«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Обставини, які свідчать про недопустимість як доказу відеозапису інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим Відеозапис інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим в умовах його ізоляції без участі захисника, здійснений за його «добровільної згоди» та отриманий за сприяння органів державної…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної…»
«Допустимість отриманих дізнавачем доказів у разі належно оформленого письмого доручення керівника органу розслідування Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією…»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Наслідки недотримання вимог до форми рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва Рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва у конкретному кримінальному провадженні повинно прийматись у формі постанови та відповідати вимогам ст. 110 КПК, тобто така постанова має міститись у матеріалах досудового розслідування та бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (групи прокурорів), який не мав на те законних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2809»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Визначення у своїй ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді Визначення в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб’єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку. Визначення конкретного прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до законних повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10803»
«Притягнення присяжного до відповідальності не виключає його участі у судовому розгляді разом з іншим суддею Відсутні підстави вважати, що присяжний, який постановою місцевого суду (під час судового розгляду кримінального провадження щодо засуджених) був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 195-2 КУпАП, був упереджений чи мав конфлікт інтересів під час розгляду кримінального провадження, якщо суддя, який притягнув присяжного до адміністративної відповідальності, не брав разом з присяжним участі у судовому розгляді кримінального провадження/ Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13606»
«Про законність проникнення до житла для проведення огляду місця події за наявності згоди особи, яка проживає у житлі на підставі договору оренди Якщо особа проживає у житлі на підставі договору оренди, то її згода на проведення огляду місця події виключає необхідність у зверненні до слідчого судді за відповідним дозволом. (ч. 1 ст. 233 КПК). Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах. Положення вказаної статті не мають на меті вирішення питань власності, вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9429 Щодо використання позасудових показань свідка або учасника процесу в суді за умови їх ідентичності Якщо свідок або учасник процесу дає суду показання, які збігаються з його показаннями під час досудового розслідування, або посилається на такі показання, то саме по собі посилання суду на такі позасудові показання не є порушенням процесуального закону, оскільки в такому випадку позасудові показання інкорпоруються в показання в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10020»
«Відсутність статусу підозрюваного у випадку неналежного проведення процедури повідомлення про підозру особі, щодо якої має здійснюватися особливий порядок кримінального провадження За відсутності належно проведеної процедури повідомлення про підозру особі, щодо якої має здійснюватися особливий порядок кримінального провадження, така особа статусу підозрюваної не набуває, а всі наступні етапи кримінального провадження стосовно неї вважаються такими, що відбулися з порушенням норм КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3071»
«Отримання показань від свідка під час слідчого експерименту, щодо якого відсутні дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим у майбутньому Вчинення слідчим чи прокурором дій, спрямованих на отримання показань від свідка, щодо якого відсутні дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим у майбутньому, не вказують на недопустимість зазначених показань як доказів. Не вважаються недопустимим доказом пояснення свідка, надані під час слідчого експерименту, проведеного з метою відтворення обставин ДТП, якщо до проведення слідчого експерименту були відсутні дані про те, що саме ця особа винувата у порушенні правил дорожнього руху, а висновок експерта, яким було встановлено, що саме дії цієї особи призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених у ч. 2 ст. 286 КК, був наданий після проведення слідчого експерименту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/338»
«Щодо вимог до ухвали про проведення обшуку, постановленої після його проведення, зокрема щодо зазначення у ній строку її виконання та про вилучені речі і документи Якщо ухвала про проведення обшуку приймається після проведення обшуку/огляду, то в ній повинно бути зазначено про виявлені та вилучені за результатом обшуку речі і документи, а також така ухвала не повинна мати строку її виконання, оскільки обшук/огляд вже фактично проведений. Якщо зміст наявної в матеріалах справи ухвали слідчого судді свідчить про надання дозволу на проведення обшуку в майбутньому, то він і не може вважатися таким, що легалізує проведений в житлі невідкладний огляд місця події. У такому разі складений протокол в частині проведеного огляду території домоволодіння та будинку є недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10801»
