних дій або ж, навпаки, їх вчинення призведе до отримання неправомірної вигоди нею самою або третьою особою чи задоволення інтересів третіх осіб. Якщо надані стороною обвинувачення докази, крім підтвердження того, що виправдана на час інкримінованих їй злочинних діянь була службовою особою і є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, не містять підтвердження вчинення нею службового зловживання з прямим умислом та усвідомлення факту одержання нею самою або третьою особою неправомірної вигоди, висновки судово-економічних експертиз визнані недопустимими доказами, а факт та розмір реальної майнової шкоди не підтверджено доказами, тоді в діях особи відсутній склад цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14831»
«Відсутність у суду обов’язку залучення захисника за відсутності відповідного клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні, де участь захисника не обов’язкова Повідомлення від обвинуваченого про розірвання договору про надання правової допомоги із захисником у кримінальному провадженні, де його участь не є обов’язковою, не є безумовною підставою для постановлення судового рішення про доручення відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити обвинуваченому адвоката для здійснення захисту за призначенням за відсутності клопотання обвинуваченого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13995»
«Про законність проникнення до житла для проведення огляду місця події за наявності згоди особи, яка проживає у житлі на підставі договору оренди Якщо особа проживає у житлі на підставі договору оренди, то її згода на проведення огляду місця події виключає необхідність у зверненні до слідчого судді за відповідним дозволом. (ч. 1 ст. 233 КПК). Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах. Положення вказаної статті не мають на меті вирішення питань власності, вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9429»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?