«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Встановлення ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК, у діях машиніста електропоїзда і начальника залізничної станції Для встановлення ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК, суду апеляційної інстанції під час нового судового розгляду необхідно з’ясувати, у чому саме полягало порушення правил безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту машиністом електропоїзда і начальником залізничної станції, вимоги яких конкретно нормативних актів вони порушили або не виконали, чи має місце причинний зв'язок між такими порушеннями або невиконанням і настанням суспільно небезпечних наслідків у вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень для пасажира, який, виходячи з останнього вагона, що опинився в забороненому місці після зупинки електропоїзда, впав у технологічний люк, травмувавшись, а також надати належну оцінку показанням засуджених, які є на технічних носіях судового засідання, однак відсутні в текстах судових рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8988»
«Вимоги до змісту ухвали суду апеляційної інстанції Суд апеляційної інстанції зобов’язаний проаналізувати та порівняти з наявними у справі матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Якщо апеляційний суд одночасно погодився з висновками місцевого суду та з доводами апеляційної скарги сторони захисту, якими ставиться під сумнів законність цього вироку, то це є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9350»
«Оцінка допустимості постанови про проведення контролю за вчиненням злочину та протоколу про результати контролю за вчиненням злочину (незастосування принципу «плодів отруйного дерева») Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину, яку не відкрито стороні захисту в порядку ст. 290 КПК та протокол про результати контролю за вчиненням злочину, яким не порушено порядку відкриття матеріалів кримінального провадження іншій стороні, мають самостійні підстави та мету проведення НСРД, у зв’язку із чим вони не можуть визнаватися недопустимими доказами за принципом «плодів отруйного дерева». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/991»
«Обставини, що враховуються при ухваленні рішення щодо наявності чи відсутності в діях лікаря-анестезіолога складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням лікаря-анестезіолога в неналежному виконанні професійних обов'язків необхідно дослідити, чи стало застосування обвинуваченим до потерпілого седативних препаратів на фоні алкогольного сп'яніння за наявності черепно-мозкової травми причиною настання смерті останнього та чи входить до професійних обов’язків лікаря анестезіолога самостійне установлення стану сп'яніння, а також визначити відповідність проведених іншими лікарями реанімаційних заходів правильній тактиці лікування за встановленим діагнозом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8987»
«Кваліфікація. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК) Попередження особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК) не є обов’язковою умовою притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею. Для кваліфікації за ст. 383 КК не мають значення мотиви вчинення кримінального правопорушення, а також момент виникнення в обвинуваченого умислу на його вчинення. Наявність у правоохоронного органу на момент завідомо неправдивого повідомлення особою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, відомостей про те, що таке правопорушення не вчинялося, не впливає на кваліфікацію дій особи за ст. 383 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8973»
«Розгляд судом всіх аргументів апеляційної скарги. Дослідження доказів апеляційним судом. У рішенні апеляційного суду повинна надаватися вичерпна відповідь на всі аргументи, що містяться в апеляційній скарзі, а дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2833 Обставини, що не виключають наявність у військовослужбовця умислу на дезертирство (ст. 408 КК) Для встановлення ознак складу злочину, передбаченого ст. 408 «Дезертирство» КК, судам належить досліджувати та брати до уваги докази, які підтверджують наявність у військовослужбовця мети ухилитися від військової служби. Апеляційний суд під час нового судового розгляду повинен, зокрема, перевірити доводи в апеляційній скарзі прокурора, які вказують на наявність у діях виправданого військовослужбовця (військового комісара) мети уникнути військової служби, як-то відсутність дозволу у військовослужбовця на відпустку, а також його рапортів на відпустку, достовірну обізнаність військовослужбовця щодо обраного стосовно нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, який унеможливлює самовільне залишення території України, намагання військовослужбовця залишити територію України та його затримання під час прикордонного контролю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8976»
«Оцінка дій працівника поліції у контексті затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення (ст. 38 КК) Здійснюючи кваліфікацію дій працівника поліції, який прибувши на місце вчинення адміністративного правопорушення у складі групи реагування, заподіяв середньої тяжкості тілесні ушкодження двом потерпілим, один з яких стояв на колінах з піднятими догори руками після його зупинення іншим працівником поліції з використанням табельної зброї, а інший перебував на місці події, судам слід звернути увагу на те, у зв’язку з чим було заподіяно ці тілесні ушкодження, а також перевірити наявність у діях працівника поліції ознак затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення (ст. 38 КК). Суди першої та апеляційної інстанції допустили суперечність у своїх рішеннях, вказуючи на те, що працівник поліції, заподіюючи тілесні ушкодження двом потерпілим, діяв як з особистих неприязних мотивів, так і перевищив свою владу та службові повноваження. Під час оцінки дій працівника поліції у контексті затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення (ст. 38 КК), судам належить урахувати вирок суду апеляційної інстанції в іншому кримінальному провадженні, який набрав законної сили, що стосується того ж самого часу, місця, що і в цьому кримінальному провадженні, за участі одних і тих же осіб, однак у іншому статусі, яким протиправні дії обвинувачених, що були вчинені стосовно іншого працівника поліції, який входив у цю ж групу реагування, кваліфіковано за ч. 2 ст. 342; ч. 1 ст. 343 та за: ч. 2 ст. 342; ч. 1 ст. 125 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8949»
«Щодо безпідставності визнання обставиною, що пом’якшує покарання особі засудженій за ч. 1 ст. 115 КК - домашнє насильство стосовно неї з боку її чоловіка Пом’якшуючи призначене засудженій покарання, суд апеляційної інстанції свої висновки обґрунтував, зокрема, тим, що вбивство потерпілого було зумовлено також і протиправною поведінкою загиблого, який роками знущався зобвинуваченої та її дітей, бив їх, ображав словесно, водночас визнавши такі дії домашнім насильством стосовно обвинуваченої з боку її чоловіка та обставиною, яка пом’якшує призначене їй покарання. При цьому апеляційний суд безпосередньо не дослідив доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, та, обмежившись лише допитом обвинуваченої й потерпілих, дав свою, відмінну від суду першої інстанції, оцінку обставинам конфлікту між засудженою і потерпілим та характеру поведінки останнього. Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо пом’якшення засудженій покарання, визнав обставиною, що пом’якшує покарання - домашнє насильство стосовно неї з боку її чоловіка. Однак така обставина встановлена апеляційним судом з порушенням вимог КПК. Суд не врахував належним чином конкретних обставин кримінального провадження, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, поведінки засудженої після вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про недотримання принципу співмірності та індивідуалізації покарання. З огляду на викладене Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10209»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?