«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Щодо кваліфікації дій за ст. 296 КК у разі застосування насильства з особистих мотивів у громадському місці Застосування насильства, зумовлене неприязними відносинами з потерпілим та прагненням заподіяти конкретній особі шкоди з особистих спонукань, вчинене у громадському місці (у дворі житлового будинку) у присутності сторонніх осіб, за відсутності мотиву явної неповаги до суспільства, не дає підстав для кваліфікації дій як хуліганства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11664»
«Щодо наслідків відсутності захисника під час обшуку та не роз'яснення права на правову допомогу особі, у якої проводиться обшук За вимогами ч. 1 ст. 236 КПК прокурор зобов`язаний допустити на місце його проведення захисника чи адвоката. У той же час зазначені положення не містять обов`язку прокурора або слідчого роз`яснювати особі, у якої проводиться обшук, її права на правову допомогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10852»
«Розгляд судом всіх аргументів апеляційної скарги. Дослідження доказів апеляційним судом. У рішенні апеляційного суду повинна надаватися вичерпна відповідь на всі аргументи, що містяться в апеляційній скарзі, а дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2833»
«Вимоги до змісту ухвали суду апеляційної інстанції Суд апеляційної інстанції зобов’язаний проаналізувати та порівняти з наявними у справі матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Якщо апеляційний суд одночасно погодився з висновками місцевого суду та з доводами апеляційної скарги сторони захисту, якими ставиться під сумнів законність цього вироку, то це є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9350»
«Щодо можливості заміни захисника за призначенням без обґрунтованих підстав Особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11518»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Оцінка допустимості показань свідка, наданих у судовому засіданні у кримінальному провадженні, направленому на новий розгляд Суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи. За наявності свідчень особи, наданих під час минулого судового розгляду, сторона має право вимагати її допиту під час нового судового розгляду, і в цьому разі суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. Якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку зазначеної особи неможливо, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності останньої під час нового розгляду не може бути підставою для визнання її показань недопустимим доказом. Дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом в ході оцінки достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/860»
«Щодо права прокурора на подання у кримінальному провадженні цивільного позову в інтересах органу місцевого самоврядування Якщо орган місцевого самоврядування не здійснив свої повноваження щодо відшкодування шкоди, завданої незаконним зайняттям рибним добувним промислом, і висловив прохання про представництво прокурором його інтересів у суді, то прокурор має повноваження на подання відповідного позову в кримінальному провадженні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11632»
«Щодо альтернативності діянь, передбачених ст. 364 КК, і можливості зміни у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, порівняно з формулюванням в обвинувальному акті «Зловживання владою» і «зловживання службовим становищем» є альтернативними діяннями, передбаченими ст. 364 КК, недоведеність одного статусу при доведеності іншого не виключає можливості зміни у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, порівняно з формулюванням в обвинувальному акті. Питання, чи порушує права обвинуваченої особи зміна формулювання обвинувачення у вироку, залежить від того, яким чином це зачіпає право обвинуваченого на ефективний захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11579»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?