«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Обставини, які свідчать про недопустимість як доказу відеозапису інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим Відеозапис інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим в умовах його ізоляції без участі захисника, здійснений за його «добровільної згоди» та отриманий за сприяння органів державної…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної…»
«Допустимість отриманих дізнавачем доказів у разі належно оформленого письмого доручення керівника органу розслідування Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією…»
«Кваліфікація. Щодо дій громадянина України, який реалізовував державну політику держави-окупанта – рф у військовій сфері підлягають кваліфікації ч. 1 ст. 438 КК Дії громадянина України, який реалізовував державну політику держави-окупанта – рф у військовій сфері, здійснюючи примусовий призов цивільного населення України, яке проживає на тимчасово окупованій території України, на строкову військову службу до збройних сил рф, не лише підписуючи повістки про виклик цивільного населення на засідання призовних комісій, а й беручи участь у вказаних засіданнях, на яких обговорювалися питання розшуку та повідомлення осіб, які нібито підлягають призову, та особисто ініціюючи розшук осіб, які уникають призову, і вручення їм повісток, є такими, що порушують закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 438 КК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10169»
«Щодо дотримання вимог ст. 290 КПК і реалізації стороною обвинувачення своїх прав Якщо стороні захисту було надано доступ до матеріалів досудового розслідування і вона, маючи можливість детально ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та викласти свої зауваження з приводу того, з чим вона не погоджується, а також заявити клопотання про проведення додаткових процесуальних слідчих дій, проте таким правом вона не скористалася, то порушень КПК не допущено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11858»
«Щодо реалізації вимог ст. 290 КПК адвокатом, який вступив у справу на стадії дослідження доказів судом першої інстанції Посилання захисника на ту обставину, що він не мав можливості звернутися із клопотанням про надання доступу до низки доказів сторони обвинувачення, оскільки вступив у справу лише на стадії дослідження доказів судом першої інстанції, не свідчать про порушення органами досудового розслідування вимог ст. 290 КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11860»
«Підслідність кримінальних проваджень щодо державного виконавця Наявність у державного виконавця повноважень на складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, а також низка прав і обов’язків, які вказують на ознаки вжиття превентивних і примусових заходів, не свідчить про відповідність державного виконавця критеріям працівника правоохоронного органу з огляду на зміст його основної діяльності. Тому інкриміноване старшому державному виконавцю кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.368 КК, згідно з вимогами ч. 1 ст. 216 КПК підслідне слідчим органам Національної поліції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12323»
«Щодо кваліфікації дій осіб за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127 і ч. 2 ст. 365 КК. Щодо ненадання протоколу проведення слідчого експерименту, долучення лише відеозапису цієї слідчої дії Неконкретність висунутого працівникам правоохоронного органу обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127 «Катування» КК (в редакції від 27.04.2004), а також ч. 2 ст. 365 «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу» КК (в редакції від 27.04.2004), не може бути приводом для їх виправдання, а свідчить про неефективність розслідування факту жорстокого поводження з людиною з боку службових осіб правоохоронних органів. Якщо при перевищенні влади або службових повноважень фізичне насильство полягало в катуванні, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 127 КК, дії службової особи необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ч. 2 ст. 127 і ч. 2 ст. 365 КК. Ненадання стороною обвинувачення з будь-яких підстав протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого не може зашкодити справедливому судовому розгляду з урахуванням того, що проведення цієї слідчої дії відбулося без порушення будь-яких прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та Конституцією України, а наданий технічний носій інформації, на якому зафіксовано проведення цієї слідчої дії, за обставин цього кримінального провадження, є електронним доказом, на якому міститься інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10167»
«Щодо кваліфікаційдій в.о. керівника КП самопроголошеної «військово-цивільної адміністрації» за ч. 5 ст. 111-1 КК Дії громадянина України який зайняв посаду в.о. керівника КП самопроголошеної «військово-цивільної адміністрації» у структурі окупаційної адміністрації держави-агресора, що створена представниками держави-агресора рф на тимчасово окупованій території України, особисто зареєстрував у «податковій службі» новостворене «Комунальне підприємство» військово-цивільної адміністрації, брав участь у нарадах в «управлінні житлово-комунального господарства військової-цивільної адміністрації» та отримував заробітну плату в російських рублях, за відсутності примусу до вчинення вищезазначених дій, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10133»
