«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Обставини, які свідчать про недопустимість як доказу відеозапису інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим Відеозапис інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим в умовах його ізоляції без участі захисника, здійснений за його «добровільної згоди» та отриманий за сприяння органів державної…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної…»
«Допустимість отриманих дізнавачем доказів у разі належно оформленого письмого доручення керівника органу розслідування Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією…»
«Щодо безпосереднього огляду речових доказів у судовому засіданні Безпосередній огляд речових доказів у судовому засіданні не є тотожним безпосередньому дослідженню доказів, наданих сторонами кримінального провадження, які підтверджують або спростовують винуватість особи. Вирішення питання про необхідність огляду речових доказів під час судового розгляду належить до компетенції суду, який може дійти висновку про можливість проведення такого огляду з власної ініціативи або ж за мотивованим клопотанням сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12245»
«Обов`язок провести розслідування за заявою про погане поводження Для того щоб у компетентних органів виник обов`язок провести розслідування, заява про погане поводження має бути «небезпідставною», тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати їм певне підтвердження або, - якщо це не можливо з об`єктивних причин, - повідомити інформацію, що дасть можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника надмірний тягар доведення, однак за відсутності будь-якої інформації, яку можливо перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов`язку її розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4091 Щодо врахування заяви обвинуваченого про вчинення ним злочину як доказу Заява обвинуваченого про вчинення ним злочину по суті є з'явленням із зізнанням, тобто позасудовими показаннями, тому в силу положень ст. 95 КПК не може бути визнана допустимим доказом у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12249»
«Значення наміру винуватої особи реалізувати погрозу щодо працівника правоохоронного органу або його близьких родичів при кваліфікації дій за ст. 345 КК Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 345 КК не має значення, чи розраховував винний реалізувати погрозу щодо працівника правоохоронного органу або його близьких родичів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12998»
«Щодо обов’язку внесення відомостей до ЄРДР незалежно від відшкодування особою завданих злочином збитків до початку досудового розслідування Відшкодування особою завданих злочином збитків до початку досудового розслідування не впливає на обов'язок внесення відомостей до ЄРДР за заявою потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, оскільки таке відшкодування не спростовує обставин правопорушення та не виключає факту суспільно небезпечного діяння Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12041»
«Обставини, які виключають кримінальну відповідальність медичного працівника за неналежне виконання ним своїх професійних обов'язків (ст. 140 КК) Кримінальна відповідальність медичного працівника за неналежне виконання ним своїх професійних обов'язків виключається, якщо він не мав можливості виконати свої обов'язки належним чином через неявку пацієнта на прийом, що було важливим для встановлення правильного діагнозу та проведення належного лікування, за умови інформування пацієнта про можливі ускладнення в разі недотримання лікарських рекомендацій Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11997»
«Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами в розумінні ч. 2 ст. 99 КПК Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами в розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі й відповідні постанови прокурора та ухвали слідчих суддів) повинні бути досліджені судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД. Якщо в матеріалах досудового розслідування, які були відкриті стороні захисту, є протокол про результати НСРД, але відсутні процесуальні документи, що стали підставою для проведення цих дій, то за потреби ознайомлення з цими документами сторона захисту повинна заявити слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття і долучення вказаних процесуальних документів до матеріалів кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/909»
«Попередня кваліфікація кримінального правопорушення при вирішенні питання про внесення відомостей до ЄРДР Прокурор або слідчий вносять відомості до ЄРДР про попередню кваліфікацію кримінального правопорушення на підставі даних, які містяться у заяві про вчинення злочину або повідомленні правоохоронного органу за результатами оперативної діяльності. Визначитись із правильністю кваліфікації дій особи орган досудового розслідування може лише після проведення комплексу слідчих (у тому числі негласних) дій у кримінальному провадженні та їх оцінки у сукупності. Один тільки аналіз норм кримінального закону та дані про службову особу, такі як займана посада, посадова інструкція, функціональні обов’язки та статут, без комплексу інших відомостей, які містяться в зібраних у провадженні доказах, не дають такої можливості слідчому, прокурору. Попередня кваліфікація дій за ч. 3 ст. 369 КК на початковому етапі досудового розслідування кримінального провадження не є порушенням вимог кримінального процесуального закону чи закону України про кримінальну відповідальність, оскільки такі дані були внесені до ЄРДР на підставі повідомлення правоохоронного органу про вчинення злочину за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за попередньою правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 369 КК. Така кваліфікація давала підстави для проведення НСРД у цьому провадженні. Подальша зміна кваліфікації дій особи з ч. 3 на ч. 1 ст. 369 КК не свідчить про недотримання вимог кримінального та кримінального процесуального законів на етапі первинної кваліфікації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14861»
«Підтвердження статусу журналіста для оцінки наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК Статус журналіста як потерпілого у кримінальному провадженні за ст. 171 КК визначається фактом професійної діяльності та належними підтверджуючими документами (зокрема посвідчення журналіста та довідка редакції), а не наявністю чи відсутністю редакційного завдання або технічними недоліками посвідчення. Нормативно-правові акти України не встановлюють обов’язку журналіста мати редакційне завдання для підтвердження професійної діяльності чи законності перебування на місці події. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12996»
«Щодо допустимості доказів, отриманих під час аудіоконтролю Оскільки аудіоконтроль особи проводився на підставі ухвали слідчого судді в приміщенні ізолятора тимчасового тримання, а зафіксоване спілкування її з особою, що також там перебувала, мало ознаки добровільного і приватного в розумінні статей 258, 260 КПК, не було здійснено допиту прихованими працівниками правоохоронних органів або залученими ними особами, то результати такої слідчої дії є допустимими доказами. Неповідомлення особі в порядку ч. 2 ст. 253 КПК про тимчасове обмеження її конституційних прав не є підставою для визнання доказів недопустимими, якщо про факт проведення стосовно неї аудіоконтролю вона дізналася під час ознайомлення з матеріалами справи та мала достатньо часу для підготовки лінії захисту Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12043»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Щодо недопустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, у разі участі у цих діях оперативного працівника – родича учасника кримінального провадження Участь у проведенні слідчих (розшукових) дій та НСРД оперативного працівника – родича учасника кримінального провадження, не є безумовною підставою для визнання отриманих доказів недопустимими, якщо його дії мали технічний характер і не впливали на спрямування розслідування, а сторона захисту мала можливість перевірити правильність складених протоколів. Положення ст. 77 КПК щодо відводу прямо не поширюються на оперативних працівників. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12002 Щодо впливу відсутності у матеріалах кримінального провадження процесуального рішення про залучення оперативного підрозділу до проведення НСРД на допустимість доказів Відсутність у матеріалах кримінального провадження процесуального рішення про залучення оперативного підрозділу до проведення НСРД внаслідок знищення засекречених документів під час повномасштабного вторгнення рф у 2022 році не є істотним порушенням кримінального процесуального закону та не тягне за собою визнання доказів недопустимими, якщо залучені співробітники діяли відповідно до своїх службових повноважень, а в матеріалах справи є інші документи (зокрема, постанова прокурора), що підтверджують законність їхньої участі у проведенні НСРД Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12038 Рішення про проведення та фіксування ходу і результатів проведення контролю за вчиненням злочину Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, прокурор зобов’язаний у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зазначити відомості, передбачені ст. 251 та ч. 7 ст. 271 КПК. Однак вимоги про обов’язковість зазначення у постанові прокурора вказівки щодо необхідності застосування аудіо,-відеоконтролю КПК не містить. Протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14813»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?