«Наполегливість та ініціативність свідка, як обставини, що свідчать про провокацію Якщо у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК щодо одержання неправомірної вигоди державним службовцем, встановлено, що свідок до дня звернення з заявою про злочин та моменту передачі неправомірної вигоди державному службовцеві неодноразово йому телефонував, зустрічався з останнім та наголошував на тому, що посвідчення тракториста-машиніста йому потрібні терміново, тобто ініціатива виходила від свідка, за відсутності якої злочин не було би вчинено, тому доводи щодо провокації злочину правильно не були визнані явно безпідставними та підлягали перевірці. Жодних даних на спростування таких доводів сторони захисту прокурором не було надано. За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність винуватості державного службовця поза розумним сумнівом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14795»
«Недопустимість доказів, отриманих з порушенням підслідності (Службою безпеки України щодо злочину, підслідного Національній поліції України) Здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) (Службою безпеки України щодо злочину, підслідного Національній поліції України) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими (ст. 87 КПК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/864»
«Визнання протоколу обшуку недопустимим доказом (відсутність даних про всіх учасників проведення обшуку та відомостей про послідовність дій) Протокол обшуку житла є недопустимим доказом, якщо у ньому відсутні відомості про оперативних працівників, які брали у ньому участь, послідовність всіх дій під час проведення обшуку та упакування вилучених предметів, а також якщо під час обшуку в момент виявлення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів (предмета злочину), не були присутні поняті, запрошені слідчим після виявлення такого обладнання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/878»
«Форма об’єктивної сторони та суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 191 КК (шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка привласнення та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/81»
«Наявність щирого каяття при незгоді засудженого з кваліфікацією його дій Щире каяття як обставина, що пом’якшує покарання, має місце і в тому випадку, коли засуджений не погоджується з кваліфікацією своїх дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/620»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів при оцінці доказів, яких не було досліджено під час апеляційного перегляду вироку Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4158»
«Допустимість висновку експерта як доказу у випадку відсутності понятих під час відібрання біологічних зразків для проведення експертизи Відповідно до положень ч. 3 ст. 245 КПК відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. А у частинах 2–5 ст. 241 КПК закріплені положення, за якими визначаються спеціальний порядок та умови проведення освідування особи. Проте положення самої ст. 241 КПК не містять вимоги щодо обов’язкової участі понятих при проведенніосвідування особи. У цьому випадку згадане положення ч. 3 ст. 245 КПК за способом викладення є відсильною нормою і містить відсилку виключно на правила ст. 241 КПК, без прив’язки до інших норм, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, у тому числі й приписів ч. 7 ст. 223 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4303»
«Підтвердження відсутності ознак провокації під час здійснення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупівлі наркотичного засобу. Відсутність документального підтвердження видачі коштів спеціального призначення Відсутність ознак провокації під час здійснення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупівлі наркотичного засобу повинна бути підтверджена стороною обвинувачення шляхом забезпечення явки легендованої особи в судові засідання для надання відповідних показань. Відсутність документального підтвердження видачі коштів спеціального призначення, що використовувалися співробітниками поліції для проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу та припинення злочинної діяльності обвинуваченого, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/990»
«Призначення покарання за замах на злочин, за який у санкції альтернативно передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі При призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК альтернативно передбачено захід примусу – довічне позбавлення волі, правила ч. 3 ст. 68 КК не застосовуються, оскільки найбільш суворим видом покарання у санкції закону залишається довічне позбавлення волі, а воно є таким, що виключає можливість визначення його двох третин. У такому випадку підлягають застосуванню лише правила ч. 4 ст. 68 цього Кодексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/624»
«Можливість судового розгляду вимог про визнання недостовірною інформації, викладеної у довідці, отриманій від інспектора Державної аудиторської служби України під час досудового розслідування Позовні вимоги про визнання недостовірною інформації, викладеної у довідці, отриманій від інспектора Державної аудиторської служби України під час досудового розслідування та долученій до матеріалів кримінального провадження, не підлягають судовому розгляду. Доводити недостовірність інформації, зафіксованої у довідці, протиправність складання останньої, неналежність і недопустимість доказів можна виключно у кримінальному провадженні на відповідній стадії кримінального процесу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/457»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?