«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Обставини, які свідчать про недопустимість як доказу відеозапису інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим Відеозапис інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим в умовах його ізоляції без участі захисника, здійснений за його «добровільної згоди» та отриманий за сприяння органів державної…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної…»
«Допустимість отриманих дізнавачем доказів у разі належно оформленого письмого доручення керівника органу розслідування Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією…»
«Проведення впізнання речі за її фотокартками та допустимість отриманого доказу Хоча у ст. 229 КПК прямо не передбачена можливість проведення впізнання речі за її фотокартками, проте закон не містить прямої заборони для цього. Потреба в такому впізнанні може бути зумовлена відсутністю самої речі на час проведення слідчої (розшукової) дії, але важливістю для розслідування отриманих у ході її проведення результатів. За умови дотримання загальних процесуальних правил пред'явлення речі для впізнання таке впізнання речі за фотокартками не зумовлює визнання цього доказу недопустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13247»
«Взаємовиключність тверджень про провокацію злочину та неотримання неправомірної вигоди Якщо сторона захисту стверджує, що має місце провокація злочину, то висунення цієї версії передбачає визнання факту отримання особою неправомірної вигоди. Тобто йдеться про ситуацію, коли дійсно мала місце подія одержання неправомірної вигоди і захист цього факту не заперечує, однак така подія була спровокована правоохоронними органами. Одночасне твердження стороною захисту про те, що особа не отримувала неправомірної вигоди, і про те, що мала місце провокація з боку правоохоронних органів, є взаємовиключними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12943»
«Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких посилається сторона на стадії апеляційного оскарження вироку, не зумовлює обов’язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та не створює передумов для використання апеляційним судом свого права дослідити нові докази за наявності підстав, регламентованих положеннями ч. 3 ст. 404 КПК. За відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке обов’язково має відповідати положенню ч. 3 ст. 404 КПК, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, може перетворити апеляційний перегляд судового рішення на повторний розгляд кримінального провадження по суті, що фактично нівелює принцип інстанційності судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8036»
«Щодо відсутності в КПК вимог здійснення слідчим збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них (ст. 93 КПК) КПК не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими. У кримінальному провадженні оглянуті слідчим відеозаписи з нагрудних камер співробітників патрульної поліції та відеозаписи із реєстратора автомобіля патрульної поліції були добровільно надані працівниками патрульної поліції, що не суперечить правилам та порядку збирання доказів, визначеному у ст. 93 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11282»
«Застосування критеріїв відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів, вироблених ЄСПЛ Для висновку про наявність у діях органів досудового розслідування ознак провокації, що має наслідком визнання доказів недопустимими, суд повинен застосувати критерїі відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів, вироблені ЄСПЛ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/345»
«Самостійні та процесуально незалежні у своїй діяльності установи Експертної служби МВС Установи Експертної служби МВС (Державний науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС та Київський науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС), а також органи Національної поліції України (орган досудового розслідування) хоча і входять до структурних підрозділів органів МВС і підпорядковуються МВС, однак є самостійними та процесуально незалежними у своїй діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13244»
«Щодо виконання вироку стосовно особи, яка була обміняна як військовополонений, та повернулася на підконтрольну Україні територію Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, проте відсутні законодавчі обмеження щодо направлення таких засуджених для відбування покарання у разі їх затримання на території України після обміну. Якщо особа, яка була обміняна як військовополонений, повертається на підконтрольну Україні територію, вона підлягає затриманню для відбування призначеного судом покарання відповідно до вироку, який набрав законної сили Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13207 Обставини, які свідчать про відсутність порушення порядку визначення судді для розгляду справи в розумінні положень ч. 3 ст. 35 КПК і втручання у процедуру автоматизованого розподілу Передача кримінального провадження з одного територіального підрозділу (судової палати) до іншого територіального підрозділу (судової палати) в межах апеляційного суду одного апеляційного округу не є порушенням порядку визначення судді для розгляду справи в розумінні положень ч. 3 ст. 35 КПК і підставою для передачі кримінального провадження до касаційного суду для визначення підсудності в порядку ст. 34 КПК. Повторна передача справи відповідальною особою суду на автоматизований розподіл після задоволення самовідводів та відводів суддів не є втручанням у процедуру автоматизованого розподілу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13243 Законність затримання засудженого після обміну військовополоненими для виконання вироку Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, разом із тим, законодавчо відсутні обмеження щодо направлення таких засуджених для відбування покарання у разі затримання на території України після обміну. Затримання засудженого, щодо якого вирок набрав законної сили, відбувається на підставі цього вироку з метою виконання покарання, призначеного судом, та здійснюється відповідними органами. Є законним затримання особи, яка з непідконтрольної території добровільно перемістилася на підконтрольну Україні територію, де і була затримана та доставлена до правоохоронних органів для з’ясування особи у ході чого встановлено наявність розпорядження про набрання щодо цієї особи вироком законної сили та його виконання в частині призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років, що потягло подальше взятття під варту та етапування особи до місць позбавлення волі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14318»
«Стосовно можливості апеляційного суду розглянути справу за відсутності сторони захисту, особливо коли участь обвинуваченого не є обов'язковою відповідно до вимог ч. 4 ст. 404 КПК, за умови зловжиння обвинуваченим процесуальними правами Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права, включно з кримінальним процесом, навіть якщо КПК прямо не містить такої засади. Якщо обвинувачений недобросовісно користується своїми процесуальними правами, зокрема неодноразово просить суд відкласти судові засідання, посилаючись на хворобливий стан, але при цьому спілкується із захисниками, укладає нові договори, апеляційний суд може розглянути справу за відсутності сторони захисту, особливо коли участь обвинуваченого не є обов'язковою відповідно до вимог ч. 4 ст. 404 КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13205»
«Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких посилається сторона на стадії апеляційного оскарження вироку, не зумовлює обов’язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та не створює передумов для використання апеляційним судом свого права дослідити нові докази за наявності підстав, регламентованих положеннями ч. 3 ст. 404 КПК. За відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке обов’язково має відповідати положенню ч. 3 ст. 404 КПК, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, може перетворити апеляційний перегляд судового рішення на повторний розгляд кримінального провадження по суті, що фактично нівелює принцип інстанційності судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8036»
«Відсутність обов’язку у суду апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів у разі наявності клопотання про повторне дослідження доказів Сама наявність клопотання про повторне дослідження того чи іншого доказу не зобов’язує суд апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів, оцінених у суді першої інстанції. У разі, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засад безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, він не має потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6709»
«Відсутність заборони експерту проводити дослідження у випадку його попередньої участі у слідчому експерименті Залучення експерта як спеціаліста до проведення слідчого експерименту не є підставою для визнання подальшого висновку експерта недопустимим доказом, оскільки КПК не містить норми, яка забороняє експерту проводити дослідження у випадку його попередньої участі у слідчому експерименті Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13075»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?