«Щодо сукупності обставин, які необхідно оцінити для висновку про наявність чи відсутність провокації Жодна з обставин сама по собі не може бути визначальною для висновку про наявність або відсутність провокації, адже лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності суди можуть зробити висновок про те, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання, і якщо НСРД розпочалися після отримання правоохоронними органами інформації, яка давала підстави вважати, що готується злочин, то факт того, що свідок не звертався із заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, а був залучений до проведення НСРД, не має вирішального значення для висновку про наявність чи відсутність провокації. Наявність у особи судимостей, а також його співпраця з органами розслідування в інших кримінальних провадженнях, самі по собі не свідчать про наявність провокації. НСРД, у тому числі, контроль за вчиненням злочину, можуть проводитися і штатними працівниками правоохоронного органу, тому багаторазова участь у таких операціях не може свідчити про наявність провокації Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10150 Нормативна вимога проведення процесуальних дій уповноваженими суб’єктами покликана забезпечити вчинення цих дій особами з необхідною кваліфікацією, які виконують свої професійні обов’язки. Інститут підслідності покликаний оптимізувати діяльність органів, що здійснюють досудове розслідування, з метою його найбільш ефективної та результативної організації для досягнення завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК. Разом з цим забезпечення ефективного розслідування і, як складова цієї діяльності, визначення органу розслідування є по суті управлінською діяльністю прокурора, у якого можуть бути найрізноманітніші підстави для передачі справи тому чи іншому органу. Це можуть бути відомості про особисту зацікавленість посадових осіб «правильного» органу розслідування в результатах справи, і їхня функціональна залежність від сторін у справі, і відсутність достатнього досвіду, ресурсів та інформації в того органу, який має проводити розслідування за визначеною законом підслідністю, тощо. Водночас специфіка корупційних злочинів та особливості здійснення досудового розслідування у них потребують недопущення зволікання у фіксації відомостей про такий злочин, термінового вжиття заходів, спрямованих на збирання доказів, та залучення співробітників правоохоронного органу до розслідування в обсязі, необхідному для прийняття рішення щодо ініціювання проведення комплексу НСРД. Нормативна вимога проведення процесуальних дій уповноваженими суб’єктами покликана забезпечити вчинення цих дій особами з необхідною кваліфікацією, які виконують свої професійні обов’язки в умовах передбаченого законом контролю і у визначений правовий спосіб. Якщо у провадженні відповідно до вимог ст. 36, ч. 7 ст. 214 КПК прокурор надав доручення про проведення досудового розслідування визначеному ним слідчому відділу УП ГУ НП, а сторона захисту не наводила аргументів щодо порушення будь-яких конвенційних або конституційних прав, свобод чи інтересів підозрюваного в результаті здійснення досудового розслідування визначеним слідчим відділом УП ГУ НП, так само як і конкретних фактів, які би вказували на упередженість слідчого чи прокурора, що могли б свідчити про їх особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження або перешкоджали участі в ньому в силу інших прямих заборон, передбачених КПК, то такі дії не порушують права підозрюваного. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10461 Щодо наслідків відсутності захисника під час обшуку та не роз'яснення права на правову допомогу особі, у якої проводиться обшук За вимогами ч. 1 ст. 236 КПК прокурор зобов`язаний допустити на місце його проведення захисника чи адвоката. У той же час зазначені положення не містять обов`язку прокурора або слідчого роз`яснювати особі, у якої проводиться обшук, її права на правову допомогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10852 Відсутність в постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування, не тягне визнання отриманих доказів недопустимими У постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину дійсно немає згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування вчинення злочину. Однак прокурор в постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення. У цій справі контроль за вчиненням злочину на підставі цієї постанови було здійснено майже через місяць, тому обставини, які склалися на час його проведення, у тому числі ті, що можуть мати значення для висновку про провокування до вчинення злочину, не могли бути відомі прокурору. Верховний Суд не вважає, що вказані судами попередніх інстанцій недоліки у викладенні тексту постанови свідчать про здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Тому є помилковим висновок судів про порушення прав людини і основоположних свобод здійсненими на підставі вказаної постанови діями і, відповідно, недопустимість отриманих в процесі їх здійснення відомостей. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14812»
«Наслідки долучення постанови про призначення групи прокурорів та групи слідчих на стадії касаційного розгляду, якщо це питання ставилось протягом судового та апеляційного розглядів, при цьому витяг є ЄРДР не замінює відповідну постанову. Якщо питання про недопустимість отриманих доказів через відсутність постанови про визначення групи прокурорів та групи слідчих, які брали участь у їх отриманні, ставилося протягом судового та апеляційного розгляду, однак стороною обвинувачення такі постанови надані суду першої чи апеляційної інстанції на вимогу суду не були, долучення цих документів прокурором на стадії касаційного розгляду не може впливати на висновки судів нижчих інстанцій. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні. Оскільки при допиті свідка в порядку ст. 225 КПК не передбачено обов’язкової участі підозрюваного та/чи потерпілого, то проведення даної слідчої дії за присутності захисника, який здійснював захист засудженого, а також прокурора і слідчого свідчить про забезпечення участі обох сторін кримінального провадження в аспекті дотримання права сторони кримінального провадження на перехресний допит свідка. Об'єднана палата ККС ВС у постанові від 07.04.2025 у справі № 349/508/16-к відступила від висновку, викладеного в постанові Третьої судової палати ККС ВС від 26.01.2024 у справі № 466/9158/14-к. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10146»
«Щодо забезпечення права зберігати мовчання під час здійснення поліцією превентивних заходів Оскільки інформування особи про гарантоване їй право зберігати мовчання має бути забезпечене в разі наявності підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення та за умови ймовірної причетності цієї особи до його скоєння, то отримання інформації стосовно вчинення кримінального правопорушення працівником поліції від винного без усвідомлення факту наявності в особи заборонених речей або речовин, тобто скоєння злочину останнім, не може свідчити про порушення приписів ст. 18 КПК під час виконання патрульним поліції превентивних заходів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10170»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?